Зорянській і фалемичівській церквам – по 20 років!

Публікації

Останніми днями одразу дві святині району відзначали не лише престольні празники, а й двадцять років з дня проведення першого богослужіння: храм Іоанна Богослова УПЦ КП села Зоря та храм Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП села Фалемичі. Линуть молитви до Бога… Щирі, сердечні, прості й відверті. Ми просимо миру, заступництва, здоров’я, перемоги і якнайшвидшого закінчення війни. Поспішаємо зранку до храму Господнього, щоб вимолити прощення гріхів і кращу долю для України. Престольне свято – завжди хвилююча й водночас приємна подія для всієї громади. Збираються разом родини, друзі й товариші, які давно не бачилися, щоб відвідати святкове богослужіння, а після його закінчення – поспілкуватися, поділитися новинами, розповісти про життя-буття.
Чи не найкрасивішим у районі вважається храм святого Іоанна Богослова
Окрасою села Зоря є його храм. У всій своїй красі та величі святиня постала, коли її настоятелем у 2006 році було призначено отця Віталія Іваніва. Він до усього доклав не лише свої руки, а й душу. На церковному подвір’ї, яке купається у квітах, є і фонтанчик, і капличка Богородиці, і навіть міні-майданчик для найменших прихожан (гірка та гойдалки). А зараз триває будівництво дзвіниці, яка, сподіваються зорянці, уже зовсім скоро сповіщатиме всю округу про початок служби Божої. Отець Віталій каже: все, що зроблено у храмі й навколо нього, лише завдяки його пастві, тим людям, які не шкодують ні часу, ні сил, ні коштів, аби святиня ставала все кращою.
Цікаво, що саме люди ініціювали будівництво церкви. Старий дерев’яний храм, який раніше збирав жителів Пузова (так колись називалося це село) й навколишніх сіл на богослужіння, спалили поляки. На його місці після війни встановили пам’ятник загиблим у боях односельцям. Щороку у свято Іоанна Богослова з молитвою місцеві жителі зверталися до Бога, всіх святих, а також покровителя парафії Іоанна Богослова. Коли Україна стояла на рубежі незалежності, селяни зібрали збори, на яких висловили бажання збудувати новий храм. Та не могли визначитися з місцем – думки розділилися. Деякі пропонували навіть знести пам’ятник і будувати нову святиню на місці спаленої. Їздили місцеві жителі до тодішнього Благочинного Володимир-Волинського району отця Сергія Депи, та він сказав, що пам’ятний монумент не можна зносити – потрібно для церкви шукати інше місце.
Жителька села Марія Ярмолюк запропонувала збудувати храм якраз навпроти пам’ятника і погодилася віддати для цього свій город, що був біля хати. Зорянцям сподобалася ця ідея, й вони активно взялися за будівництво святині. Обрали старостою Віктора Лоборука, збирали гроші, склали план, закупили будівельні матеріали, залили фундамент. Будівництво продовжував уже інший староста – Борис Ващук, а активно долучився до цієї благородної справи тодішній голова колгоспу.
Невдовзі будівництво завершилося, і на празник Іоанна Богослова освятили новий храм. Не зогледілися люди, як минуло з того часу уже двадцять років. На святкове богослужіння до Зорі приїхали священики з району: отець Тарас Іванів, отець Микола Гінайло, отець Микола Гнідець, а очолив службу Благочинний Володимир-Волинського району митрофорний протоієрей Євген Шевчук. Привітати односельців зі святом прийшов сільський голова Олександр Мосорук, приїхали на богослужіння народний депутат України Євген Мельник, заступник голови районної ради Павло Карпюк. Прекрасний дзвінкоголосий спів хору церкви підносив присутніх вище хмар, дарував блаженство та душевний спокій.
Новий храм Покрови Пресвятої Богородиці звели на місці спаленої колись дерев’яної церкви
У невеличкому (близько шістдесяти дворів) селі Фалемичі збудований величний храм. Гарний та ошатний. Уже двадцять років у ньому проводяться богослужіння. Тут на рушничок щастя стають молодята, тут хрестять дітей. Звідси в останню путь проводжають односельців. Настоятелем церкви ось уже одинадцять років є отець Микола Гнідець. За цей час він заслужив любов та повагу своєї пастви, їхню підтримку. Щоразу долаючи майже 60 кілометрів, священик і у спеку, і в холод поспішає до своїх прихожан із села Рогожани, де мешкає й очолює церкву Преображення Господнього.
У Фалемичах це вже третій храм – попередні два були зруйновані. Ініціював його будівництво тоді ще директор консервного заводу Віктор Скромний, якому селяни вдячні й досі. Фундамент заклали на місці спаленого у 1943 році дерев’яного храму, який теж був названий на честь Покрови Божої Матері. Коли Володимир-Волинський консервний завод, який виділяв кошти на спорудження храму, змінив власника, будівництво лягло на плечі громади. Протягом довгих дев’яти років богослужіння проводилися в наметі, який стояв поруч. Священнослужителі о.Віталій Худий, о.Василь Маврик, о.Євген Рябець, о.Ігор Бігун доносили до парафіян слово Господнє й доклали до спорудження святині не лише чимало сил, а й частинку своєї душі.
Сьогодні храм ще потребує чимало роботи, терпіння та коштів, щоб зміг засяяти у повній красі. Потрібно провести внутрішнє оздоблення церкви, розмалювати стіни та купол, обгородити церкву і встановити дзвони, які б щонеділі та у свята сповіщали усіх про початок богослужіння. Прихожани церкви та її настоятель сподіваються, що з Божою поміччю гуртом завершать облаштування храму. Тим більше, що цього року обрали старостою Руслана Павлюка, який є справжнім господарем і допомагає священикові добудовувати храм та обробляти гектар городу, який закріплений за церквою.
Отець Миколай розповідає про своїх парафіян з особливою теплотою. Згадує й тих, хто прибирає в церкві, дбає про його красу і величність. Це Олена Юрчук, Галина Степасюк, Надія Павлюк. Окремої похвали заслуговує Катерина Доманська, яка, не маючи ні освіти, ні практики, взялася керувати хором. І їй вдається це робити на найвищому рівні. Вона має відповідальність згуртувати людей для спільної молитви.
На престольне свято до Фалемич приїхали священики з міста та інших сіл Володимир-Волинського району: отець Ігор Бігун, отець Євген Рябець, отець Юрій Здебський, отець Юрій Кривіцкий, отець Степан Цап, отець Віталій Іванів. Очолив святкове богослужіння Благочинний Володимир-Волинського району митрофорний протоієрей Євген Шевчук.
Валентина Тиненська, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі