Устилуг попрощався із загиблим воїном-розвідником

Публікації

Понад тисяча жителів Устилуга та прилеглих сіл Володимир-Волинського району прийшли в понеділок, аби провести в останню путь воїна-розвідника Сергія Свища. Загинув 24-річний герой у боях на Дебальцівському плацдармі.
Військові ще в кінці січня повідомили про загибель Сергія, але забрати тіло не могли, бо воно, притиснуте підбитим танком, було на нейтральній території, яка наскрізь прострілювалася. Та все ж у ході евакуаційної операції тіло воїна вивезли з поля бою і привезли до рідного Устилуга.
Мама залишилася без єдиного сина, якого виховувала сама, вдовою стала молода дружина, а півторарічний син втратив батька.
Сергія любили усі, а тому прощатися з ним прийшов ледь не весь Устилуг. Мешканці міста розповідають про те, як він любив свою країну і як мріяв служити Україні. І таки втілив свою мрію у життя: закінчив Академію сухопутних військ ім.Сагайдачного та став кадровим військовим. За професійні здобутки та відмінну військову службу його, незважаючи на вік, призначили командиром роти. Сергій став наймолодшим командиром роти у 30-ій бригаді, що дислокується у Новограді-Волинському Житомирської області.
Не могли стримати сліз кремезні та загартовані у боях побратими Сергія із 30-ої бригади, у 54-му розвідувальному батальйоні якої служив герой.
Його хресний батько Петро Артемук, який разом з мамою та тещею привіз тіло загиблого зі сходу додому, розповідає, що родина до останнього вірила і сподівалася, що Сергій живий.
«На зв’язок Сергій не виходив. Хлопці казали, ніби він під танком і ніби не він. У п’ятницю нам зателефонували і сказали, що потрібно їхати по тіло. Ми виїхали, але вже по дорозі знову дзвінок – і сказали, що з-під танка дістали тіло, але то не Сергій. Все ж на впізнання ми поїхали. На обличчі схожий не був, але за іншими ознаками ніби він. Ми не були впевнені, а тому вирішили провести ДНК-експертизу. Тіло вирішили забрати і поховати, бо подумали, навіть як
що поховаємо чужого сина, люди нас не осудять. Та вже коли вдягли та обробили лице тональним кремом, усі сумніви відпали: загиблий – наш Сергій», - розповів Петро Артемук.
Остання дорога Сергія додому не була короткою, але він знайшов спочинок у рідній землі й тепер з Небес буде оберігати свою родину та Україну.
Ярослава Вознюк, м.Устилуг

Розділ новин: 

Коментарі