Біблія і наука

Біблія і наука
Біблія і наука

У наш час, у 21 столітті, коли діти мало не з пелюшок уміють користуватися гаджетами, не кожен захоплюється читанням книг, хоча то дуже цікава і корисна справа. І книги нині є різні – детективи, фантастика, інтимна лірика та інші. Хоча є книги, які не втрачають актуальності вже багато століть, і їх читають люди на різних континентах.  До таких належить Біблія. 
Ця книга, яку визнають за священну євреї (лише першу частину, Старий Завіт) і християни (Старий і Новий Завіт), писалася впродовж багатьох століть. Серед її авторів були царі, пророки, лікарі, пастухи, рибалки, але їхнім натхненником і головним автором є Бог. У Старому Завіті є 39 книг, і 27 – у Новому Завіті (у протестантів), у православних і католиків – трохи більше. Справа в тому, що християнська церква визнала канонічними не всі книги Біблії, так звані апокрифи не увійшли до канону.
Слово Біблія походить із давньогрецької мови і перекладається як книга, а також від міста Бібл (тепер – територія Лівану), оскільки з цього міста привозили папіруси, на яких писали первісні варіанти біблійних книг.
У часи атеїзму-комунізму нас учили, що Біблія – це фантастика, але придивімося уважніше до цієї унікальної книги.
Згідно з науковими дослідженнями, Всесвіт виник у результаті космічного вибуху (теорія Канта-Лапласа): частинки матерії почали притягуватися одна до одної. У книзі Буття читаємо, що Бог створив світ за допомогою слова. Фантастика? Зовсім ні! Учені довели, що слово має особливу енергетику («слово може убити, слово може врятувати»). Можна припустити, що внаслідок Божого слова виникла сильна вібрація, яка притягувала частинки матерії («Спочатку було Слово, і Слово було Богом»). Якщо поміркувати логічно, то сама по собі не може з’явитися навіть маленька сірникова коробка, бо її робить майстер. Як же міг виникнути сам по собі надскладний Всесвіт? 
Раніше розповіді про те,  що Адам і Єва жили по 900 літ, а їхні нащадки – по 500, 700 і 300 років, вважали вигадкою. Тепер кращі генетики світу вважають, що, за умови блокування певних генів, людина могла б жити довше (лише б на користь світу і оточуючим). А розповідь про створення Єви з ребра Адама навіює думку, що першим спеціалістом із клонування був Господь Бог.
Затяті атеїсти вчили нас, нібито в Біблії написано, що Земля стоїть на трьох китах. Якщо уважно почитати Старий Заповіт, то натрапимо на слова: «…і поставив землю над кругом її». Отже, ще за декілька тисяч років до народження відомих учених Коперника, Галілея, Джордано Бруно, Канта, автори Біблії знали, що Земля кругла! У книзі Йова, одній із найстаріших книг  Біблії, знаходимо розповідь про формування атмосферних опадів, а також там є слова: «Чи ти знаєш, як формуються кості в утробі вагітної?» Тобто, не лелека дитину приніс, а знання законів генетики й анатомії.
 Якщо ж прочитати «Пісню над піснями», то ніякі твори Шекспіра, Данте і Петрарки не зрівняються з нею. У цій частині Біблії дуже тонко, інтимно, еротично і  цнотливо водночас оспівується краса жінки, кохання між жінкою і чоловіком. Хоча богослови вважають, що йдеться про церкву і Христа. У Біблії є багато алегорій, символів, іносказань, тому її текст не завжди слід розуміти буквально. За символами, очевидно, закодовані, зашифровані певні події.
Приповісті царя Соломона, книга Екклезіаста – це потужні зразки філософської думки,  які були написані в той час, коли світ не знав ще Аристотеля, Платона, Сократа та інших філософів.
Не втрачає актуальності в наш час і така цитата з Біблії: «Навіть у спальні своїй не говори нічого поганого на владу, бо птах небесний почує слова твої і донесе». Або ж: «Немає нічого нового під сонцем».
Зрештою, багато мудрих думок про сенс людського життя, стосунки між людьми і Богом можна знайти на сторінках цієї книги.
 Нерозгаданою загадкою є багато пророцтв із Біблії. Особливий інтерес становлять пророцтва про кінець світу. Скептики критикують цю думку: мовляв, уже не раз говорили про кінець світу, але це так і не відбулося. Хоча уважний читач Біблії знає, що дата кінця світу відома тільки Богові.
Якщо уважно проаналізувати цю біблійну інформацію, то стає зрозумілим, що розповідь про кінець світу зовсім не вигадка. Скажімо, у Біблії написано, що сонце не дасть свого світла. Сучасні астрофізики довели, що Сонце, як і будь-яка інша зоря, через певний час (ще декілька мільярдів років) може вичерпати свій потенціал, а без його світла і тепла всьому живому дійсно може настати кінець.
«Знання примножують скорботу», - мовиться у Біблії. А й справді, знання дали можливість людині винайти атомну і водневу зброю, але якщо така бомба вибухне, то можливі глобальні катаклізми на планеті Земля, наприклад, ядерна зима, коли густа хмара пилу закриє сонце на тривалий час. Відмовитися від науки? Ні! «Але Бог зробив мудрих не мудрими», - пишеться в Біблії. Людство повинно зрозуміти застереження, які Бог дає на сторінках Святого Письма. І переглянути своє споживацьке ставлення до природи та зупинити агресію, якої так багато в сучасному світі. Інакше людство просто може знищити саме себе. Тільки любов і взаємоповага одне до одного можуть врятувати людей, бо, як пишеться в Біблії, «знання зникнуть, мови замовкнуть, а любов не перестане…»
Ізраїльські вчені, дослідивши на комп’ютері старовинні рукописи Біблії, прочитали багато передбачень щодо своєї історії, зокрема про вбивство ізраїльського Прем’єр-міністра Іцхака Рабина 1995 року.
Ніхто, на жаль, не має остаточної думки про число звіра – 666, згадка про яке теж є на сторінках Біблії. У перші віки існування християнства вважалося, що це числовий вираз імені римського імператора Нерона – ворога християн. Згодом, у Середньовіччі, дехто схилявся до думки, що звір – це папство (зважаючи на жахіття інквізиції, коли за наказом папи знищувалося багато людей), адже вислів «Вікаріус філі деї», що в перекладі з латинської мови означає «намісник Сина Божого на Землі», у сумі букв теж дає число 666. Цю думку і нині підтримують деякі протестантські течії. Деякі релігійні люди вважають числом звіра ідентифікаційний (податковий) код. А останнім часом, із початком вакцинації проти коронавірусу, деякі люди вважають, що вакцина і є міткою диявола. На мою думку, це не так, адже в Біблії сказано, що цей знак буде на руках і чолах (лобах). Проте можна припустити, що число 666 має стосунок і до нашого часу, бо на сторінках святої книги воно названо «числом людським».
Цікаво, що в останній книзі Біблії, відкритті Івана Богослова (Апокаліпсис), є згадка про «зорю полин, від якої третина земних вод стане непридатною». Трава полин має ще друуг назву – чорнобиль. Неймовірно, але, як бачимо, у Біблії  є передбачення і про Чорнобильську катастрофу, яка сталася в Україні у 1986 році… 
 Зрештою, Новий Світ, який має створити Бог, можна зрозуміти як зародження Нової цивілізації, Галактики чи Надгалактики, і про це теж говорять астрономи і фізики, бо ж для Бога немає нічого неможливого…
 Пам’ятаймо про це і вивчаймо Біблію – унікальну і для багатьох із нас ще малодосліджену Книгу людства, яка пережила не одне тисячоліття і, звісно, ще переживе.
 Богдан Янович

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: