Як завідувач Оваднівського дитсадка змусила відділ освіти винести їй догану

У липні 2015 року мешканку села Овадне Світлану Грабовську призначили завідувачкою місцевого ДНЗ. Призначення відбулося після конкурсного відбору, який проводився районним відділом освіти. Спочатку, а саме 21 квітня 2015 року, Світлана Леонідівна стала виконувати обов’язки керівника дитячого закладу і того ж року, коли отримала диплом про педагогічну освіту, була призначена завідувачем на контрактній основі. Пізніше на судовому засіданні пані Світлана зізнавалася, що досвіду керівника на той час не мала. Вчитися практично не було в кого, бо попередня завідуюча розрахувалася, навіть не передавши справи. Та все ж Світлана Леонідівна зуміла знайти спільну мову з колективом, виконувала свої обов’язки. Вона багато хороших справ зробила для дитячого садочка. Сьогодні внутрішні кімнати Оваднівського ДНЗ дійсно нагадують казку, справжнє дитяче царство, хоч попереду ще чимало роботи. Значну роль в облаштуванні закладу відіграють батьки.
У червні 2016 року в Оваднівському ДНЗ вирішили відкрити ще одну групу. Але тут виникла проблема з вихователями. Світлана Леонідівна декілька разів зверталася у службу зайнятості, але відповідних спеціалістів там їй порадити не могли. І ось тоді, керуючись своїм правом, Світлана Грабовська прийняла на роботу жінок, які не мали відповідної педагогічної освіти. Це Іванна Федосєєнко та Валентина Дмитрук. У відділ освіти на керівника ДНЗ відразу надійшло  звернення від сільського голови Сергія Панасевича про неправомірність дій завідувачки ДНЗ. У садочок прибула комісія, у складі якої була начальник Володимир-Волинського відділу освіти Оксана Бігун. Оскільки порушення з боку завідувачки дитсадка були допущені, Світлані Грабовській винесено сувору догану. Однак вона вважала рішення несправедливим і подала на відділ освіти позов до суду. Судове засідання відбувалося тричі. Двічі з певних причин переносилось. І ось лише 8 грудня було винесено рішення.
Оксана Бігун, яка очолює відділ освіти, обіймає цю посаду не так давно. Це інтелігентна розумна жінка, зважена, тактовна, вміє тримати себе в руках. Пані Оксана цілком згідна з тим, що нині в освіті майже 50% людей за своїм природним покликанням не відповідають званню вчителя. «Вчителем потрібно народитися, - каже Оксана Бігун, - і диплом, особливо куплений, не є показником професійної підготовленості педагога». Згідна очільниця районної освіти із тим, що дітей не можна виховувати на проявах бездушності та негуманності, які мають місце у педагогічних колах. Але ж дяді прокурору цього не поясниш. Ось чому  Оксана Бігун наполягає на тому, що у відділу освіти іншого виходу як догана не було. На питання кореспондента про те, чи була нагальна потреба відкривати третю групу дітей за відсутності вихователів, Оксана Андріївна відповіла досить туманно і натякнула, що кандидатура на посаду вихователя була, але з якоїсь причини ця людина відмовилась. Помилка Світлани Грабовської в тому, що, приймаючи людей без належної освіти, вона не порадилася з керівництвом. Крім того, Світлана Леонідівна не реагувала на всі зауваження, які надходили на її адресу.
-Ці люди, яких прийняли на роботу, ще працюють, але вони не будуть атестовані, - пояснила Оксана Андріївна.

І у сільського голови, і у завідувачки ДНЗ своя правда
Відвідавши Овадне, я, здавалося, опинилися на роздоріжжі думок, оскільки і з   боку пана Панасевича, і з боку пані Грабовської були документальні підтвердження їхніх дій. Сергій Степанович пред’явив кореспонденту цілий ряд документів, які свідчать про грубі порушення трудової дисципліни з боку завідувачки ДНЗ. Це і самовільне відлучення з робочого місця без узгодження з відділом освіти (підтверджено відповідним документом відділу освіти №855 від 15.09.2015 року). Це і майже кричуща історія із списанням металолому, який, згідно із законом, не можна здавати за готівку, тільки за перерахунком. Не прислухавшись до поради сільського голови, Грабовська здала металобрухт за готівку. Коли їй вирахували із заробітної плати кошти, вона написала скаргу в Луцьк у Державний відділ праці. Звідти прийшло розпорядження повернути гроші. Таким чином кошторису сільської ради нанесений збиток.
-Я написав звернення у прокуратуру, - каже Сергій Степанович. – Там мені порадили звернутися у поліцію. Зараз справа знаходиться в поліції.
Обурення батьків викликав випадок, коли дітей ледве не нагодували протермінованим сиром. Сільський голова разом з бухгалтером Олександром Луцюком негайно відреагували на скаргу батьків і поспішили до дитячого закладу. Сир дійсно був кислий і, коли перевірили документи, виявився протермінованим. Сільський голова повідомив про це у санітарну службу, але реакції не було ніякої. Оскільки працівниця кухні дозволила їм зайти без бахил, це викликало негайну агресію з боку завідуючої, яка на час перевірки була відсутньою, і вона написала скаргу в Держпродспоживспілку.
-Але скажіть, будь ласка, - запитує Сергій Степанович, - що є більшим злом: зайти на кухню без спецодягу чи отруїти дітей?
Можна без перебільшення сказати, що компромату на завідувачку ДНЗ у сільського голови назбиралося чимало. Це скарги від батьків, претензії бухгалтерії про невчасну підготовку табеля і таким чином несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам ДНЗ. Завідувачка не завжди правильно рахувала відпрацьовані вихователями години. В ДНЗ була перевірка із Державного відділу праці, яку особисто очолювала інспектор Надія Процик. Порушень не знайшли, а сільській раді навіть не надіслали акту перевірки. Під час планової перевірки ДНЗ Світлана Грабовська викликала поліцію, заявивши, що у заклад прибули незнайомі люди.
Щодо призначення вихователів, то сільський голова зауважив, що наполягав, аби ці люди були місцевими, і також радив Світлані Грабовській узгодити питання про призначення з відділом освіти.
Зрозуміло, що у пані Грабовської свої пояснення всіх цих фактів. Що стосується історії із сиром, то жінка надала акт про списання протермінованого кисломолочного продукту (№1 від 02.08. 2016 року) і запевнила, що дітей у той день годували макаронами. Світлана Леонідівна також показала відповідь на її звернення із Держпродспоживслужби, в якій чітко вказано, що, згідно із статтею 25-ою Закону про освіту, особи, які перевіряють навчально-виховний процес, повинні у харчоблоки заходити лише у спеціальному одязі.
-Взагалі я вважаю, що історія з протермінованим сиром виглядає як змова проти мене, бо того дня до харчоблоку зайшла Ірина Гнатюк, яка мала бути у відпустці, і запропонувала кухареві свою допомогу. Я на кожному кроці відчуваю дріб’язкові придирки до мене, незрозумілі претензії, які заважають працювати, відволікають від роботи, а потім працівники ще й зауважують, що невчасно подано табель і таке інше.
У ситуації, що склалася, важко було не розгубитися. З одного боку зрозумілою і навіть правильною є позиція сільського голови, який виконує свої обов’язки перед громадою, слідкує за порядком у селі та дотримується вимог чинного законодавства. З другого боку, відчувається, що і по відношенню до Світлани Грабовської не все є продуманим та справедливим. Відчуття таке, що за конфліктом, який виник, незримо стоїть хтось третій, хто використовує ситуацію на свою користь.

«Б’ють не слабших, б’ють сильніших…»
Мушу зауважити, що під час судового засідання 8 грудня не дуже гарно виглядали якраз представники освітянського керівництва. Не треба бути надто мудрим, аби збагнути, що суперечили самі собі. Так незрозуміло, чому факт, що очільниця ДНЗ керувалася посадовою інструкцією старого зразка, було виявлено лише при перевірці. «Питання не до мене, призначення на посаду робила не я», - сказала Оксана Бігун. Але становище виправили лише в листопаді, тобто майже через півроку Світлана Грабовська отримала посадову інструкцію нового зразка. Також представники відділу освіти визнали, що підбір кадрів – це дійсно проблема. На питання судді, чому людині, яка не має досвіду роботи на керівній посаді, не допомагали, не підказували, головний спеціаліст відділу освіти Андрій Степанюк палко запевняв, що допомагали в усіх питаннях, з якими зверталася пані Грабовська. Хоч я, маючи досвід педагогічної роботи, ставлю ці слова під сумнів. «Я не можу пригадати», «я не впевнений у цьому», «цього я не можу сказати», - ось такі вислови лунали від головного спеціаліста відділу освіти. Шановний Андрій Степанюк зовсім розгубився, коли суддя запитав, чи при призначенні на посаду перевірявся посадовий рівень знань майбутнього керівника. Заплутався головний спеціаліст із питанням наставництва, бо цей вид методичної роботи існує лише формально. Можливо, відчуваючи свою слабкість, пан Степанюк патетично вигукнув: «Ми не хотіли давати догану пані Грабовській, але вона нас змусила».
Суд виніс рішення не на користь Світлани Грабовської, хоч між судовими засіданнями складалося враження, що суддя Олександр Лященко чисто по-людськи розуміє ситуацію набагато глибше. Та впевненості у тому , що подібна історія не повториться, немає, бо ще Віктор Гюго у своїх безсмертних «Знедолених» відверто сказав, що покарання ще нікого не зробило кращим. Суспільство бореться з людьми, а не з проблемами. Так, від того, що Світлана Грабовська програла судовий процес, проблема не зникла. Завтра вона нагадає про себе, але вже в іншому ракурсі.  І, мабуть, на випадково на дверях кабінету завідувачки Оваднівського ДНЗ я побачила поетичні рядки Ліни Костенко:
«Б’ють не слабших, б’ють сильніших, всі удари від невдах. Б’є мізерія, б’є тупість, б’є заздрість і б’є страх».
Антоніна Булавіна,с. Овадне, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі