Учасник №18. Катерина Вікторівна Нехай, лікар-ординатор гінекологічного відділення КП «Володимир-Волинське ТМО»

Хотіла бути хірургом, а стала висококваліфікованим акушер-гінекологом

Сама доля привела Катерину Нехай у професію, посилаючи на шляху такі знакові події, які вказали на її істинне призначення – оберігати жіноче здоров’я: консультувати, призначати лікування, здійснювати оперативні втручання та допомагати відчути радість материнства.

Катерина Нехай уже дев’ять років працює у гінекологічному відділенні місцевої лікарні. До неї на консультацію та по медичну допомогу звертаються мешканки Володимира-Волинського і району, адже знають, що Катерина Вікторівна – фахівець своєї справи. Вона йде у ногу з часом, поглиблює знання, постійно працює над вдосконаленням своїх вмінь та навичок, опановує нові підходи до діагностики та прогресивні методи лікування. А ще ця лікарка – щира і приємна у спілкуванні, людяна, уважна та відповідальна. За роки роботи вона здобула повагу у своїх пацієнток, які й звернулися до редакції з проханням написати про медика на сторінках газети в рамках конкурсу «Лікар від Бога». 
З дитинства Катерина Вікторівна любить тварин і, ще будучи маленькою дівчинкою, мала бажання їх лікувати. Згодом тільки підтвердила думку стати лікарем. Та, оскільки її сім’я не мала великих статків, а навчання у медичному виші здавалося досить дорогим, дівчина, закінчивши школу із золотою медаллю, вирішила стати економістом.
- Поїхали ми з татом у Тернопіль, адже я планувала вступати до  фінансово-економічного університету. Та по дорозі нам трапився медуніверситет. Тато запропонував зайти туди. Попри перестороги та думки, що вступити буде неможливо, я спробувала. Склала іспити – і мене зарахували на навчання, - пригадує Катерина Вікторівна.   
Спеціальність «Лікувальна справа» пані Катерина здобула у Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Я. Горбачевського. На шостому курсі студенти обирали ту галузь медицини, яка їм ближча, щоб надалі вивчати її досконало та працювати в обраному напрямку. Моя співрозмовниця обрала хірургію. Коли відбувався розподіл для проходження інтернатури, їй запропонували медустанову у Старій Вижівці, де потребували таких фахівців. Погодилася і там упродовж трьох років застосовувала набуті за час навчання знання на практиці та ширше опановувала спеціалізацію. 
Згодом пані Катерина вийшла заміж, і подружжя вирішило оселитися у рідному Володимирі-Волинському. Тоді постало питання про переведення Катерини Вікторівни у місцеву лікарню. Та на той час вакантних місць у хірургії не було, а серед хірургічних спеціальностей вільними виявилися лише місця офтальмолога та акушер-гінеколога.
- Ще в університеті, коли ми вивчали гінекологію та акушерство і могли наочно оцінити специфіку роботи, я казала, що ніколи в житті не буду акушер-гінекологом, - пригадує лікарка. – І якщо гінекологія та хірургія дещо схожі (потрібно встановити діагноз, у разі необхідності –  прооперувати), то акушерство, здавалося, взагалі не моє. Мене, напевно, лякала подвійна відповідальність за маму й дитину, адже потрібно було прослідковувати розвиток плоду, коли він ще в утробі, контролювати перебіг вагітності.
Лабіринти долі нам не відомі… Коли молодий хірург мало не опустила рук, адже зрозуміла, що працювати в омріяній сфері медицини не має можливості, вона обрала спеціалізацію, яка раніше її лякала, і стала висококваліфікованим спеціалістом у цій галузі. Ба більше, зараз лікарка з упевненістю каже, що вона на своєму місці, що щиро полюбила справу, якою займається, і не уявляє себе без улюбленої роботи.
Катерина Вікторівна пройшла курси спеціалізації у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького. За пів року освоїла акушерство і гінекологію та почала самовіддано працювати у відділенні гінекології під керівництвом завідувачки Олени Станько.
- Моєю наставницею у професії є Олена Станько, яка дала глибокі знання у сфері гінекології й акушерства. Крім того, від Олени Володимирівни я чимало почерпнула стосовно моральних принципів, філософських поглядів, життєвої та професійної мудрості. Також мій наставник - Михайло Дудич, який допомагав ширше пізнати хірургію, - каже лікарка.  
Як розповідає медик, в перший рік роботи вона боялася чергувань у пологовому відділенні. Її лякало те, що, буває, втрачається дорогоцінний час, коли доводиться чекати ургентного лікаря, якого викликають у випадку важких ситуацій. Катерина Вікторівна поставила собі за мету якомога швидше всебічно опанувати спеціалізацію, щоб усе вміти і, не втрачаючи жодної секунди, надавати допомогу мамі або дитині. Так би мовити, рятувати пацієнта уже з порога. 
Зараз Катерина Нехай є лікарем-ординатором у гінекологічному відділенні. Її робочий день тут триває з 10.00 до 15.00. Також вона щодня по три години веде прийом у жіночій консультації. Крім цього, згідно з графіком, лікарка заступає на чергування у пологове відділення – у середньому 3-5 разів на  місяць. Під час таких чергувань, якщо є звернення, медик госпіталізує жінок у гінекологічне відділення, за необхідності приходить обстежити хворих у приймальному відділенні, буває, піднімається у хірургічне на консультацію, щоб у сумнівних випадках виключити гінекологічні хвороби. 
Як повідомила пані Катерина, у гінекологічному відділенні щомісяця проходять лікування від 55 до 65 жінок. Пацієнтки 40-55 років потребують медичної допомоги при менопаузі. Часто жінок до медзакладу приводить проблема безпліддя, а останнім часом побільшало випадків, коли на ранніх термінах вагітності завмирає плід. У частини з тих, хто звертається зі скаргами на здоров’я, діагностують фіброміому матки, кісту, онкологію (нещодавно вперше за багато років одну за одною було діагностовано дві рідкісні онкологічні патології плацентарної тканини – при вагітності не розвиваються плід і плацента). Також тут лікування отримують вагітні з терміном до 24-ох тижнів, у яких є загроза викидня. Катерина Нехай разом із Оленою Станько надають необхідну допомогу хворим, застосовують сучасні підходи до вирішення різних «жіночих» проблем, а у разі потреби проводять оперативні втручання.
Чимало жінок саме Катерині Вікторівні довіряють свою вагітність та пологи, оскільки майбутнім мамам гарантоване право самим обирати лікаря. У таких випадках медик упродовж 24-ох годин на зв'язку з вагітною і готова надати відповіді на усі її запитання, уважно слідкує за перебігом вагітності та  залюбки допомагає малюку прийти у цей світ. Є жінки, які вдруге і втретє звертаються до лікарки, аби вона була поряд у найважливіші періоди в їхньому житті. 
Катерина Вікторівна уже неодноразово переконалася на практиці, що дуже часто від знань, умінь, уважності, впевненості та швидкої реакції лікаря залежить доля людини. Вона за час трудової діяльності стикалася з різними випадками, які не схожі між собою, тому потребують різних підходів до діагностики та лікування. Поряд з основними, зараз широко застосовують гістероскопію, кольпоскопію як методи діагностики. Також проводять обстеження проходження маткових труб, коли у жінки не настає вагітність. 
Лікарка поділилася тим, що додає сил надалі натхненно працювати. За її словами, це розуміння, що вдалося допомогти людині, і навіть у дуже складних випадках у відчайдушній боротьбі за здоров’я й часто за життя пацієнта отримати перемогу. Або коли зустрічаєш молоду матусю з уже підрослою дитинкою і вона дякує за свій скарб.
У професії медик постійно розвивається та навчається, пізнає нову інформацію, стежить за роботою висококваліфікованих спеціалістів у гінекології, відвідує їхні онлайн-семінари. Уже побувала на медичних конференціях у Львові, Києві, Рівному.
Кілька років тому лікарка ще із двома колегами їздила в Німеччину у Цвікау для обміну досвідом. Там упродовж 2-ох тижнів вони працювали у місцевій лікарні й могли оцінити, як розвивається медицина у цій країні. Катерина Вікторівна трудилася в гінекологічному відділенні з російськомовною лікаркою, яка усе їй описувала та пояснювала. Як помітила медик, у цій лікарні організація роботи відділення та лікарів, протоколи лікування багатьох хвороб, тактика ведення пологів, покази для кесаревого розтину та багато іншого співпадають з нашими. Також вона дізналася багато нової для себе інформації й здобуті знання застосовує у повсякденній практиці.
Із роботи Катерину Нехай чекає її сім’я: чоловік Олексій та донечки – 13-річна Дарина й 10-річна Вікторія. Старша любить малювати, хотіла б займатися дизайном, а молодша – відвідує музичну школу, де навчається гри на фортепіано. Як помітила пані Катерина, саме молодша має нахил до медицини, любить лікувати тварин, а також висловлювала бажання стати офтальмологом. Хтозна, можливо, вона в майбутньому продовжить мамину справу.
Катерина Вікторівна любить займатися квітами. На підвіконнях її дому - чимало різнобарвних орхідей та листяних вазонів різних сортів, а на клумбах – тюльпани, лілії, іриси і півонії. У вільний час жінка залюбки читає художню літературу, а також вивчає німецьку мову. 
Валентина Тиненська, м.Володимир-Волинський