Винищуємо бур’яни без хімічних засобів

Публікації

Ці заходи боротьби з бур’янами спрямовані на знищення вегетуючих і проростаючих бур’янів на сільськогосподарських угіддях та на очищення ґрунту від насіння бур’янів і органів вегетативного розмноження.
За механізмом дії на рослини винищувальні заходи поділяють на фізичні, механічні, біологічні та комплексні.
Фізичні заходи боротьби полягають в тому, що бур’яни, їхнє насіння і органи вегетативного розмноження знищують, створюючи несприятливі для них умови зовнішнього середовища, яких досягають за допомогою стерилізації ґрунту парою чи електрообігрівом, затопленням, відкритим полум’ям, осушенням території, вкриванням ґрунту інертними мульчуючими матеріалами (солома, тирса, торф, чорна поліетиленова плівка тощо), і за допомогою електромагнітного поля надвисокої частоти, яке різко підвищує температуру рослинного об’єкта і спричинює його загибель.
Знищення бур’янів у посівах. У комплексі агротехнічних заходів боротьби з бур’янами в посівах сільськогосподарських культур важливе місце відводиться боронуванню, розпушуванню міжрядь просапних культур, підгортанню тощо. Боронування проводять до і після появи сходів рослин. Міжрядні обробітки проводять у посівах просапних (соняшника, кукурудзи, буряків, овочевих) і зернових культур, висіяних з широкими міжряддями. При міжрядному обробітку знищуються не тільки малорічні, а й багаторічні бур’яни. У посівах кукурудзи, картоплі, соняшника, частково і цукрових буряках у певні фази їхнього розвитку бур’яни присипаються в рядках при підгортанні культур і гинуть під шаром ґрунту.
При другому методі очищення насіння бур’янів або зовсім не проростає, або проростки з нього гинуть, не досягаючи поверхні ґрунту у зв’язку з обмеженими запасами поживних речовин в ендоспермі. Завдяки цьому методу частина насіння втрачає життєздатність, а частину живого насіння можна вигорнути у верхній шар ґрунту в період, зручний для його провокації до проростання та знищення.
Механічними заходами борються і з багаторічними бур’янами. Для цього розроблено цілу низку методів: механічне вичісування, удушення, висушування, виморожування, виснаження тощо.
Метод вичісування застосовують для бур’янів, які мають міцне на розрив кореневище, розміщене у верхній частині орного шару ґрунту. За такого способу кореневища витягають з ґрунту пружинними культиваторами на край поля і спалюють. Недоліком цього методу є те, що частина кореневищ залишається в розпушеному ґрунті, розтягується по полю культиваторами, швидко відростає і добре розмножується. Тому значного поширення у виробництві цей метод не знайшов.
Більш надійним у боротьбі з кореневищними бур’янами, зокрема з пирієм, є метод удушення. Він полягає в тому, що під час перехресного обробітку поля важкими дисковими боронами з добре загостреними робочими органами кореневища розрізаються на невеличкі частинки. При відростанні з них «шилець» дискування повторюють. Після повторної появи сходів пирію у вигляді «шилець» їх глибоко заорюють плугами, на яких передплужники встановлені нижче глибини дискування. Якщо на загорненій глибоко у ґрунт частині кореневища з’являється другий проросток, то він також гине, не досягнувши поверхні ґрунту.
Метод виснаження застосовують проти коренепаросткових бур’янів (осот рожевий і жовтий, берізка польова та інших), коренева система яких містить значну кількість запасних поживних речовин. Пошкодження, які наносяться їй під час обробітку, стимулюють пробудження великої кількості нових придаткових бруньок, що, проростаючи, виснажують бур’яни. Цей процес значно прискорюється при систематичному підрізуванні пагонів і фотосинтетичного апарату бур’янів у фазі 3-4 листків і посилюється при збільшенні глибини підрізування паростків, що з’явилися, та подовженні періоду після збирання врожаю, під час якого можна виконати пошаровий обробіток ґрунту. Чим довші відрізки коренів і паростків, тим більше пластичних речовин відчужується з ними.
Відрізки коренів, відокремлені від основної рослини, починають рости за рахунок запасних пластичних речовин. При появі розеток цих бур’янів поле обробляють культиваторами або переорюють. Після пізньої оранки відрізки підземних органів коренепаросткових бур’янів, вигорнуті на поверхню ґрунту, гинуть у зимовий період при температурі мінус 8-10 градусів С.

Розділ новин: 

Коментарі