«В українців з єгиптянами є багато спільного, зародженого самою історією»

Такого висновку дійшла Ейа ель-Аріф, яка є волонтером у таборі відпочинку Зимнівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей».
Ейа відразу привертає увагу характерним для жителів півдня засмаглим обличчям і незвичним для нас одягом: велика шаль покриває голову дівчини. Не можна не помітити і її незвичайну, властиву жінкам Сходу, вроду. Отож не дивно, що мешканці Зимного проводжають гостю з Єгипту здивованими поглядами, бо ж жінка з арабської країни для українського села – велика рідкість. Та сама Ейа ніяковості від цих поглядів не відчуває. Їй теж свого часу було дивно, коли в Єгипті з’явилися українці. Але час робить свою справу, і єгипетська дівчина, яка побувала у різних країнах Європи - Швейцарії, Іспанії, Франції, Німеччині – навчилася сприймати людей такими, які вони є, поважати культуру і традиції різних народів.
Уже декілька днів перебуває Ейа ель-Аріф на українській землі, працює волонтером у таборі відпочинку Зимнівського НВК. Гостю з Африки люб’язно запросила до себе вчитель англійської мови Галина Жаловага. Пані Галина одночасно є і перекладачем дівчини, оскільки єгиптянка української не знає. Проте це зовсім не стало перепоною для живого спілкування з дітьми. Вихованці Галини Володимирівни старанно вивчають англійську мову, а спілкування з волонтером є для них хорошою практикою.
Яке ж бажання привело Ейю на волинську землю? Народилася вона у 1986 році в містечку Кейа. Родина невелика: мама і брат, який також працює за кордоном. Декілька років тому відійшов у інший світ батько. Більше за все Ейа любить подорожувати. Україна давно вабила дівчину. А після зустрічі з деякими українцями, які часто відпочивають в Єгипті, це бажання посилилося. Крім того, Ейа має власний бізнес, займається виготовленням книг та буклетів на релігійну тематику.
-Я хочу допомагати людям, - каже єгиптянка. – Моя мрія – взаємна любов між усіма людьми. Це неправда, що ми роз’єднані релігією. Ми молимося до єдиного Бога, просто у кожного народу свій історичний шлях його пізнання. Я відвідала монастир у Зимному, побачила чудові картини на релігійну тематику (маються на увазі ікони, яких в ісламі немає – авт.). І прийшла до висновку, що в українців з єгиптянами є багато спільного, зародженого самою історією. Взагалі у людства спільний історичний шлях розвитку, і це знайшло відображення у генетичній спільності культур. Ваш народ живе у прекрасній зеленій країні. Його основне заняття – землеробство. У Єгипті немає стільки зелені, але у нашій країні вічного сонця люди віками вирощують врожаї. Це головне для мого народу, і в цьому ми дуже схожі з українцями. Ще я звернула увагу на те, що ваші жінки, на відміну від мусульманок, не покривають голову весь час. Ваша релігія не ставить такої вимоги, але у ваших храмах жінки обов’язково в хустках, і це є свідченням того, що всі віросповідання мають багато спільного. До речі, єгиптяни, якщо приймають християнство, то неодмінно православ’я.
Запитую в Ейї, чи не ніяковіла вона у православному храмі, адже за канонами ісламу жінка не має права входити до мечеті. Туди не пускають навіть жінок-туристів.
-Це залежить від країни. Іслам також має певні розгалуження. У нас в Єгипті до мечеті може зайти будь-яка жінка, - відповіла Ейа.
Гостю з далекого Єгипту цікавить усе, чим живуть українці. Мабуть, наша земля здається їй такою екзотичною, як для нас країна пірамід. Ейа з цікавістю прослухала легенди про дерева України. Її приємно здивувало, що береза для нас символізує вроду, дуб – довголіття, верба уособлює материнську душу, а ясен втілює для кожної неньки сина. Символом України є калина. В Єгипті такі дерева не ростуть, але там, звичайно, свої перекази та повір’я. Кажучи про це, Ейа зітхає. Відчувається, що вона сумує за Батьківщиною, адже там нині святкують Рамадан –свято, яке можна порівняти з Різдвом чи Великоднем для християн. Там також вживають традиційні обрядові страви, звичай велить усім членам родини зібратися біля рідного вогнища. А Ейа далеко… І ця любов до рідної землі зрозуміла кожному, для кого Вітчизна – не просто слово.
Нашу розмову з волонтеркою перебиває веселий гамір дітей. Закінчилася перерва, і починається веселе заняття – уявна мандрівка в космічні світи. Діти зображують на папері планету Нептун. На завтра вони підготують свої розповіді про те, як мандрували на далеку планету, що побачили там… А Ейа їм допоможе.
Антоніна Булавіна, с. Зимне, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі