Їхня історія кохання не схожа на інші. Дмитро та Анастасія зустрілися під час подій на Євромайдані й боронили країну від агресора на сході. Тільки-но повернулися додому на ротацію, відразу вирішили побратися.
Як справжні патріоти своєї країни, санітарка-розвідниця Національної гвардії замість весільної сукні одягла обрядове вбрання, а її наречений - боєць батальйону «Айдар» – військову форму. І навіть в такий урочистий момент вони ні на мить не забували про своїх побратимів на передовій.
«У важкий для України час кожен чоловік повинен стати воїном і бути готовим захищати свою землю, свою родину, свою кохану. Всі ми – козацького роду, мужнього та сильного, тому не дамо нікому панувати на нашій Богом даній землі», - каже Дмитро Глотов.
Їхні серця поєднала Революція Гідності
Уже минув рік від початку Революція гідності, яка кардинально змінила усіх нас, змусивши сприймати життя по-новому, цінувати кожну його хвилину. Проте для багатьох ті буремні дні стали відправною точкою ще й до неймовірних особистих змін, бо тієї зими на Майдані почала зароджуватися не тільки оновлена держава, а й найщиріші почуття, перевірені витримкою та спільною ідеєю.
Саме у вирі страшних грудневих подій під розриви світлошумових гранат, спалахи від коктейлів Молотова і свист ворожих куль зробив свою справу Амур, поціливши в серця Дмитра Глотова та Анастасії Поліщук. Перед стійкістю духу оптимістичної жительки Бердичева важко було встояти хлопцеві, який разом зі своїми побратимами з перших днів протесту стояв на барикадах у складі Самооборони «Одинадцята сотня». Їхня історія кохання – як у фільмах про війну: вони зустрілися на барикадах, відразу зрозуміли одне одного, знайшли спільну мову (бо єдиною була тоді мета) і закохалися.
У найгарячіші хвилини на передовій Анастасія прагнула завжди бути поряд з Дмитром. Разом з іншими активістками готувала їжу для стомлених хлопців, формувала все нові й нові групи тих, хто вирушав на підтримку Майдану, стояла пліч-о-пліч з ними, коли «Беркут» стискав кільце навколо майданівців.
-На центральному Майдані взимку юна волонтерка Настя спочатку готувала найсмачніший у світі волинський чай «Принцеса Майдану» та гарячі страви, а потім надавала першу медичну допомогу хворим та пораненим активістам, - розповідає про свою дружину мешканець міста Володимира-Волинського Дмитро Глотов.
Ще тоді молоді люди й подумати не могли, що через деякий час підуть на війну, а між тим вирішать одружитися і взяти спільне прізвище.
Події на сході ще більше загартували почуття закоханих
Після подій на київському Майдані, запалені національною ідеєю Анастасія та Дмитро вирушили на схід України, щоб стати на захист рідної країни.
«Якщо не ми, то хто?» - такою була мотивація їхнього рішення, такими ж були їхні слова до батьків, які випроводжали своїх кровинок на неоголошену війну.
Не чекаючи повістки з військкомату, на початку травня Дмитро записався до лав 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Сухопутних військ Збройних сил України, бо, як розповідає хлопець, у складі цього добровольчого формування перебувала більшість знайомих з часів Майдану активістів Самооборони. Про перемоги та звитяги свого батальйону боєць розповідає неохоче, відзначивши коротко про патрулювання доріг Луганщини, деякі операції з виводу цивільного населення з окупованих територій та звільнення окремих населених пунктів від бойовиків разом з іншими військовими з’єднаннями.
-Під час позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року батальйон забезпечував порядок на виборчих дільницях Старобільщини, зокрема під Новоайдаром, також на дільницях у м.Щастя. Зі Щастям у нас взагалі пов’язано багато подій та емоцій. З початку червня «Айдар» брав активну участь у визволенні цього міста від сепаратистів, його зачистці, тому вже 14 червня населений пункт перейшов під повний контроль української влади. Під час звільнення Щастя було ліквідовано близько 60-ти бойовиків та вилучено броньований трофей, – розповідає Дмитро Глотов.
Але це був тільки початок. Згодом назріли події в районі селища Металіст Луганської області, коли у замаскованому бункері було затримано ще близько 20-ти терористів зі спецпідрозділу «Дон», які охороняли військову частину. А у селі Стукалова Балка під Луганськом Дмитро разом зі своїми бойовими побратимами вилучили арсенал зброї та боєприпасів. Після цього знову запеклі бої із сепаратистами за міста Рубіжне, Сєвєродонецьк, Луганський аеропорт, Георгіївка, Лутугине, в ході яких не обійшлося без втрат з українського боку.
У той час, коли Дмитро з мужністю відвойовував загарбані агресором території, Анастасія теж перебувала на сході. Маючи досвід надання першої медичної допомоги на Майдані, дівчина без проблем потрапила в число санітарок Національної гвардії Збройних сил України. Всяке траплялося на шляху дівчини: і в розвідку ходила, й в окопах пересиджувала чергові зливи «Ураганів» та «Градів», і життя рятувала. Проте ні на мить не забувала Анастасія про свого коханого, при першій нагоді старалася почути милий серцю голос свого Діми. І від цього відразу ставало спокійніше й тепліше на душі в обох закоханих.
Українське весілля по-айдарівськи
Недаремно в народі кажуть, що справжньому коханню війна – не перешкода. Яскравим підтвердженням цих слів стали почуття Анастасії Поліщук та Дмитра Глотова, які багато побачили і чимало пережили за рік, що минув. Неодноразово ризикуючи життям, молоді люди успішно склали іспит на перевірку свого кохання.
Ще перебуваючи на сході, Дмитро почав з кожним днем все більше замислюватися над своїм майбутнім, якого не уявляв без коханої Настусі. Придбав навіть обручки, які кілька місяців носив на синьо-жовтій стрічці на шиї. Саме вони і стали щасливим оберегом у запеклих боях з терористами. Тому дочекавшись чергової ротації, хлопець не зволікав з освідченням: тільки-но приїхав додому, відразу ж зробив пропозицію коханій.
Радісним сюрпризом стала звістка про одруження і для батьків молодят. Як Поліщуки, так і Глотови про весілля дітей дізналися за декілька днів до нього. Проте були безмежно щасливі, що Дмитро та Анастасія вирішили пов’язати свої життя, наразі вибравши один на двох шлях у житті.
Такою ж несподіванкою намір одружитися став і для їхніх друзів, тому що випадкове знайомство переросло у створення сім’ї.
-Справляти пишне весілля ми не планували, хотіли просто розписатися. Але про наш задум дізналися друзі-майданівці, які всю підготовку до весільної церемонії взяли на себе. Буквально за один день знайшли і вбрання, і приміщення для урочистостей, - ділиться Дмитро.
Особисте маленьке свято молодята відзначили 18 грудня у місті Житомирі в теплому колі рідних та близьких, відволікшись хоч на декілька годин від сумних і тривожних спогадів про передову.
-Своє одруження переживав по-особливому, адже воєнні реалії спонукають ще більше цінувати щасливі миттєвості. Цілковито спонтанним, але від усієї душі як для мене, так і для моєї обраниці був і наш перший танець, над підготовкою якого у нас навіть не вистачило часу задуматися. Хоча весілля пройшло без надмірних пишнот та гучних гулянь, та, думаю, що запам’ятається нам усім надовго. Саме на прикладі власного весілля ми з Настею ще раз переконалися в тому, що в Україні живуть щирі та доброзичливі люди, які не покинуть у скрутну хвилину. За таких варто боротися на сході, щоб ворог не дійшов сюди, - зазначив Дмитро Глотов.
Привітати молодят із визначною подією у їхньому житті зібралися рідні та близькі, а також виконуюча обов’язки міського голови у Житомирі Любов Цимбалюк, волонтери й активісти місцевого та столичного Майданів, військовослужбовці.
Святкування на цьому не завершилося. Як розповів хлопець, відзначати збираються і в Бердичеві, і у Володимирі-Волинському. Крім того, скуштувати весільний коровай вже вдалося бойовим побратимам у Дебальцевому. Повінчатися молодята планують влітку в соборі Різдва Христового у місті Володимирі-Волинському.
Як і кожне молоде подружжя, новостворена сім’я Глотових складає плани на майбутнє. Після закінчення війни санітарка-розвідник Національної гвардії Настя мріє здобути освіту юриста і працювати діловодом у військовій частині. Дмитро ж планує трудитися та забезпечувати родину. Житло будуть винаймати в Житомирі. Єдине, що поки не вирішило подружжя, скільки дітей хочуть мати – двоє чи п’ятеро.
Все ж наразі плани про сімейне життя відходять на другий план, бо після Нового року молодята знову вирушають на передову: спочатку до своїх побратимів з «Айдару» долучиться Дмитро, а через трохи після від’їзду чоловіка на схід вирушить і Настя.
Аліна Джарига, м.Володимир-Волинський
Коментарі