Як дружина з того світу здійснила свою погрозу

Ця історія відбулася в кінці 80-х років в одному із сіл нашого району. Про неї пам’ятають лише  люди, які були свідками. Та й ті згадують тільки при нагоді.
Бездітний чоловік Василь, котрого покинула дружина, вирішив поєднати долю зі своєю односельчанкою Ольгою, якій не пощастило створити сім’ю. Взяли вони законний шлюб, зажили мирно і в злагоді. Та через років п’ять важка недуга спіткала Ольгу. А в цей час в селі з’явилася молодиця з двома малолітніми дітьми, яку всі називали Люською. Була Люська лінькуватою, працювала неохоче, часто на роботу спізнювалась, бо любила довго поспати. За дітьми не дивилася, часто вони, голодні, просили їсти у сусідів. Зате обожнювала Люська полювати за чужими чоловіками. Ось і втрапив у її тенета Василь. Стало про це відомо важкохворій Ользі. Залишаючи цей світ, вона у присутності сестри сказала чоловікові:
-Ти довго сам не будь, одружуйся. Але запам’ятай. Якщо візьмеш за жінку Люську, я з того світу прийду і тебе задушу».
Не зважив Василь на погрозу дружини. Як тільки поховав Ольгу, через три дні перевіз до себе Люську з дітьми. Минуло зовсім мало часу, із сусіднього села покликали Василя почистити криницю: він славився як майстер у цій справі. Щойно Василь спустився у колодязь, копнув вогкий ґрунт, як з-під лопати із сичанням вирвався шлейф задушливого газу.
-Витягайте мене! – тільки і встиг крикнути Василь.
Поки зверху зметикували, поки підняли Василя, він уже був неживий. Того дня, як по Ользі відправляли 40 днів, хоронили Василя. Ще довго в селі люди гомоніли: «Ось не послухав Василь Ольгу, зійшовся з Люською, а дружина свого слова дотримала, задушила його. Значить, треба слухати те, що вмираючі кажуть. Їхня воля – закон».
А Люська після цієї трагедії назавжди вибралась із села і більше про неї ніхто не чув.
Антоніна Булавіна, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі