З огляду на обставини, «шабаш відьом і зліт нечистої сили» у Володимирі та Нововолинську переноситься на невизначений термін

Публікації

Хелоуін – старовинне кельтське свято, яке відзначається у ніч з 31 жовтня на 1 листопада і згадується як переддень католицького свята Всіх святих. Цього дня святкувався початок нового року кельтів. Згодом відзначати Хелоуін стали в Америці та Європі. Останні 10-15 років це свято почали відзначати і в Україні, але це не данина традиції, а просто привід для розваг. Деякі нічні заклади продумували і влаштовували розважальні програми, даючи своїм відвідувачам можливість зануритися в таємничу атмосферу феєричних зібрань духів, а також сил добра і зла. Особливо полюбляє це свято молодь, яка в усі часи не втрачала нагоди повеселитися. Не залишилися байдужими до веселого проведення часу і у Володимирі-Волинському. Наприклад, торік «нечиста сила влаштувала справжній шабаш і спалила відьму» у розважальному комплексі «Княгині Ольги», «навідалася на зліт відьом» у ресторан «Маяк», а також «погостювала» на вечірці у студентів місцевого педколеджу ім.А.Кримського. Кілька років поспіль влаштовували справжній карнавал із двобоєм сил світла і тьми й студенти Нововолинського електротехнічного коледжу та учні ВПУ. Цього року святкування Хелоуіна з різних причин відкладається на невизначений час.
У ніч на 1 листопада «відкриваються ворота двох світів»
Ще задовго до Різдва Христового у кельтів існувала традиція святкувати кінець літа, приносячи жертви своєму богові – «панові смерті і злих духів» Самхатну. Вони вірили, що їхній бог сонця Мак Олла починав втрачати силу через зростаючу міць «пана смерті». За кельтськими повір’ями, 31 жовтня Самхатна збирав духів усіх померлих за останній рік, які мешкали в тілах тварин, покарані за свої злі справи. Ніч напередодні фестивалю на честь бога смерті вважається однією з найнебезпечніших у році, адже, за кельтським повір’ям, саме в цей час відбувається «розмиття» кордону, що розділяє світи живих і мертвих, і мешканці потойбіччя проникають у світ живих. Аби сховатися від цієї «нечисті», люди здавна гасили у своїх будинках вогонь, перемазувалися сажею і маскувалися за допомогою дивних костюмів та масок. Щоб задобрити Самхатну і захистити людей та себе від злих духів, священики друїдів проводили диявольські церемонії поклоніння темним силам, під час яких запалювали у дубових гаях і на пагорбах жертовні багаття та приносили в жертву коней, котів, чорних овець, буйволів і навіть людей. Їх поміщали в окремі клітки і спалювали на попіл. А вранці вугілля, що залишилося від цих багать, роздавали людям, щоб вони з його допомогою знову розпалили вогнища. Вважалося, що такий вогонь здатний захистити від «нечистої сили». Це язичницьке свято настільки глибоко прижилось у свідомості кельтів, що з приходом християнства його вже неможливо було викорінити. Правда, з часом нові традиції доповнювали старі. Наприклад, діти не лише переодягалися в костюми привидів, відьом та інших створінь, а ще й ходили від будинку до будинку і випрошували солодощі (в честь богині Помони). Цей ритуал у деяких країнах зберігся і до наших днів.
«Хитрий Джек і досі скитається світом живих, чекаючи страшного суду»
Невід’ємний символ Хелоуіна – гарбузова голова із запаленою всередині свічкою (хитрий Джек). Давня ірландська легенда розповідає, що колись на ірландській землі жив хитрий та скупий коваль на ймення Джек, який дуже любив випити. Одного разу, якраз у переддень Дня всіх святих, коваль пив у барі міцний ірландський ель (пиво). Після енної пляшки у нього скінчилися гроші, а пити ще так хотілося, що Джек готовий був продати душу за ще одну пляшку. І якраз у цей час у бар увійшов чорт, який цієї ночі вільно гуляв серед людей. Він запропонував Джеку маленький ґешефт – його душа в обмін на ель. Джек неначе погодився, але коли нечистий матеріалізував золоту монету, щоб він міг купити собі пиво, хитрий пияк одразу заховав ту монету в кишеню, де лежав срібний хрест. Сатана застогнав від болю – монетка була частинкою його плоті, а хрест її палив, як розпечене залізо. Зрештою Джек взяв від чорта обіцянку, що той ніколи не забиратиме його душу, і повернув монету. Та всі ми – смертні, смертним був і хитрий Джек. Коли він помер, то не зміг потрапити до раю, оскільки вів вельми грішне життя, але й до пекла його теж не взяли – сатана пообіцяв ніколи не брати туди його душу. Отак і став бідолаха Джек духом скитатись у світі живих. Якось у своїх мандрах він випадково забрів до пекла і попросив у диявола вогню, щоб бачити перед собою дорогу. Диявол видав йому вогонь, а щоб той не згас, ірландець використав гарбуз, який лежав у його кишені, як світильник. Отак і ходить тепер хитрий Джек нашим світом, чекаючи страшного суду, а його неспокійний дух із світильником з гарбуза став символом Хелоуіна. Цікаво, а що думають про це свято служителі церкви?
«Ніхто не може служити двом господарям»
-Хелоуін є язичницькою традицією і днем окультного поклоніння злим духам. У ньому немає нічого спільного з християнською вірою, оскільки воно прославляє нечисту силу, пропагує ідолопоклонство, розпусту, бісівські ритуали та жертвопринесення. Це поклоніння силам зла, вшанування відьом, вовкулаків і демонів. Започаткували це так зване «свято» язичники-протестанти, тому зрозуміло, що жодного стосунку до святкувань на честь Усіх святих воно не має, - пояснює ксьондз костелу Святого Йосафата та Матері Божої Лєшек Кошлага. – 1 листопада римо-католицька церква відзначає свято Всіх святих. У храмі відбувається поминальна служба, ми згадуємо всіх померлих і молимося за упокій і спасіння їхніх душ. Після служби віруючі відвідують кладовище, впорядковують могили і ставлять там запалені свічки.
-А навіщо нам чужі американські свята, причому чисто комерційні? Основна їхня ціль у наш час – отримати якнайбільшу вигоду від продажу костюмів і влаштування пишних вечірок у розважальних закладах, - каже прес-секретар Володимир-Волинської єпархії, протодиякон Низкиницького Свято-Успенського монастиря Віктор Мартиненко (УПЦ МП). – У нас в Україні вистачає і своїх свят. Взяти, наприклад, святого Василя чи, як його ще називають в народі, Меланки. Там теж є переодягання, але воно носить більш прийнятний для християнської моралі характер. З іншого боку, навіть не як священик, а як простий смертний, я вважаю, що жодна нормальна людина при здоровому глузді не напне на себе костюм мерця, сатани чи якоїсь іншої нечисті, не розфарбовуватиме обличчя всіма кольорами райдуги і тим більше не буде залучати до таких сатанинських забав дітей.
-Якщо хтось і вбачає у святкуванні Хелоуіна безневинну забаву, нехай знає, що так він свідомо чи несвідомо служить сатані. А бути християнином і служити злим духам неможливо, як про це нам говорить Господь наш Ісус Христос у благовісті від Матфея: «Ніхто не може двом господарям служити: бо одного полюбить, а іншого буде ненавидіти, одного триматиметься, а другим знехтує», - зауважує настоятель Свято-Покровського храму УПЦ КП Ігор Федина. – Святкування Хелоуіна навіть «жартома» все одно є досить небезпечною грою зі злими силами темряви. Дітям та молоді подобається щось таємниче та магічне, що й пропонує їм це так зване «свято», руйнуючи тим самим їхні морально-духовні цінності.

Розділ новин: 

Коментарі