Воїн і боєць – це про медика Тетяну

Публікації

Ця сонячна і усміхнена дівчина – бойовий медик одного з підрозділів 14-ої окремої механізованої бригади. Тетяні лише 20, однак в умінні приймати рішення, ставити перед собою цілі й досягати їх та позитивно сприймати життя з усіма його викликами Тані можуть позаздрити досвідчені чоловіки. До служби у бригаді дівчина, медик за освітою, працювала в лікарні, - фельдшером на «швидкій» і медсестрою в приймальному відділенні.
- Довелося відчути, і що таке робота в реанімації, - пригадує Тетяна. – Повірте, усе це – неабияка фахова школа. А ще іспит на стресостійкість і витримку. Тож коли йшла служити, знала, що всьому зможу дати раду.
Про те, як прийшло рішення стати військовослужбовцем, Таня розповідає, усміхаючись. Так, мовляв, і так: «прокинулась зранку, відкрила очі, і розумію, - треба йти в армію!» Насправді ж, всі, кому пощастило знати Тетяну, впевнені – за її заливчастим заразливим сміхом криється надзвичайно глибока вдумлива натура, внутрішній стержень, який робить її справжнім бійцем, і знання, завдяки яким вона здатна у найкритичнішій ситуації не розгубитися і врятувати життя побратимові…
-Насправді, якось до нас на приймальне відділення з нирковим нападом потрапив ветеран АТО, - пригадує дівчина. – Ми з ним довго говорили, він багато розповідав, і ця зустріч щось перевернула в мені. Після неї я, практично, миттєво, й прийняла рішення йти служити. Йшлося не про гроші чи якісь там пільги, а скоріш за все, про те, аби бути корисною для своєї Батьківщини, для тих, хто її захищає, і випробувати себе… Батьки спочатку були трохи шоковані, але прийняли мій вибір, і зараз пишаються мною… А я про своє рішення жодного разу не пошкодувала. Тут, у нашій бригаді, в колективі, до якого я щиро прив’язана, - я на своєму місці.
У планах в дівчини – здобуття вищої медичної освіти в одному з провідних медуніверситетів України. І про фах Таня мріє непростий - хірурга чи реаніматолога.
Як відомо, кілька років тому в Україні з’явилася перша жінка – генерал-майор медичної служби. І хтозна, можливо, колись генеральські погони носитиме і наша Таня… Принаймні, всі ми їй цього щиро бажаємо! Нехай мрії збуваються, Тетянко!
За матеріалами пресслужби 14-ої ОМБр

Розділ новин: 

Коментарі