Які тільки шляхи не використовує доля, аби поєднати тих, кому вона призначила бути разом. Ірина Ярощук і Сергій Рукавицький народилися і виросли у Володимирі-Волинському. Сергій з’явився на світ у березні 1991 року, а Ірина – на два роки пізніше, червневого дня 1993-го. Та шляхи їхні переплелися, коли обоє вступили в чарівну пору юності. Це було 2009 року. Сергій тоді вже навчався у Володимир-Волинському педагогічному коледжі, а Іринка на той час була ще десятикласницею, навчалася у музичній школі та 10 років поспіль відвідувала заняття в ЦПО у талановитого педагога Галини Тюрікової. Друзі Сергія, які обожнювали музику та пісні, вирішили створити власний ансамбль. Однак досить швидко відчули, що бракує м’яких, ніжних та мелодійних пісень, які може виконати тільки жіночий голос. Стали шукати юну виконавицю, яка б влилася у самодіяльний музичний колектив. І ось якось почули спів Ірини. Дівчина неодноразово виступала на конкурсах. Вирішили юнаки запросити її до свого гурту. Ірина погодилася, бо щось романтично-захоплююче було у цьому юнацькому ансамблі. Ось так і відбулося знайомство Сергія та Ірини.
Тоді, ще зовсім юні, вони не відчули поклику сердець. Їх єднало лише спільне захоплення: музика та пісня. Почуття прийшло пізніше. Та одружуватися закохані не поспішали. Сергій закінчив Рівненський державний гуманітарний університет, здобув фах учителя інформатики і дуже хотів, щоб і кохана отримала вищу освіту. Ірина також навчалася – у Східноєвропейському національному університеті, освоювала фах психолога.
І ось 11 червня 2016 року Сергій та Ірина стали на рушничок щастя. Весілля відбулося у ТКЦ «Княгині Ольги», а господнє благословення отримали молодята у соборі Юрія Переможця. Обоє вважають, що їхні серця і долі з’єднали музика та пісня. Досі це спільне хобі молодого подружжя. І, звичайно, є свої мрії. Найперше хочеться пережити і відчути все, що містить у собі слово «щастя». Хочеться створити в родині належний добробут, щоб була можливість відвідати інші країни, відпочити у комфортних умовах в екзотичних місцях. Але для цього потрібно трудитися, а головне – необхідне взаєморозуміння, якому у свою чергу сприяє спільність думок та інтересів. І ще мріють Сергій та Ірина, щоб поруч завжди бриніла музика, щоб із серця завжди лилась чарівна мелодія кохання.
Антоніна Булавіна м. Володимир-Волинський
Коментарі