В.о. начальника управління освіти Вячеслав Петрук: «Потрібно усувати ті проблеми, які потребують нагального вирішення»

25 травня громадськості представили в.о. начальника управління освіти при міськвиконкомі, Вячеслава Петрука, який до цього обіймав посаду начальника відділу у справах молоді та спорту. З газетою «Місто вечірнє» Вячеслав Миколайович поділився своїми думками про освіту в Україні, нововведення у цій сфері і, звісно, про спорт у житті школи.
- Вячеславе Миколайовичу, що тепер входить у коло ваших обов’язків?
- Наразі я виконую обов’язки начальника управління освіти, а з посади начальника відділу у справах молоді і спорту мене звільнено. Однак, відверто кажучи, залишилося безліч справ на колишній роботі, мушу їх закінчити. Щодо нової посади, то поки розбираюся зі своїми функціональними обов’язками, так би мовити, входжу в курс справ. Зараз гарячий сезон: підбиваємо підсумки цього навчального року і готуємо план проведення наступного. Поки що маю багато спорту тут, адже доводиться бігати з одних зборів на інші (сміється).
- Під час занять у школі важко гарантувати безпеку учнів. По суті, у приміщення може зайти будь-хто. Один із проектів Нацполіції передбачає створення патрулів шкільних поліцейських, які будуть стежити за порядком у навчальному закладі. Ви бачите перспективу такого нововведення?
- Безумовно, питання безпеки учнів у школі гостре, адже це одна із вимог цивілізованого світу. На мою думку, потрібно усувати ті проблеми, які потребують нагального вирішення. В українській школі їх вистачає. Почнемо навіть з того ж ремонту. А ввести карткову систему перепусток, поставити турнікет чи створити шкільні патрулі, як це на Заході – обійдеться у круглу суму. У часовій перспективі, сподіваюся, дійдемо і до заходів безпеки.
- Одне з першочергових завдань Міністерства освіти – перехід на 12-річну освіту. Наскільки виправдано вводити трирічну старшу школу?
- Школа намагається відповідати реаліям сьогодення. Якщо на ринку вимоги до фахівців дуже зросли, то відповідно і школа мусить закладати фундамент універсальної освіти цього часу. Спеціаліст, який володіє двома іноземними мовами, – це норма, тому його починають готувати ще з молодшої школи. Не секрет, що навантаження на школярів зростає, розбити його на три роки старшої школи – раціональне рішення. Часто, щоб встигнути підготувати дитину до випуску зі школи і вступу у вищий навчальний заклад, батьки наймають репетиторів. Усе заради того, аби дитина отримала конкурентоспроможні знання. Можливо, із додаванням ще одного року гонитва за знаннями стане адекватнішою. Глобалізація, доступність інтелектуальних ресурсів, крокування України у Єврозону – у цьому переліку 12-річна освіта не виглядає чимось алогічним. Звичайна вимога часу. Водночас я не є прихильником надмірних розумових навантажень у дитячому віці, тому не підтримую ідею навчання з 5-річного віку. У дитини ніхто не має відбирати дитинство.
- Міський голова Петро Саганюк заборонив збирати гроші у навчальних закладах з батьків. Чи вистачатиме коштів міського бюджету на потреби шкіл і дитячих садочків?
- Вказівка міського голови дійсна. Зі шкіл і дитячих садочків ми отримали заявки на фінансування. Зазначу, що на кожну школу виділять приблизно 200 тисяч гривень. Гроші у міському бюджеті є, тому проблем з цим не передбачається. У заявці кожен навчальний заклад визначив, на які потреби необхідні кошти. Наприклад, першому садочку потрібен холодильник. Садочку №2 – капітальний ремонт пральні. Звісно, це окрім дрібних витрат. У школах ситуація схожа. ЗОШ №1 потребує капітального ремонту підлоги і сходів, у ЗОШ №2 треба замінити внутрішні двері, в НВК №3 і ЗОШ №5 – вікна. У гімназії ім. О.Цинкаловського готуються до ремонту харчоблоку, їдальні. Зробимо все можливе для того, аби підтримувати достатнє фінансування дитячих садочків, щоб батьки могли полегшено зітхнути.
- Деякі батьки скаржаться на уроки фізичного виховання. Мовляв, дитина може вести активний спосіб життя поза школою і кожен може сам обирати той вид спорту, який подобається…
- Доводилося чути різноманітні версії від надто дбайливих батьків про те, чому їхня дитина ні в якому разі не повинна відвідувати уроки фізичного виховання. Але якщо дитина здорова, то їй нічого не перешкоджає виконувати стандартні фізичні вправи. Навантаження на уроках фізкультури відповідають віковій групі і стану здоров’я школярів. Тому хвилювання батьків даремні. Декому не подобається, що за фізичні можливості дітям ставлять оцінки. Був такий експериментальний період, коли учнів не оцінювали на уроках фізкультури. Відразу почалися проблеми у вигляді прогулів, невідповідного одягу і т.д. Тобто, у дітей абсолютно зник стимул. Колись на фізичне виховання учнів звертали більшу увагу, і це правильно. Не всі виконуватимуть сидячу роботу, декому загартовування силою не завадить. Та й узагалі роль спорту важко переоцінити. Чомусь за кордоном спортсменів поважають і заохочують бонусами у навчанні.
- Вячеславе Миколайовичу, то які спортивні секції можуть відвідувати учні у нашому місті? І чи можна повністю замінити уроки фізкультури на відвідування спортивних гуртків?
- Хлопці можуть ходити на футбол, бокс, дзюдо, самбо, вільну боротьбу, баскетбол, легку атлетику. Дівчата, окрім сказаного вище, займаються художньою гімнастикою. У спорткомплексі можна грати у настільний теніс, а в опалювальний сезон працює басейн. Для того, щоб створити новий гурток, потрібно знайти тренерів. Це не так легко, як здається. А вчитель фізкультури – універсальний. Крім того, не всі діти можуть займатися спортом, декому стає нудно, хтось фізично не готовий для цього. Той, хто цікавиться конкретним видом спорту, обов’язково буде ним займатися. Для решти є уроки фізкультури, на яких можна розім’яти м’язи і стати здоровшим.
Розмовляла Аліна Зай

Розділ новин: 

Коментарі