Їх убили за те, що посміли не скоритися, не захотіли бути рабами у своїй державі, мріяли гордитися тим, що вони – українці

Публікації

Минув рік відтоді, як мирні акції протесту студентів та активістів на Євромайдані вилилися у криваві вуличні бої. Внаслідок зіткнень у двадцятих числах січня і другій половині лютого 2014 року від рук снайперів і беркутівців загинули 103 євромайданівці. Їх вважають героями Революції гідності й називають «Небесною сотнею». На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості патріотів, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, своє європейське майбутнє, Президент України Петро Порошенко підписав Указ, згідно з яким встановлено щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної сотні. 99 загиблим патріотам присвоєно звання «Герой України» з врученням ордена «Золота зірка» посмертно, а білорус Михайло Жизневський та грузини Зураб Хурція і Давид Кіпіані нагороджені відзнаками «Лицар ордена Небесної сотні».
Чи припускали вбивці, що на місце одного загиблого прийдуть сотні живих?
А почалася ця ганебна кривава війна уряду зі своїм народом після того, як Кабмін ухвалив постанову про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Українцям розповідали про це дуже довго, а в останній момент повернули у протилежний бік. Тому наступного дня після завершення Вільнюського саміту близько 4-ї години ранку, коли «Беркут» почав розгін євромайданівців, постраждали сотні патріотів. Народне, віче в Києві на Михайлівській площі 1 грудня зібрало, за різними оцінками, від 500 тисяч до мільйона людей. Почалася революція.
Сутички з міліцією, які вилилися у криваві вуличні бої, стали реакцією суспільства на ухвалені Верховною Радою України 16 січня 2014 року «диктаторські закони». 22 січня 2014 року Україну і світ шокувала страшна звістка: на Євромайдані були вбиті перші активісти. Тоді українці попрощалися з трьома героями: вірменином за походженням Сергієм Нігояном, білорусом Михайлом Жизневським та львів’янином Юрієм Вербицьким. У рядах Небесної сотні є також і наші з вами земляки, земне життя яких обірвалося вранці 20 лютого. Село Деревок утратило 28-річного Едуарда Гриневича, тіло якого прийняла любешівська земля. Нововолинськ провів в останню путь 23-річного Сергія Байдовського, тіло якого упокоїлося в селі Соснина, що на Іваничівщині. Десятки тисяч лучан прийшли віддати останню шану Василеві Мойсею, життя якого обірвалося на позначці 21 від кулі снайпера у груди на вулиці Інститутській. Голосила Ківерцівщина, коли в селищі Олика опускали в могилу тіло 20-річного Івана Тарасюка.
Чи припускали ті, хто віддавав накази, що після трьох тисяч поранених і сотні загиблих Україна не впаде і не зламається, що на місце одного вбитого прийдуть десятки живих?..
«Якби правоохоронна система показала, що вона дійсно орієнтована на встановлення істини, вбивці ніколи не уникнули б кари»
Минув рік від цих кривавих подій. В Україні продовжується братовбивча війна, яка забирає життя сотень людей, а вбивці Небесної сотні й досі не покарані. Влітку минулого року комісія українського парламенту з розслідування вбивств на Майдані повідомила, що зброю, з якої вбивали активістів, або знищено, або вивезено в Росію. Туди втекло і багато підозрюваних у справах про вбивства в центрі Києва. Найгучнішим скандалом, пов’язаним із розслідуванням подій на Майдані, виявилася втеча з України одного з ключових обвинувачених – командира «чорної роти» «Беркута» Дмитра Садовника. За словами майданівця Ігоря Луценка, навряд чи суди під час розгляду подібних справ виносили рішення без вказівок згори: «Суди – це частина системи. Для того щоб суддя міг виносити такі – свідомо, на мій погляд, неправосудні – рішення, він повинен отримати гарантії недоторканності за те, що порушує закон. Хтось же йому ці гарантії дає (насамперед мова йде про прокуратуру та міліцію)! Тут ключове слово – «система». І правоохоронні органи, і судова влада діють заодно». «Не так важливо встановити конкретних вбивць, як з’ясувати, чому це сталося, хто несе відповідальність за сукупність цих дій, - вважає один з адвокатів Небесної сотні Павло Дикань. -Безумовно, важливо, щоб понесли покарання всі винні особи, але моя особиста думка така: важливо очистити систему в цілому. Потрібно, по-перше, домогтися, щоб співробітники правоохоронних органів побачили неминучість покарання посадових осіб, які виконували злочинні накази, і почали самі давати свідчення. Найголовніший результат Майдану повинен бути таким: неможливість повернення до влади таких режимів, як режим Януковича».
А що про це думають самі євромайданівці? Відповісти на запитання «Чи не вважаєте Ви, що людські жертви на Майдані були даремними?» і «Хто, на Вашу думку, винен у тому, що причетні до масових убивств у Києві в січні-лютому минулого року досі не покарані?» ми попросили десятника Євромайдану Ольгу Нечитайло з Володимира-Волинського та нововолинця Євгена Недищука.
-Однозначно відповісти на перше питання досить складно. З огляду на нинішню ситуацію в нашій державі й на те, що при владі досі залишаються люди, причетні до розгону мирних протестів та розстрілів патріотів, ці смерті можна вважати даремними. Та з іншого боку, саме завдячуючи Майдану і подвигу воїнів Небесної сотні в українців прокинулися громадська свідомість і прагнення до свободи. Вони повстали – і знесли режим Януковича та його прибічників. Щодо того, хто винен, що вбивці Небесної сотні й досі не покарані, то я вважаю, що в цьому винні наш Президент Петро Порошенко, уряд Яценюка та керівництво правоохоронних структур, які доклали мало зусиль, аби справедливу відплату отримали всі, хто стріляв у людей, - каже Ольга Нечитайло.
-Саме завдячуючи Майдану, народилася українська нація, яка на весь світ заявила, що українці – не раби. І якби не війна, гадаю, у нас багато чого змінилося б. А винними в тому, що вбивці патріотів і досі не покарані, я вважаю систему, корупцію і нас самих. Ми обрали Президента, але одна людина не в силі все змінити і очистити владу від колишніх прибічників режиму Януковича, які все роблять для того, щоб загальмувати розслідування. Кожен повинен починати з себе, – переконаний Євген Недищук.

Розділ новин: 

Коментарі