Який він, володимир-волинський водоканал

Власником і засновником Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства, простіше – водоканалу, є міська рада. Саме про це підприємство, його роботу, завдання і проблеми розповів на зустрічі зі слухачами Університету ІІІ віку його начальник Володимир Власюк.
Володимир Васильович зазначив, що роботу підприємства можна поділити на три блоки. Перший блок – водозабір, дільниця постачання; другий – каналізація і водовідведення; третій – очищення каналізаційної води, очисні споруди. Господарство досить розгалужене. Це північний водозабір, що постачає воду до двох військових містечок, де розташована військова бригада; насосна станція у районі с.Острівок; колектор стічних вод у с.Заріччя і центральна частина господарства з водозабірником, системою очистки води, насосним відділенням, лабораторією, гаражами, управлінським приміщення та виробничою базою, що на вул.Луцькій. У штаті підприємства понад 120 працівників.
-Існуємо ми в основному на гроші за надані нами послуги згідно з відповідними тарифами. Стабільності немає. З 2014-го тарифи не змінювалися, а вартість енергозатрат зростає. Ситуація ще більше ускладнилася із введенням субсидій, які отримують більше 52% жителів міста. Кошти за надані нами послуги надходять державі щомісяця, а до нас вони повертаються із великим запізненням. Останнє надходження було у січні 2017 року. Через це є проблеми із сплатою податків та виплатою заробітної плати працівникам. Національна комісія регулювання енергетики та комунальних послуг, яку очолює Дмитро Вовк, встановлює тарифи на водопостачання та водовідведення. Наш водоканал є її ліцензіатом. Тобто, виконує роботу, обумовлену цією комісією. І тому, на жаль, ніяких послуг поза ліцензійною діяльністю ми поки що не надаємо. Із 6-го травня комісія знову підвищила тарифи. Населення не задоволене. А для функціонування нашого підприємства це дуже важливо. Попри те, що 30% від структури тарифу – це вартість електроенергії, 60% - зарплата працівників, а 9%, що залишаються, це кошти, необхідні для утримання автотранспорту, закупки реагента для очищення води, інші необхідні витрати для діяльності підприємства. Нам дуже нелегко, - розповідає Володимир Власюк. – Проте кожен господарник, якщо він хоче покращити ситуацію, вийти зі скрути, мусить шукати шляхи вирішення. Тісно співпрацюючи із власником підприємства – місцевою владою, ми у 2013 році долучилися до реалізації проекту «Чиста вода на Прибужжі», започаткованого Польщею за сприяння Євросоюзу. Міська влада вийшла з ініціативою, виділила необхідні кошти. Згідно з умовами проекту, 89% коштів надав Євросоюз, решту – місцева влада. У результаті впровадження проекту ми провели приблизно 4км нового водогону, зробили реконструкцію свердловин, поміняли старі іржаві труби на нержавіючі, замінили обладнання на сучасне енергозберігаюче. Збудували водозабірник з нержавіючого матеріалу на 2млн. літрів води. Це дало змогу економити електроенергію, покращити смакову якість води і знизити аварійність. До того ж кошти, виділені Євросоюзом, це не кредит, їх не потрібно повертати. Партнерські відносини затверджені відповідною домовленістю.
Володимир Васильович сказав, що бажаючі можуть усе побачити на власні очі та оцінити зміни на підприємстві, що відбулися після впровадження проекту. Захотілося скористатися запрошенням. Порівнювати не довелося, а побачене вразило.
Починаючи від приміщення центрального водозабору, де машиніст насосних установок Євгенія Глушко за допомогою комп’ютерів контролює роботу свердловин; хімлабораторії, в якій Ірина Гузей регулярно стежить за хімічним складом та можливими відхиленнями в якості питної води; приміщення для знезараження води за допомогою реагента гіпохлориду, де дві установки обслуговує Володимир Слєпокуров, усі приміщення сяють чистотою, працівники охайні та культурні.
Гордість підприємства – будівля насосного центрального водозабору, реконструйованого та оснащеного новим обладнанням згідно з вимогами проекту. Володимир Васильович зазначив, що не впевнений, чи є ще десь в Україні таке оснащення на водоканалі.
Резервуар з чистою водою на 2млн. літрів – кінцевий об’єкт довгого ланцюжка водопідготовки і подачі води для споживання жителям міста.
Завдяки коштам, виділеним міською радою, проведено ремонт колектора стічних вод, замінено систему аерації на очисних спорудах.
Водоканал – об’єкт, без перебільшення, стратегічний. Тому з метою попередження непередбачуваних ситуацій встановлені системи відеоспостереження на північному і центральному водозаборах. На кошти, що виділила місцева влада, придбали і встановили бар’єрну стрічку «Єгоза» - колючий дріт. Працює й охорона.
Слід також відмітити, що в адмінбудинку чисто, затишно, все до ладу у кабінетах і коридорах. Ніхто ніде не тиняється без роботи. А коли телефонуєш, аби подати показники лічильника, контролери відповідають відразу, ввічливо та з увагою.
Ось такий він, водоканал. Велике господарство, що забезпечує нас із вами чистою доброю водою.
Володимир Власюк народився 1962р. у м. Володимир-Волинський. У 1980р. після закінчення ЗОШ №2 із золотою медаллю навчався у Львівському загальнотехнічному училищі. Вищу інженерно-технічну пожежну освіту здобув у Москві. 23 роки служив у МНС, був начальником пожежної частини нашого міста. З 2004 по 2010 рік обіймав різні посади у міській раді. З 2010р. – начальник водоканалу.
Одружений, має дорослу доньку.
Лариса Прушинська, слухач факультету журналістики Університету ІІІ віку

Розділ новин: 

Коментарі