80-літній дідусь «тероризує» важкохвору доньку, онуку і правнучок

Найважче, коли не миряться між собою, живуть в ненависті та презирстві один до одного найближчі люди, члени однієї сім’ї. Саме з такою сім’єю довелося зустрітися кореспондентці «Міста вечірнього». Молода жінка звернулася до редакції з проханням допомогти їм у складній сімейній ситуації. Дідусь, якому вже 80 років, постійно знущається – і морально і фізично – над своєю донькою, прикутою до ліжка, і онукою, у якої двійко маленьких діток.
Оскільки конфлікт є сімейним, в редакції з етичних міркувань вирішили змінити прізвища учасників драми. Сім’я, про яку йтиме мова, мешкає в одному з будинків по вулиці Шевченка.
Тетяна Іванівна Каштан, 1969 року народження, важко хворіє вже багато років. Усе своє трудове життя вона провела на заробітках у сусідній Польщі, працювала на важких польових і садових роботах.
- Моя мама і старша сестра навіть не вірили, що я так важко працюю,- розповідає жінка. – Вони були впевнені, що я займаюся зовсім іншим видом діяльності, про який непристойно говорити. Аж коли побачили мої руки, тоді повірили.
Хвороба підкралася до жінки несподівано. Діагноз патології хребта не відразу змогли встановити. Спочатку підозрювали туберкульоз, але в обласній лікарні цей діагноз спростували і направили на операцію до Харкова. Однак фінансове становище родини змусило пані Тетяну відмовитися від дороговартісної операції. Звичайно, просили допомоги, писали на сторінку президента, зверталися до нардепа, але відповіді не отримали. Не відгукнулися і благодійні фонди. Зрештою жінка втратила здатність рухатися, тільки на декілька хвилин може сісти. Оскільки пані Тетяна не працювала офіційно, вона не отримує пенсії і не може отримати групу інвалідності. Жінка живе і приймає знеболюючі препарати за рахунок доньки Юлії, яка є працівницею птахофабрики, але на даний час перебуває в декретній відпустці. А також регулярно присилає аліменти на доньку у розмірі 500 гривень колишній чоловік доньки.
Можливо, жінки і не скаржилися б на життя, якби не постійні знущання зі сторони батька пані Тетяни і дідуся Юлії – пана Івана. Колишній працівник будівельної організації, пан Іван отримав квартиру ще в радянські часи, коли його обидві доньки ще були дітьми. Але, коли старша донька вийшла заміж, з батьками залишилася менша – Тетяна. За словами пані Тетяни, між батьками постійно виникали суперечки. Мати хворіла і робила настойки на горіхові. Коли вона померла, батько ці настойки приховав і тепер постійно вживає. Очевидно, це і загострило його психічний стан. Пан Іван «відвідує» міські смітники, приносить звідти всілякий непотріб, втратив усіх друзів, не пам’ятає, куди кладе речі, а в усьому звинувачує доньку і онуку. Пенсію старий тратить лише на себе, а харчується за кошти онуки. Та найстрашніше те, що батько весь час підіймає руку на важкохвору доньку і лякає правнуків.
Значні претензії пані Тетяна має і до єдиної сестри. За її словами, сестра ніколи не телефонує їй, не відвідує. Ремонт в квартирі Каштанів робив син сестри, племінник пані Тетяни, про якого вона відзивається з великою вдячністю.
- Мій племінник – дуже хороша порядна людина. З батьками він жити не зміг і весь час попереджає нас, аби ми не мали з його батьками справи, - розповідає хвора жінка.
28 серпня знову спалахнув скандал, із-за якого довелося звернутися до поліції. Почувши про це, пан Іван втік з дому. Коли кореспондентка завітала до сім’ї Каштан, у квартирі була присутня подруга пані Тетяни – пані Світлана. Вона була свідком сімейного скандалу.
- Я часто провідую Тетяну, а тепер заходжу щодня, бо дуже переживаю за неї, - каже пані Світлана. – 28 серпня я вийшла з собору Різдва Христового і зайшла до подруги, аби привітати її зі святом. Коли Таня дала дітям пряників, батько раптом кинувся до неї з претензією, що в кімнаті буде повно крихт. Він накинувся на Таню, бив її в живіт. Я захищала хвору подругу, нарешті схватила старого за обидві руки і штовхнула в крісло. Після цього викликали поліцію.
У чому ж так завинила нещасна жінка і її донька з онучками перед старим сивим батьком? Відповісти на це питання важко, адже, судячи з розповіді самої жінки, в родині, де вона зростала, ладу не було. Батьки не змогли здружити доньок. Та, якби не склалося, а знущатися над хворою жінкою і маленькими дітьми – це вже занадто, особливо зі сторони найближчої людини.
- Ми нічого не просимо в людей, окрім розуміння, - кажуть пані Тетяна і її донька. – Ми тільки хочемо, аби у батька і сестри прокинулася совість. Якщо не хочуть з нами спілкуватися, хай залишать у спокої, не погрожують нам, не зачіпають. Ми втомилися від скандалів і погроз. Донька переживає за дітей. Це ж зовсім малі діти.
Оскільки у цій історії була задіяна поліція, прокоментувати ситуацію ми звернулися до начальника СРПП Володимир-Волинського відділення поліції Олександра Вегери. Він підтвердив, що за даною адресою 28 серпня дійсно виїздив наряд поліції. Пану Івану доведеться відповідати за статтею 173/2 Кодексу України про адміністративні порушення. На разі проведена профілактична робота. Матеріали будуть направлені до суду, а також у відділ сім’ї, молоді та спорту міськвиконкому, оскільки у конфлікті присутні діти.
Та ніякий суд не змусить людину бути люблячою, совісною і чуйною. А сім’я – то найдорожче, що є у кожного з нас. Втрачаючи сім’ю, ми втрачаємо все. Бережімо одні одних! Будьмо людяними!
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі