Міла Сергєєва, м.Володимир-Волинський
16 жовтня у читальному залі Володимир-Волинської центральної районної бібліотеки було людно. Тут зібралися шанувальники сучасної української літератури, працівники бібліотек, громадські активісти та журналісти на презентацію нової книги – історичного роману «Боривітри» відомого українського письменника Володимира Шовкошитного.
Ім’я Володимира Шовкошитного, талановитого українського поета, прозаїка, публіциста, громадського та державного діяча, учасника Революції гідності (на Майдані провів 92 дні і 33 ночі), доктора філософії в галузі політології, народного депутата України І-го скликання, чорнобильця, лауреата п’яти престижних премій, члена Національної спілки письменників добре відоме нашим співвітчизникам. Але, як каже сам Володимир Федорович, звання і посади для письменника нічого не варті, головне те, що він написав. А у творчому доробку Володимира Шовкошитного немало: 15 книг, 3 сценарії до фільмів та три альбоми пісень.
Особливе місце в його творчості займають вірші. Вони вражають своєю глибиною, духовною силою, людяністю, щирою дружбою, любовною чуттєвістю. Чимало віршованих рядків поет, нащадок січових козаків, присвятив патріотичній тематиці. «Це не кон’юнктура. Я так живу, я так мислю», - сказав він під час знайомства зі своїми поезіями. І дійсно, хіба можна написати щось подібне, не відчуваючи душевної потреби поділитися з читачами своїми власними переживаннями? Разом з тим в ліричній творчості пана Володимира багато віршів веселих, жартівливих, але не менш гарних і захопливих. У кожному з них відчувається потужна магія слова, яка у поєднанні з виразним читанням, неймовірним артистизмом і харизмою самого автора справила справжній фурор і нікого не залишила байдужим.
Володимир Шовкошитний є директором видавництва «Український пріоритет», завдяки якому побачили світ понад 80 книг цілого сузір’я сучасних авторів. Деякі з них Володимир Федорович представив володимирським читачам, у тому числі і власний гостросюжетний історичний роман «Боривітри».
Ця нова книга Володимира Шовкошитного є завершальною у трилогії «Кров – свята», епопеї про вибір українців у жахіттях ХХ-го і перших роках ХХІ століть. Це, напевно, єдине дослідження такого масштабу в сучасній українській літературі, адже, працюючи над романом, автор вивчав архівні матеріали не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Книга продовжує найгучніший роман 2013 року - «Білий Кречет».
Події романів «Білий Кречет» та «Боривітри» відбуваються на Волині, зокрема у нашому місті та на його околицях, а також у Західній і в Наддніпрянській Україні від 1943 року до подій Євромайдану. Герої твору – реальні люди, що жили чи живуть у справжніх населених пунктах нашої держави.
Загалом серед героїв трилогії «Кров – свята» - еліта ОУН УПА: Роман Шухевич, Василь Кук, Микола Лебедь, Голова СБ ОУН «Михайло» — Микола Арсенич, командир УПА — «Північ» Дмитро Клячківський — «Клим Савур» та його соратники, сотенний «Кречет» і його побратими. А також вороги українців, які так і не усвідомили себе українцями, — Микита Хрущов, Олексій Кириченко, Микола Підгорний, Петро Шелест, Леонід Брежнєв.
Чи є життя після поразки? Чи є місце подвигу серед трясовиння буднів? Чи був насправді зрадником Юрко Стельмащук — «Рудий»? За що розстріляли курінного Антонюка — «Сосенка»? Чи був агентом Сталіна кат українського народу рейхскомісар Еріх Кох? Микола Кузнєцов — посланець Сталіна до Коха, герой чи провокатор? Відповіді на ці та безліч інших запитань можна знайти у трилогії Шовкошитного.
Як розповів автор, політиком він став на могилі Василя Стуса, а одного зі своїх героїв, бандерівського сотенного Макара Кречета, знав особисто. Цей чоловік прожив 97 років і дожив до Незалежності, за яку боровся.
Зустріч з письменником була дуже цікавою. Володимир Федорович пригадав багато епізодів з власного життя – і трагічних, і кумедних. Ця людина своєю невичерпною енергією запалила всіх. Море симпатії, оптимізму, уміння гарно розповідати і тримати контакт зі слухачами... Усе це притаманно київському гостю. Буквально з перших хвилин зустрічі він закохав у себе володимирську аудиторію.
Коментарі