Алла Діяк: «Прислухайтеся, як говорить ваша дитина»

Вади мовлення необхідно виправляти лише з допомогою фахівця, тоді позитивні результати корекції можна отримати у будь-якому віці.
14 листопада відзначався Міжнародний день логопеда – професійне свято представників однієї з найбільш важливих і затребуваних соціальних професій.
Дехто помилково вважає, що вчитель-логопед працює над виправленням тільки неправильної вимови звуків. Але корекція звуковимови – це тільки верхівка айсберга. Фахівці цього напрямку працюють з усіма порушеннями: загальним недорозвиненням мовлення, його відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи.
Такі фахівці працюють у школах та дитячих садочках чи відкривають власні кабінети, але об’єднує їх одна спільна риса – вони прагнуть допомогти своїм пацієнтам, адже, коректуючи мову, спеціалісти повертають дитині розкіш людського спілкування, дають можливість позбутися комплексів, активно жити в суспільстві, успішно навчатися у школі і комфортно почуватися у дорослому житті.

Де знайти логопеда
За інформацією, наданою завідуючою психолого-медико-педагогічною консультацією управління освіти, молоді і спорту Володимир-Волинського міськвиконкому Тетяною Ратановою, у навчальних закладах міста працює п’ятеро вчителів-логопедів: Алла Діяк (НВК №3), Валентина Кабак (ЗОШ №2), Алла Новосад (ЗОШ №5), Наталія Мигляс (ДНЗ №7 «Волинянка») та Леся Пилипець (ДНЗ №8 «Вишиванка»).
Аналогічними даними по Володимир-Волинському району, включаючи територіальні громади, поділилася Інна Татаєва – завідуюча ПМПК районного відділу освіти, молоді і спорту. Отже, вчитель-логопед Людмила Трачук працює у ЗОШ с.Верба та у школі і дитячому садочку с.Овадне. Також надає консультації батькам та проводить індивідуальні заняття з дітьми зі шкіл у селах Галинівка, Сусваль, Охнівка та Білин. Її колега Ольга Вовчук стаціонарно трудиться у ЗОШ та дитячому садку с.Суходоли та в Зарічанському ДНЗ, водночас обслуговує учнів Ласківської, Новосілківської. Дігтівської та Вощатинської ЗОШ. Вчитель-логопед Лілія Качковська працює на території Зимнівської ОТГ: у навчально-виховному комплексі с.Льотниче, також у НВК та в дитячому садочку с.Зимне, обслуговує школи с.Селець і с.Бубнів. На теренах Устилузької ОМТГ виправляє вади мовлення Оксана Куляша – вчитель-логопед ЗОШ і ДНЗ м.Устилуг та школи і садочка с.П’ятидні. Вона ж займається зі школярами Лудинської, Стенжаричівської, Микитичівської та Зорянської ЗОШ. На жаль, навчальні заклади Березовичівської, Хобултівської та Хмелівківської сільрад діяльністю вчителів-логопедів не охоплені взагалі. Але разом з тим знайти за потреби логопеда у місті чи в районі – не проблема. Варто лише зателефонувати у перераховані заклади освіти та дізнатися графіки їхньої роботи.

Як виявляються і коректуються вади мовлення
Про те, що слід знати батькам та дітям з вадами мовлення, читачам газети розповідає вчитель-логопед з 24-річним стажем Алла Діяк.
-Алло Валеріївно, чи часто у дітей спостерігаються вади мовлення?
-На жаль, дуже часто. Приблизно половина дітей, що йдуть до школи, мають такі проблеми. І є тенденція до зростання кількості випадків.
-Від чого це залежить? Що може стати причиною мовних відхилень?
-Причини різні. Загалом це негативні біологічні та соціальні чинники, порушення у будові артикуляційного апарату, спадковість, недоліки слухового сприйняття звуків.
-Чи існують норми, в якому віці здорова дитина повинна правильно вимовляти всі звуки? Чи це суто індивідуально?
-Норми існують. Наприклад, однорічне дитя має говорити до 10 слів. У віці до двох років формує перші речення. До трьох років у лексиконі малюка повинно налічуватися до 100 слів, хоча це індивідуально. У чотири роки дитина називає основні кольори, користується іменниками та прикметниками. А вже до п’яти років завершується формування мовленнєвого апарату, і дошкільнята повинні правильно вимовляти всі звуки, вміти самостійно проговорювати чи повторювати слова. Отже, якщо до цього віку спостерігаються деякі мовленнєві недоліки, то не треба силувати дитину, примушуючи її говорити правильно, бо вона ще фізіологічно до цього не готова. А от якщо після п’яти років спостерігаються вади мовлення, пора бити на сполох і звертатися до логопеда.
-Чи можна виявити патологію мовленнєвого апарату у немовлят?
-Звичайно. У перший місяць життя дитина має реагувати на мову дорослого. У два-три місяці вона вже шукає обличчя того, хто розмовляє. У три місяці з’являється агукання, а у 5-6 місяців – лепет. Якщо ж дитина до семи місяців не видає звуків або раптово затихає, це може бути тривожним показником – так проявляються порушення мозкових центрів, що відповідають за мовлення. У подібних випадках необхідно звернутися до дитячого невропатолога, який при наявності відставання у розвитку призначить спеціальне лікування, а також слід перевірити слух немовляти.
-Які форми роботи застосовує вчитель-логопед, і наскільки вони дієві?
-У перші дні вересня у школах проводиться обстеження першокласників з метою виявлення мовних порушень. По 5-6 діток з вадами мовлення об’єднуємо у групи і вже з жовтня за графіком після уроків проводимо групові заняття: вчимося правильно вимовляти звуки, розвивати мовленнєве дихання і фонематичний слух (здатність розрізняти звуки). Такі заняття проводяться тричі на тиждень в ігровій формі. З дітками, що мають особливі освітні потреби, заняття проводяться індивідуально. Успіх у роботі багато в чому залежить від співпраці з батьками. Якщо вони до цього ставляться відповідально і вдома тренуються з дітьми, то результат досягається значно швидше. Подекуди вистачає тижня, аби дитина стала правильно вимовляти проблемні для неї звуки. А в середньому термін корекції триває півроку. В процесі роботи усувається навіть легкий ступінь заїкання, тобто порушення тембру і ритму мовлення, які виникають внаслідок судом апарату дихання. У таких випадках дуже корисні додаткові заняття співом та декламування віршів, а індивідуальна корекційна робота має проводитися у дуже делікатній формі.
-Що б Ви хотіли порадити батькам?
-Батьки повинні пам’ятати, що вони – зразок для наслідування, отже, їхня мова має бути правильною. Прислухайтеся, як говорить ваша дитина. Для розвитку мовлення з дітьми необхідно більше спілкуватися, слідкувати, аби вони не замикалися в собі, а більше контактували в соціумі. Якщо ваша дитина має мовленнєві вади, обов’язково проконсультуйтеся у логопеда. Ніколи не вимагайте від дітей правильної вимови, яка залежить від точних, скоординованих рухів органів апарату мовлення, не знаючи вимог до артикуляції звуків, аби не прищепити дитині хибних мовленнєвих звичок, бо потім важко буде перевчатися. Тільки після консультації з фахівцем можна займатися самостійно, виконуючи його завдання.
-Чи можна виправити дефекти вимови у дорослому віці?
-На жаль, існує хибна думка, що у дорослому віці вади мовлення виправляти пізно. Насправді це не так. У будь-якому віці можна досягти хороших результатів. Для цього передусім потрібне бажання і цілеспрямоване тренування під керівництвом логопеда.
Міла Сергєєва, м. Володимир-Волинський