«Він мріяв про сім`ю і був би чудовим батьком…»

Публікації

«Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе…»Це були останні слова Героя Небесної сотні з шахтарського міста Сергія Байдовського, які він написав на своїй сторінці у Фейсбуці перед тим, як їхати до Києва на Майдан. Юнак любив своє місто і був патріотом України. 20 лютого 2014 року підступний постріл снайпера у груди на вулиці Інститутській навіки обірвав його життя. А він був ще такий молодий… Міг би жити і жити, але не встиг. Він багато чого не встиг…
У своєму листі кохана Героя Небесної сотні Світлана, яка проводжала його на барикади, написала: «Він мріяв про свою сім`ю і був би чудовим батьком. Його обожнювали дітлахи. Не встиг…Планів і мрій було вдосталь, але в якусь одну мить усе пропало безслідно... Ніколи не думала, що людина може так покохати. Про таке кохання можна лише мріяти і просити про це Бога! …ВІН став моїм життям… Але, прагнучи зробити його кращим, ВІН мене його позбавив. Позбавив віри, надії і любові… Самого життя, оскільки був ним САМ! Я маю все і водночас уже нічого: я не маю коханого – сенсу і опори мого життя… Життя продовжується, але в ньому я лише існую! Неможливо забути людину, яка стала сенсом твого життя. І час ран не лікує – він відтягує процес загоєння, який може ніколи не закінчитися! Сергій говорив, що я сильна. І заради НЬОГО я старатимусь такою бути…»
Сергій Байдовський знайшов вічний спочинок у землі села Менчичі Іваничівського району. Посмертно йому присвоєно звання «Герой України», а в рідному місті іменем Сергія планують назвати одну з вулиць.
Підготувала Валентина Савчук

Розділ новин: 

Коментарі