Володимирчанка дає «друге життя» непотрібним речам

Публікації

Зміни в країні розпочинаються зі змін у свідомості кожного, - переконана Мр’яна Паюк. Вона активно займається сортуванням побутових відходів, адже вважає, що таким чином вдасться уникнути гір сміття й забруднень навколишнього середовища.
- Бувало, раніше мій чоловік запитував, навіщо я все це збираю? – Пригадує володимирчанка Мар’яна Паюк. – Адже дійсно, доводиться деякий час усе збирати, чекати доки наповниться тара, куди ми складаємо пластик, макулатуру, скло… А вже після цього віднести все до найближчих контейнерів для роздільного сміття. Звичайно, простіше згорнути непотріб в один смітник і винести його у бак, що знаходиться неподалік дому. Але, аби не «потонути» у смітті, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, дбати про майбутнє, бути прикладом для дітей, варто починати з себе й змінюватись.
Мар’янин чоловік Віктор зараз підтримує дружину, розділяє її погляди й теж сортує сміття. Їхні діти – 8-річна Даринка та 3-річний Сашко ніколи не кинуть папірчик на вулиці. Вони змалечку знають, де його місце й яким чином треба берегти природу.
До сортування сміття та збору макулатури завдяки Мар’яні, долучилися не лише її рідні, а й деякі колеги з Володимир-Волинського вищого професійного училища. Хоча, саме Мар’яну вони вважають еко-героєм й повідомили про це на сторінці навчального закладу у «Фейсбук».
Почалося все зі збору макулатури
Мар’яна обіймає посаду секретаря навчальної частини ВПУ з 2008 року. Її робота пов’язана з документацією, тому використані й непотрібні аркуші паперу вона не викидала, а складала у ящик й віддавала у котельню для розпалювання.
Згодом вирішила займатися збором макулатури вдома. Мовляв, навіщо викидати стільки паперу, якщо після переробки він ще може приносити користь.
- На дверцятах у коморі повісила кульок, куди ми скидаємо непотрібний папір. Це не лише списані зошити, чернетки, а й навіть чеки, обгортки, обрізки паперу, який діти використовували для виготовлення аплікації. Коли кульок наповнюється, висипаю все в коробку та пресую, - розповідає моя співрозмовниця.
Коли кілька місяців тому Мар’яна після декретної відпустки повернулася на роботу, до збору макулатури почала долучати й інших працівників ВПУ.
-Якось, зайшовши у кабінет до колеги, побачила, що вона непотрібний папірець зім’яла й кинула у смітник. А я кажу: «Це ж макулатура… Не викидай! Я його здам на переробку й він зможе знову бути корисним». Колега дістала той папірчик й відклала. Згодом я їй ще й коробочку принесла, аби вона мала куди складати непотрібні аркуші, - розповідає Мар’яна.
«Агітувала» колег та рідних збирати використаний папір й тоді, коли в школі, де навчається її донька Даринка, проводили збір макулатури.
- Спільними зусиллями нам вдалося зібрати 44 кілограми паперу. Чоловік велосипедом за кілька разів відвіз усе в школу, - пригадує жінка.
Непотрібні речі ще можуть стати корисними
Коли виникла сміттєва криза у Львові, у ЗМІ почала частіше з’являтися інформація, яка ще раз нагадувала усім про необхідність сортування сміття. У телепередачах стали активніше показувати, як займаються переробкою побутових відходів у інших країнах… Люди розуміють, що потрібно жити інакше: не лише дбати, аби навколо було чисто, а й старатися не накопичувати сміття і давати друге життя речам, які ще можуть бути корисними…
Цю ідею Мар’яна уже давно втілювала у реальність. Наприклад, документи, які уже не були потрібні, використовувала як чернетки, а вже після того відправляла у коробку для збору макулатури.
Діти ростуть швидко й часто нові речі стають малими. Мар’яна, яка вміє та любить шити, з легкістю може продовжити час служби одягу, щось переробити. Вона з наявних вдома матеріалів, інколи, доповнивши їх докупленою необхідною швейною фурнітурою, шила донечці карнавальні та новорічні костюми в садочок.
- Одяг, з якого діти виросли – віддаємо. Зазвичай – рідним, знайомим, або ж відносимо у «Скриньку добра», - розповідає Мар’яна. - Ті ж речі, які втратили свій вигляд, форму, порвалися, не викидаємо. З них я плету килимки. Якось пригадала, як це робила моя бабуся, вирішила й собі спробувати. Вийшло. Будь-який непотрібний одяг нарізаю смужками шириною приблизно два сантиметри й виплітаю зі смужок килимки. Їх у мене уже кілька. На підлозі, де діти люблять гратися розстелюю, на стільчики кладу, аби тепліше було сидіти. Виходить корисна річ. А яка цікава забавка! Мій маленький син Сашко любить пальчиками водити по килимку й розповідати, з чого він зроблений.
Сортування сміття – необхідність
В Україні у січні 2018 року був прийнятий закон про сортування сміття за видами матеріалів. Від того часу, хоча й не надто швидкими кроками, але все ж каша країна рухається у правильному напрямку. У місті поставили контейнери для різних видів сміття і нехай поки що не у кожному дворі, все ж, хочеться вірити, що у майбутньому їх буде більше й володимирчани активніше долучаться до сортування відходів.
- Ми маємо бути свідомими, - каже Мар’яна. – Думати не лише про те, якби нам було комфортно, а й дбати про майбутнє. У нас на кухні стоїть відро для харчових відходів, стара каструля – для збору пластику, на холодильнику (щоб діти не змогли дістати) - відерце для скла, на дверях комори - торбинка для паперу. Раніше ми мало не щодня виносили сміття, а тепер за 3-4 дні відро назбирується.
Використані батарейки Паюки відносять у ЗОШ №5 ім. Анатолія Кореневського, де організовано їх збір. Метал здають вже у спеціальні пункти прийому вторсировини.
Сім’я зводить до мінімуму використання пластику й поліетилену. Наскільки це можливо, звісно, адже на ринку й у магазинах досить часто продукти й навіть хліб продають у торбинках. Приміром, відмовилися від пакетів.
- У мене є торба, - каже, посміхнувшись Маряна. – Це еко-сумка, яку колись пошили учні ВПУ для ярмарку. Я придбала таку для себе й донечці Даринці. І за покупками на ринок чи магазин ми ходимо лише з нею.
Щоб не використовувати обкладинки, Мар’яна обгортає підручники донечки шпалерами. А щоб менше користуватися пластиковими пляшечками, купила донечці термос, в якому вона бере чай чи компот, коли йде у школу або на гурток танців.
Валентина Тиненська, м.Володимир-Волинський
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно, живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

Розділ новин: 

Коментарі