Якщо не хвалять інші, то чому б не похвалити самого себе

Публікації

Міла Сергєєва, Володимир-Волинський район
9 вересня мине п’ять місяців, як на посаді голови Володимир-Волинської РДА перебуває Володимир Савчук. Часу пройшло достатньо, щоб адаптуватися на новій роботі, вивчити стан справ у районі та показати перші результати свого головування.
Нагадаємо, під час представлення представники громади, колишні співробітники Володимира Олександровича по ВАТ «Родючість», яке він очолював і фактично зруйнував, виступили з нищівною критикою його кандидатури і були категорично проти даного призначення. Чи зробив пан Савчук висновки?
Якщо проаналізувати його діяльність за останні п’ять місяців, то не можна сказати, що голова РДА нічого не робить. Він ходить на роботу, отримує директиви зверху, дає розпорядження відповідним службам щодо їх виконання, проводить прийом громадян у власному кабінеті та виїзні прийоми у сільрадах району, вислуховує людей – і знову дає розпорядження. Також Володимир Савчук бере участь у всіх засіданнях і нарадах, що проводяться на рівні району, та їздить у Луцьк на обласні заходи, куди запрошують. На перший погляд, виконує типові обов’язки керівника. От тільки результатів чомусь не видно, видатних досягнень – також.
Тиша та спокій – ніхто ніби не сварить, та ніхто і не хвалить. Раптом з’являється інформація, що в ОДА розглядається нова кандидатура на його посаду. Отже, залишились лічені дні перебування Володимира Савчука у кріслі керівника району. Саме час якось себе показати: може, передумають? І ось напередодні Дня Незалежності в інтерв’ю одній із районних газет вирішив пан Савчук себе похвалити. Сказав, що до своєї роботи ставиться відповідально, виконує на совість. Його теперішня посада змушує до активного діалогу з громадськістю на конструктивних засадах. Щоправда, в чому проявляється цей конструктивізм – не пояснив. До редакції нашої газети не раз зверталися «не почуті» головою РДА мешканці району. Найболючіші з питань, що піднімають люди, – використання земель, стан доріг, пасажирські перевезення та численні негаразди у сфері житлово-комунального господарства у селах. Стосовно землі пан Савчук зазначив, що треба розібратися і навести лад у її використанні. Не знає лише лінивий про непоодинокі випадки, коли земля у районі використовується без документів, відповідно – без сплати податку. Ця тенденція триває не перший рік і серйозно дратує людей. Володимир Олександрович причину знайшов. Він стверджує, що землею запасу району розпоряджається Держкомземагентство області та без погодження з органами місцевого самоврядування роздає її в оренду «своїм» людям. Серед них, наприклад, відомий священик, родичі заступника голови райради, п’ятиднівський депутат районної ради. Аби навести лад, очільник району звернувся у правоохоронні органи «з вимогою призупинити дію такого рішення, провести торги, а у разі відмови хоча б при укладанні договорів оренди передбачити право розривати їх в односторонньому порядку на вимогу громади, бо ця земля може з орендованої перейти у приватизовану. А це землі запасу, з їх числа можливе як надання поля для обробітку, так і виділення ділянок під забудову для учасників АТО, що передбачено законодавством». Якось не віриться, що будуть позитивні зрушення у цих питаннях.. А тим часом у районі вільних земельних ділянок майже немає. З того, що не встигли розібрати, залишилися тільки малородючі землі, а скільки їх – ніхто не знає, нібито проводиться інвентаризація.
Зараз наша країна переживає важкі часи – війну. В таких умовах в обов’язки голови РДА входять питання мобілізації, допомоги військовим на сході, забезпечення отримання пільг, передбачених законодавством для учасників АТО. У цій сфері діяльності Володимира Савчука якось не видно. Мобілізацією переважно займаються сільські голови. Тісний зв’язок з місцевими бійцями, що перебувають у зоні АТО, співпрацю з волонтерами та вирішення питань забезпечення військових усім необхідним налагодила районна рада. Хоча наш район назвали відстаючим в освоєнні 95 тисяч, виділених з обласного бюджету на військові потреби, робота таки проводиться. 25 липня сесія районної ради ухвалила програму з освоєння цих коштів. За дорученням третина зазначеної суми була використана на закупівлю необхідних ліків, які нещодавно були доставлені бійцям в зону АТО особисто керівниками райради та березовичівським сільським головою Юрієм Ковальчуком.
Складним і болючим залишається питання отримання пільг учасниками АТО. У тому ж таки інтерв’ю Володимир Савчук зазначив: щоб отримати ці пільги, має бути офіційно підтверджено статус учасника бойових дій. Але зробити це іноді неможливо, адже не всі учасники АТО мають відповідні записи в документах, де часто-густо зазначається, що перебувають вони… на полігонах. Чи посприяв якось голова РДА виправленню цієї ситуації та зняттю напруги у людей?
Серед досягнень Володимир Савчук називає збільшення надходжень до районного бюджету – заплановані показники виконані на понад 130 відсотків. Це чимала сума, майже 1,8 мільйона гривень. Але даний показник – не заслуга особисто голови РДА, а підприємств району, які працюють, заробляють і сплачують податки. Ці кошти мають бути спрямовані на поліпшення стану закладів освіти і культури району, зокрема проведення реконструкції шкіл у Зорі, Льотничому та Жовтневому, а також котелень у Вербі та Хобултові. Наразі з цієї суми може бути освоєно лише 10 відсотків, решту, за словами очільника району, затримує казначейство. З цієї причини немає можливості виконати заплановане. Була і залишається проблема відсутності дитячого садочка у Хмелівці. Незважаючи на численні звернення батьків, справа взагалі не зрушила з місця. А як щодо пошуку інших джерел надходження коштів, адже діти – понад усе. Чи не так, Володимире Олександровичу?
Питання проведення ремонту, енергозберігаючих заходів, економії піднімається на щопонеділковій нараді у голови РДА. Але самі ці наради – окрема тема. Яка від них практична користь, напевно, не знає ніхто: ні керівники структурних підрозділів РДА, які на них справно ходять, ні сам Володимир Савчук. Щоразу все відбувається за одним сценарієм. У зал засідань заходить Володимир Олександрович, у доброму гуморі, з усмішкою вітається з усіма. Якщо заплановано, доповідь про функціональні обов’язки та їх виконання за певний період часу читає керівник одного з відділів адміністрації. Більшість присутніх робить вигляд, що слухає. По закінченні голова, як годиться, задає доповідачу кілька запитань. Потім, як завжди, каже декілька речень щодо ремонту та економії і оголошує нараду закінченою. Якщо доповіді немає, то така нарада може тривати лічені хвилини. Складається враження, що у районі все у шоколаді, проблем для обговорення немає. Словом, оперативки, як у старі добрі часи та у кращих «совкових» традиціях, проводяться для галочки.
Свого часу у районі багато і небезпідставно критикували попередника Савчука Валентина Скубу, але за його керівництва наради мали більш змістовний характер. Валентин Михайлович піднімав багатьох керівників підрозділів, цікавився справами, ставив запитання, які підтверджували його обізнаність у тому, що і де відбувається. Якщо ж бачив конкретні недопрацювання, винним у досить емоційній формі давав наганяй. Тобто, контролював виконання власних розпоряджень. Схоже, що у Володимира Олександровича зовсім інший стиль керівництва і такі «дурниці» його не цікавлять.
Можливо, відповідне ставлення до виконання посадових обов’язків пояснюється тим, що від початку Володимир Савчук зрозумів: в РДА він – людина тимчасова – і налаштовував себе на три місяці роботи. А вийшло так, що затримався довше, бо в облдержадміністрації сім п’ятниць на тиждень. Не виключено, що працюватиме й далі, тим більше, що дехто у районі підтримує і відстоює його на даній посаді. Неважко здогадатися, чому. З невимогливим керівником живеться легше. До того ж пан Савчук сам не сидить склавши руки і робить усе можливе, щоб затриматися якомога довше. Так, із власного джерела нам стало відомо, що на минулому тижні голова РДА запросив усіх сільських голів району на позачергову нараду. Троє із них взагалі не з’явилися, а замість п’ятьох керівників прибули секретарі. На нараді приблизно годину розглядали нагальні робочі питання. Після цього Володимир Олександрович почав зачитувати присутнім ксерокопії матеріалів, в яких розповідалося про його персону на сторінках нашої газети. Казав, що ми його паплюжимо. Незлим-тихим словом згадав люстраційний комітет, а наше видання назвав чимось на зразок «бойового листка» люстраторів. Усе це відбувалося за присутності голови районної ради Андрія Оніщука, який всіляко підтримував колегу. Затим для продовження розмови очільник району чомусь попросив присутніх перейти в інший кабінет. По дорозі двоє голів десь «загубилися». Таким чином, із 21 запрошеного лишилося 16 осіб. Савчук запропонував їм скласти колективне звернення до голови облдержадміністрації Володимира Гунчика з проханням не міняти голову Володимир-Волинської РДА, бо Володимир Олександрович їх цілком влаштовує. Невідомо, чим би все закінчилося, якби до кабінету у цей час не зайшов заступник голови районної ради Павло Карпюк. Побачивши непроханого гостя, розмову вмить перевели на абсолютно іншу тему. Цього разу написати звернення не вдалося. Можливо, закулісні ігри триватимуть і вдасться іншим разом. Тільки не забувайте, пане Савчук, рано чи пізно все таємне стає явним.

Розділ новин: 

Коментарі