Учасник  №29 Олена Всеволодівна Оніщук, лікар ультразвукової діагностики КП «Володимир-Волинське ТМО»

«Я завжди знала, що буду лікарем і що народжуватиму дітей»

Олена Оніщук серце віддає дітям, сім’ї, а також своїм пацієнтам. Цей рік для медика багатий на важливі ювілейні дати: 20 років, як вона закінчила університет, і 5 років, як веде приватну практику у власному УЗД-кабінеті.

Ті, хто звертався до Олени Всеволодівни на прийом, зазначають, що це дуже чуйна, відповідальна та уважна лікарка, яка фахово надає допомогу, а також завжди порадить, підтримає, дасть вичерпну відповідь на кожне запитання. За добросовісне виконання професійних обов’язків, людяність та щирість медика цінують пацієнти, які й звернулися до нас із проханням розповісти про пані Олену в рамках конкурсу «Лікар від Бога».
Олена Всеволодівна родом із Володимира-Волинського. Тут вона закінчила із золотою медаллю школу і визначилася з майбутньою професією – вирішила стати медиком.
-Я завжди знала, що буду лікарем. Навіть не знаю чому… Мої батьки – вчителі. Можливо, я втілила у реальність мрію своєї бабусі… Ще під час навчання у школі нам, учням, «роздавали» певні так би мовити “посади”. Хтось був старостою, хтось відповідав за фізичну культуру, а я була «сантрійкою». У мене знаходилася сумочка з хрестиком, у якій зберігалися йод, зеленка – усе для обробки ран, - пригадує пані Олена. – А ще я завжди знала, що народжуватиму дітей. 
Доки однокласниці дівчини вчили ази шиття, вона відвідувала заняття з основ здоров’я. Старанно і наполегливо вчила інші шкільні предмети, щоб утілити в реальність усі мрії. Після закінчення одинадцятого класу вступила на навчання до Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького. Після шостого курсу як студент-інтерн за розподілом направлялася у ФАП села Березовичі, де мала працювати терапевтом. Здавалося, уже обрана вузька спеціалізація і подальший шлях. Забрала усі речі та документи, виселилася з житла, готувалася покинути Львів, та все кардинально змінилося. Коли в деканаті дівчина забирала своє направлення, то прочитала неочікувану інформацію: її скеровують на проходження інтернатури за спеціалізацією акушерство та гінекологія у Львівську обласну клінічну лікарню! 
Такі зміни дівчина сприйняла як належне і уже зараз цю ситуацію пояснює філософськи: «Значить так мало бути». Спочатку, зізнається медик, було дещо незвично, адже доводилося всебічно опановувати хірургічну спеціальність, до якої була не зовсім готова.
-Школа була сильною, азів професії вчили хороші наставники, а заввідділення Інна Киричук допомогла зрозуміти усю суть цієї спеціалізації, - каже медик. – Ми, інтерни, півтора року асистували досвідченим лікарям, черпали від них знання, переймали досвід. Коли уже самі приступили до роботи, то, можна сказати, включилися на повну, бо ж відтоді уся відповідальність лягла лише на наші плечі. 
Закінчила інтернатуру Олена Всеволодівна, уже будучи заміжньою жінкою і мамою. Молода сім’я планувала життя у Володимирі-Волинському, тому пані Олена влаштувалася на роботу у місцеву лікарню. Цей час вона згадує особливо тепло. Працювала у жіночій консультації, а також заступала на чергування у пологове та гінекологічне відділення. Упродовж шести років трудилася акушер-гінекологом у ТМО – до другої декретної відпустки.
Після декрету трапилася можливість опанувати ще одну спеціалізацію і стати фахівцем з ультразвукової діагностики. Медик закінчила відповідні курси у Києві і з неабияким завзяттям взялася до роботи. 
Згідно з графіком, проводила обстеження пацієнтів у лікарні, а також разом із колегами чергувала ургентно, тобто була готова вночі та у вихідні в разі необхідності примчати з дому, щоб провести обстеження та допомогти лікуючому вузькопрофільному фахівцю із встановленням правильного діагнозу. Найчастіше медика викликали, коли до медзакладу зверталися хворі з травмами, після ДТП або як виникали кровотечі у породілей.
Уже 5 років Олена Оніщук займається приватною практикою. Власний кабінет ультразвукової діагностики вона відкрила, будучи у черговій декретній відпустці, і донині згідно з попереднім записом здійснює прийом хворих. Каже, таким чином їй вдається поєднувати виховання дітей з улюбленою роботою.
-Викладаюся я на повну як у лікарні, так і в приватному кабінеті. Єдина відмінність полягає у тому, що прийом у медустанові більш обмежений у часі, адже там великий потік пацієнтів. А тут я можу кожному приділити максимум уваги. Також у мене була мета – побудувати графік таким чином, аби після закінчення трудового дня обстеження могли пройти ті, хто працює. Зазвичай УЗД роблять люди, які проходять медогляди, пацієнти з хронічними захворюваннями, натомість люди молодого та працездатного віку часто через зайнятість візити до медиків відкладають. Наразі дуже низький рівень суспільної свідомості щодо проведення обстежень для профілактики, зараз трішки інші пріоритети у людей, - каже медик.
У приватному кабінеті лікар проводить УЗД органів черевної порожнини та малого тазу, судин ніг, молочних залоз, щитоподібної залози, а також здійснює ультразвукову діагностику плоду у вагітних (до 10 тижнів).
-Гінекологія та акушерство – це моя любов, тому в майбутньому планую пройти відповідне навчання, щоб проводити УЗД плоду на усіх термінах вагітності, - каже лікарка. – Пригадую, коли почався карантин, у новинах розповідали про страшну статистику. Це пригнічувало та лякало. А коли на прийом приходить жінка, яка планує вагітність і хоче визначити, на який день припадає овуляція, стає зрозуміло, що життя продовжується попри все. Це так надихає. Я тішуся, що можу допомогти у таких та інших випадках.
 Пацієнти Олени Всеволодівни – це люди різного віку. Вона проводить огляд навіть немовлят. Звертаються хворі на прийом здебільшого за направленням свого лікаря. Дітей найчастіше турбують болі в животі, також у багатьох є проблеми зі щитоподібними залозами. До речі, уже другий рік поспіль у червні (до Дня захисту дітей) упродовж кількох днів лікар проводила акцію – обстеження щитоподібних залоз у маленьких мешканців Володимирщини. За її словами, сумна статистика вражає: у кожної третьої дитини, яка звернулася на прийом, діагностують певні проблеми. Взагалі мешканці нашої області знаходяться у зоні ризику, адже через йододефіцит місцеве населення може мати певні захворювання щитоподібної залози.
Медик зазначає, що чимало хвороб «помолоділи», тобто серйозні проблеми зі здоров’ям виникають у людей молодого та працездатного віку. 
Лікарка у повсякденній роботі зауважила, що певний відсоток людей відкладають похід на ультразвукове обстеження, бо бояться почути невтішний діагноз. Хоча усім відомо: якщо розпочати лікування якомога раніше, то більше шансів швидко здолати недугу.
-Інколи ми бачимо такі випадки, що здається, надії на порятунок немає, але стається диво! Тому потрібно вірити і в жодному разі не слід опускати руки, - каже медик. – Ми, лікарі, не маємо права приховати діагноз, але, повідомляючи його, мусимо підібрати слова, щоб не нашкодити, не пригасити вогонь життя. 
Уперше проводити ультразвукові обстеження почали 1942 року. Зараз є чимало нових методик діагностики, щоразу вдосконалюється обладнання. Тому фахівцям цієї галузі доводиться постійно навчатися. Пані Олена багато часу присвячує самовдосконаленню, переглядає лекції провідних спеціалістів (серед них – і закордонних), черпає досвід колег з інших міст.
Олена Всеволодівна здійснила свої мрії: вона реалізувалася у професії та стала багатодітною мамою. У Андрія та Олени Оніщуків – четверо дітей: старша Мар’яна – уже студентка Київського національного лінгвістичного університету, Ігор та Оксана – школярі, а найменшенькому Андрійку – рік. Свій вільний час жінка присвячує сім’ї, а також любить читати літературу медичної тематики.       
Валентина Тиненська