Православні християни запевняють, що вся вода на Водохреща цілюща. Аби відчути її чудодійну силу, воду не тільки п’ють, а й купаються у ній. Вірять, що таке купання забезпечує силу та здоров’я на весь наступний рік.
У силу цілющу йорданської води можна вірити, а можна й ні, але тих, хто бере участь у святкових купаннях, більшає з кожним роком. І свідченням цього є традиційні водохресні купання, що вчетверте відбулися у селі Ворчин Володимир-Волинського району. На цьогорічне Богоявлення вони були наймасовішими – участь у них взяли понад три сотні осіб, які приїхали до Ворчина не лише з навколишніх сіл, але й з Володимира-Волинського.
Організував купання заступник голови Володимир-Волинської районної ради свободівець Павло Карпюк, для якого село Ворчин є малою батьківщиною.
Рівно о дванадцятій годині до берегів ворчинського ставу почали сходитися і з’їжджалися люди. Усі жваво обговорювали подію, адже для більшості присутніх купання – це своєрідна традиція, яку вони підтримують вже багато років. Тож не дивно, що до обіду біля ставка зібралося десятки автомобілів і мікроавтобусів.
Водосвятний молебень відслужили священики Віталій Іванів, Ігор Бігун та Микола Гінайло. Священнослужителі нагадали громаді про витоки нинішнього свята. Коли Іоанн Предтеча проповідував і хрестив мирян на ріці Йордані, Ісусу Христу було тридцять років. Він поспішив із Назарета, щоб і собі прийняти священний обряд. Та Іоанн завагався: чи має він право хрестити людину від Бога? Одначе Ісус переконав його: мовляв, нам треба виконати все за Законом Божим і показати приклад. Коли Ісус Христос вже виходив з води, на нього у вигляді білого голуба спустився Дух Божий, з неба почувся голос Бога Отця: «Це є Син Мій улюблений, в Ньому Моє благовоління».
Відтак отець Ігор окропив людей святою водою, щоб протягом року від кожного віруючого відступали всякі хвороби, щоб в оселях дитячими личками усміхалося щастя, щоб сіялося і родилося, а отець Віталій тричі занурив хрест у ставок і освятив його води.
Усі присутні чекали тієї хвилини, щоб розпочати вже купання. Подав приклад йорданських купань, першим увійшовши і тричі занурившись у воду, отець Віталій. За ним, аби очистити душу і тіло, оновитися та змити з себе усе гріховне, пірнали у холодну воду і чоловіки, і жінки та навіть малеча. Остання радісно репетувала і без жодного страху заходила у водойму.
Люди занурювалися у воду і хрестилися, аби бути здоровими і сильними до наступного Водохреща. А вийшовши з води, жартували, що вода тепла і приємна.
Через плюсову погоду Водохреща святкували без снігу та морозу. Тож ті, хто любить купатися у крижаній воді, висловлювали сподівання, що наступного року купатимуться в ополонці з кригою.
Організатор купань Павло Карпюк каже, що купається вже четвертий рік поспіль, а премудростей, як потрібно готуватися до купання, не так вже й багато: «Найперше, що потрібно взяти з собою, коли занурюєшся у воду, – це віра і у Бога, і в те, що купання принесе лише користь. Якщо відчуваєте бодай якісь сумніви, у воду краще не заходити. Але якщо наважилися – не захворієте. За чотири роки водохресних купань у Ворчині я не чув, щоб після них хтось захворів. Тож на наступний рік запрошую усіх на йорданські купання до нас у Ворчин».
За сприяння заступника голови райради для зручності тих, хто занурювався у воду, були встановлені намети, де можна було переодягтися. А вже після купелі ворчинські господині частували усіх – і тих, хто пірнав, і тих, хто лише спостерігав за процесом – гарячим бульйоном та апетитним шашликом. Смачним глінтвейном, привезеним зі Словаччини, пірнальників пригощала депутат райради Ганна Фурман.
З ворчинського ставу люди поверталися з піднесеним настроєм, адже після купання отримали духовне очищення. У цьому, власне, і є зміст свята Богоявлення, останнього із свят різдвяного циклу.
Ярослава Вознюк, с. Ворчин, Володимир-Волинський район
Коментарі