Учасник №24. Інна Степанівна Климчук, лікар-терапевт, завідувачка приймального відділення КП «Володимир-Волинське ТМО»

34 роки надає фахову допомогу хворим, які потребують термінового огляду лікаря чи скеровані на госпіталізацю

Інна Климчук у місцевій лікарні проходила інтернатуру, після закінчення якої їй запропонували очолити відділення. І ось уже понад три десятиріччя вона однією з перших зустрічає хворих, які потребують невідкладної допомоги, оцінює їхній стан, консультує, призначає лікування, при необхідності скеровує до вузькопрофільних спеціалістів чи спрямовує у стаціонарні відділення.

Про Інну Климчук у рамках конкурсу «Лікар від Бога» нас просили написати вдячні пацієнти, а також колеги-медики, які високо оцінюють її професійні здібності та людські якості. Кажуть, цей фахівець зуміла чудово налагодити роботу усього відділення, згуртовує колектив і дбає, аби усі, хто звертається сюди по медичну допомогу, отримували її швидко та в повному обсязі.   
Інна Степанівна родом із Локачів. Вона змалку хотіла стати лікарем і разом з подружкою часто грала в ігри, уявляючи себе медиком. А подорослішавши, обоє вирішили вступати до медичного вишу. Подруга поїхала навчатися до Львова, а пані Інна – до Івано-Франківська, де уже здобував вищу освіту в  медінституті її старший брат Вадим. 
Зростала вона у дуже хорошій сім’ї. Її мама 50 років працювала лаборантом санепідемстанції, а тато - юристом. Батьки зуміли прищепити дітям глибоку повагу до інших, готовність самовіддано працювати та допомагати ближньому, бути уважними та співчутливими. Хорошим прикладом були для дітей. Напевно, тому пані Інна з братом обрали фах медика і своє життя присвятили цій справі. Вона стала терапевтом, а Вадим – травматологом.
Після шести років навчання за направленням проходити інтернатуру як дільничний терапевт приїхала у тоді ще Володимир-Волинську районну лікарню. Та головний лікар Ярослав Ємчик запросив її на роботу у  приймальне відділення, де якраз було вакантне місце лікаря-терапевта, а через рік їй запропонували обійняти посаду завідувачки. Із перших днів своєї діяльності молода медик активно взялася за виконання професійних обов’язків. У неї не було наставників, які могли б підказати чи скерувати, тому доводилося самостійно приймати рішення, швидко навчитися особливостей і специфіки роботи у відділенні та миттєво реагувати на кожне звернення пацієнтів. Це їй чудово вдавалося.
Інна Степанівна впродовж років уміла згуртувати біля себе хороших фахівців, з якими комфортно і приємно працювати. Вони разом – наче одна сім’я. Під її керівництвом нині трудиться 17 осіб, із них – 3 лікарів. Є фахівці, які уже понад двадцять років працюють у відділенні, це старша медсестра Світлана Петручик, молодша медична сестра Світлана Ільченко. А є й такі, хто прийшов відносно нещодавно і чудово влився в колектив та професійно виконує свої обов’язки. Серед молодих фахівців лікарі Ліна Нестерак та Олена Клімчук. Працівники відділення трудяться позмінно в черговому режимі, тому допомога хворим надається цілодобово. Інна Степанівна на посту щодня з 8.00 до 16.00, чергує й у вихідні та святкові дні. Серед обов’язків лікарки – прийом екстрених хворих, надання допомоги потребуючим, діагностика, скерування до фахівців вузького профілю, сімейного лікаря або у відповідні відділення для подальшого лікування. Зараз, каже фахівець, працювати стало дещо легше й надавати термінову допомогу вдається за досить короткий проміжок часу, адже у лікарні чергує реаніматолог, хірург, невропатолог. Раніше доводилося самим оцінювати стан важкохворих, госпіталізувати, а за нагальної потреби (коли, наприклад, важкий інсульт) – викликати лікаря з дому. 
- Я люблю свою роботу, бо вона дуже потрібна. Люди звертаються сюди з надією на допомогу і можуть цілком розраховувати на неї, - каже лікарка.
За місяць близько тисячі осіб звертаються у приймальне відділення. Дехто приїжджає сам, хтось приходить за скеруванням лікарів, а когось доставляє карета швидкої. Частина з них отримує амбулаторне лікування, а частина – стаціонарне. Це здебільшого мешканці Володимирщини, хоча часто приїжджають жителі Локачів, Турійська, Іваничів та навколишніх сіл, особливо зараз, коли місцеві лікарі рятують життя хворих на коронавірус.
 Батьки з дітьми у приймальне відділення звертаються в основному через назофарингіти, пневмонії, кишкові розлади. У літній період під час канікул зростає кількість звернень через травми. У людей середнього та старшого віку найчастіше діагностують серцево-судинні захворювання. Та все ж спектр хвороб, які приводять місцеве населення до лікарні, – чималий. 
- Останніми роками спостерігається тенденція, що у приймальне відділення «поступають» хворі у досить важкому стані. Можливо, причина в матеріальному становищі, і люди не поспішають звертатися по допомогу, максимально відтягують візит до лікаря. На жаль, трапляється таке, що врятувати пацієнта уже неможливо, - зазначає медик.
У відділенні створені усі умови для того, щоб кожен отримав необхідну допомогу. Тут повністю укомплектована кімната інтенсивної терапії (мала операційна), де встановлений кисневий концентратор, портативний УЗД-апарат, ЕКГ-апарат, дефібрилятор та інше необхідне обладнання, є діагностичні палати та палата для огляду гінекологом. Щоб викликати вузького спеціаліста, потрібно кілька секунд, адже з лікарем зв’язуються напряму мобільним телефоном.
Як розповідає завідувачка, медичні працівники відділення трудяться, так би мовити, на передовій і готові уже з порога рятувати хворих. Часто людський біль беруть близько до серця, а це морально не легко. Крім того, буває психологічно важко й тому, що пацієнти звертаються по допомогу у відчаї і для них кожна хвилина очікування приходу вузькопрофільного спеціаліста чи результатів аналізів наче вічність. Є такі, хто себе не контролює, тому ранить словами. Та у таких випадках медики стараються зрозуміти кожного, ідуть назустріч хворому і його родичам, усіляко підтримують, усе пояснюють. 
Інна Степанівна продовжує навчатися, адже без цього не можлива успішна діяльність медика. Вона відвідує фахові курси, конференції, у тому числі онлайн, де обговорюють чи висвітлюють важливі питання у галузі терапії, нові підходи до діагностики та лікування. 
Окрім професійної сфери, конкурсантка успішно реалізована в сім’ї. Інна Климчук – щаслива дружина та мама. Разом з чоловіком Михайлом Федоровичем вони у парі майже 30 років. Виростили трьох синів – Андрія, Тараса та Сергія, які уже будують своє самостійне життя. 
У вільний від роботи час жінка любить читати художню літературу (у її тата була, мабуть, найбільша бібліотека у Локачах), а у вихідні з чоловіком поспішають на дачу, де обробляють город. Каже, обоє люблять працювати на землі, це теж іще з дитинства прищепили батьки.
Напередодні Дня медика Інна Степанівна адресує найщиріші слова вітань працівникам приймального відділення, а також усім своїм колегам, які щодня стоять на сторожі людського здоров’я!  
Валентина Тиненська