Талановиті, творчі, наполегливі Анастасія Планковська та Анастасія Марчук присвятили художній гімнастиці вже більше восьми років і здобули велику кількість перемог на всеукраїнських конкурсах.
Про художню гімнастику можна складати поеми. Вона – втілення грації, пластики, краси, спритності. І терплячого, вдумливого ставлення до життя. Не кожен витримає багатогодинні виснажливі тренування та болючі розтягування, хвилюючі виступи, поразки та довгоочікувані перемоги.
Учениці НВК «ЗОШ І-ІІІст. №3-ліцей» тринадцятирічна Анастасія Планковська та чотирнадцятирічна Анастасія Марчук із раннього дитинства мріяли займатися саме цим видом спорту. Вони займаються художньою гімнастикою більшу частину свого життя, і кожне тренування приносить їм неабияке задоволення.
-Розкажіть про себе. Хто посприяв тому, аби ви почали займатися гімнастикою?
Анастасяі Планковська: Я почала займатися гімнастикою у п’ять років. У той час відвідувала дошкільний гурток «Пізнайко» у ЦПО, де моя вихователька Руслана Василівна завжди казала мені, що я дуже худенька і тендітна, створена спеціально для гімнастики. Чомусь саме її слова закарбувалися у моїй пам’яті, і їй я завдячую своїми здобутками і перемогами. Ну і, звісно, завдяки батькам і бабусі. Хоча після декількох занять я вирішила піти з цього спорту, але завдяки батькам, бабусі, старшим дівчатам залишилась і зовсім про це не шкодую. Вже вісім років я у професійному спорті.
Анастасія Марчук: Я сама захотіла спробувати себе у цьому спорті. Коли вперше увійшла в зал, де на великому килимі займалися дівчатка різного віку, робили різноманітні гімнастичні елементи з предметами і без них, мені теж закортіло навчитися так само. Відтоді я і займаюся художньою гімнастикою.
-Де починали свої перші виступи? Де виступаєте зараз?
А.П.: Перші мої змагання були у Рівному, де я зайняла третє місце. Найчастіше буваю на виступах та змаганнях у Львові. Без гімнастики я вже не уявляю свого життя.
А.М.: Найперший виступ був у Києві. Відвідала безліч міст України. Зовсім недавно змагання проходили в Ужгороді.
-Які маєте звання, заслуги, нагороди?
А.П.: Нещодавно я захистила звання кандидата в майстри спорту України з художньої гімнастики, що є великим досягненням для мене у цьому спорті. На всеукраїнському турнірі з художньої гімнастики в Ужгороді я зайняла 3-тє місце. Також я - срібна чемпіонка області, маю безліч нагород з різних міст України. Коли дивлюся на свої медалі, кубки, грамоти, мене переповнюють емоції, інколи здається, що це все просто приємний сон, за який хочеться подякувати моїм тренерам – Олені Медведюк і Валентині Карпюк.
А.М.: За дев’ять років тренувань у мене назбиралося дуже багато медалей і дипломів. Є нагороди за перші та другі місця, четверті і п’яті. Також є кубки, якими я дуже пишаюся і дорожу ними.
-Що найбільше приваблює вас у цьому виді спорту? Які предмети найчастіше використовуєте на змаганнях і виступах?
А.П.: Багато хто вважає, що художня гімнастика – легкий вид спорту, але це зовсім не так. Щороку приводять на тренування безліч маленьких дівчаток, але більшість із них з різних причин залишають цей непростий вид спорту. Художня гімнастика вимагає від спортсменок неабиякого терпіння, сили, мужності, витривалості, самовіддачі та енергії, тому залишаються лише найсильніші, ті, хто прагне чогось добитися у цьому виді спорту. Стараюсь виступати зі всіма предметами однаково, але найбільше подобаються виступи з м’ячем. Перед виступом завжди дуже хвилююся. Часто через це страждаю, але, виходячи на килим, усе ж стараюсь опанувати свої емоції і виконати все якнайкраще.
А.М.: Мені подобається те, що цей вид спорту дуже граційний та гарний. Сучасна художня гімнастика — виконання під музику комбінацій, що складаються з гімнастичних і танцювальних вправ з різними предметами чи без них: м’яч, обруч з пластика, скакалка з прядив’яного волокна, булави з пластика, ціпок з тонкою атласною стрічкою завдовжки шість метрів. На змаганнях я найчастіше використовую м’яч, булави та обруч, тому що це мої найулюбленіші предмети.
-Де берете костюми для виступів? Чим найчастіше їх оздоблюють?
А.П.: Костюми мають бути яскравими, неординарними, з безліччю камінців та блискіток, щоб приковувати увагу глядачів та суддів.
А.М.: Костюми ми замовляємо у швачки, яка їх шиє професійно. Костюми можуть бути з різних тканин, з вишитими візерунками, на них завжди є каміння Сваровські та перлини.
-Скільки часу триває виступ? Як обираєте музику для номера?
А.П.: Виступи тривають 75–95 секунд в індивідуальних вправах і 130–150 секунд – у групових. Виступи спортсменок оцінює за двадцятибальною шкалою спеціальна суддівська бригада.
А.М.: Раніше виступали під фортепіано або інший інструмент. Тепер використовуються фонограми. Вибір музики залежить від бажань гімнастки і тренера. Але кожна вправа має тривати не більше півтори хвилини. Змагання проходять на гімнастичному килимі розміром 13х13 метрів
-Який виступ вам найбільше запам’ятався? Які емоції переживаєте перед виступом?
А.М.: Я всі свої виступи пам’ятаю, але найбільше закарбувався в пам’яті виступ в Ужгороді. Перед кожним виступом завжди є невеличке хвилювання, страх, що щось може не вийти. Але я просто кажу собі, що у мене все вийде, і вірю в це. Стараюсь викладатися на повну і робити все, що в моїх силах, аби виступ був найкращим.
-Яка ваша найзаповітніша мрія?
А.П.: Я мрію стати майстром спорту з художньої гімнастики.
А.М.: У мене є багато мрій. Але головна – захистити звання майстра спорту України з художньої гімнастики. А ще мрію стати відомим відеоблогером, тому активно працюю над здійсненням своїх мрій і вірю, що у мене все вийде.
-Що побажаєте тим, хто лише мріє стати гімнасткою?
А.П.: Починаючим гімнасткам бажаю терпіння і наснаги, щоб після перших невдач не опускали руки, а навпаки - докладали ще більше зусиль.
А.М.: Бажаю усім початківцям величезного терпіння та наснаги, адже цей вид спорту дуже важкий. І головне – вірте в себе та свої сили.
Юлія Оберук, м. Володимир-Волинський
Коментарі