Заріччя і зарічанці

ІІ ст. ст. відбувся значний розвиток поселення. З’явилися цегельня, вапнярня, шинок, потужний водяний млин, який належав великому землевласнику О. Чацькому, гребля та ряд будинків. Гребля і міст були єдиним комунікаційним шляхом, який сполучав місто з найближчими південно-західними селами. Родючі землі, які знаходились за річкою, вабили містян. Тому, використовуючи човни, вони переправлялися через річку, щоб зайнятися сільським господарством, а згодом - скотарством. За це й отримали назву - «зарічанці». Спогади про них були зафіксовані при зборі данини в середині Х ст. Отже, назва села пов’язана ще й з географічним положенням – «за річкою». Під час німецько-фашистської окупації багато жителів Заріччя було в партизанських загонах, що базувалися в навколишніх лісах. Наприкінці зими 1944 року партизанські загони зі з’єднання Федорова розгромили поблизу села велику групу фашистів. Відступаючи, гітлерівці повністю спалили всі житлові й господарські будівлі у ближніх селах, у тому числі й тих, що нині входять до складу Зарічанської сільради. В радянські часи в селі знаходилася центральна садиба артілі «Заповіт Леніна», яка мала 2338 га земельних угідь, зокрема 1814 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур і цукрових буряків, було розвинуте тваринництво, бджільництво і садівництво. Колгосп мав також велике парникове господарство. У Заріччі народився український радянський художник Микола Рокицький (1901 -1944), а також проживав відомий краєзнавець Петро Заклекта. Тут встановлено пам’ятний знак на честь колишнього секретаря сільради А.Ф.Стемпковського.
Із плином часу обличчя села невпізнанно змінилося. На сьогоднішній день року в Заріччі зареєстровано 548 садиб і проживає 1771житель. Тут функціонують будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, 4 магазини, а в центрі села зводиться красивий дерев’яний храм, який носитиме назву Свято-Успенського. На вулиці Лобачинській з’явилася нова автобусна зупинка, а на березі Луги - спортивний майданчик. Нещодавно на баланс сільради прийнято 1506,924 га земель, які колись належали державі. Минулого року в селі також відкрили дитсадок із новими сучасними меблями та підлогою з підігрівом. Садок відвідують майже шість десятків маленьких зарічанців. Та найбільшою окрасою села, звичайно ж, є його невтомні і працьовиті трударі, які щоденною працею намагаються зробити свій рідний дім ще кращим і комфортнішим. Біля 30 жителів Заріччя захищали і захищають незалежність України у війні з російськими агресорами на сході, двоє з них - Микола Бондарук і Олександр Давидюк - загинули. Мешкає тут і відома на Володимирщині та її межами коровайниця Люся Занько. Нині в селі створена громадська організація «Ініціатива», яка пропонуватиме до втілення в життя цікаві проекти розвитку. Очільником цієї організації обрано депутата сільради Андрія Самчука. А зараз зарічанці активного готуються до фестивалю «Княжий», який уже вдруге проходитиме 23-24 червня в місцевому парку. Минулого четверга працівники сільради та центру зайнятості влаштували тут толоку. За сприяння нардепа Ігоря Гузя в парку встановлюється освітлення, вже прокладено 250м брукованих доріжок, облаштовано дитячий майданчик. В самому селі встановлюється вуличне освітлення, а невдовзі розпочнеться реалізація проекту із заміни водогону. Є в керівника громади Ігоря Пальонки і ще ряд цікавих задумів і проектів щодо поліпшення життя громади. Дбають зарічанці і про зовнішній вигляд своїх обійсть, майже кожне з яких потопає у літньому квітковому різнобарв’ї.
Валентина Савчук, с. Заріччя, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі