Аби краще зрозуміти, що спонукає людей займатися бізнесом і як їм ведеться у цій нелегкій роботі, ми провели невелике опитування серед підприємців міста, запропонувавши їм відповісти на два запитання:
1.Чому Ви вирішили займатися підприємництвом?
2.Чи був період або випадок, коли Вам хотілося закрити бізнес і присвятити себе іншій роботі?
Оксана Мацнєва, продаж будівельних матеріалів, створення ландшафтного дизайну:
1.У бізнесі я з 1998р. За фахом зв’язківець, але роботу за спеціальністю не знайшла, не було вакансій. Дефіцит робочих місць у країні наштовхував на думку, що потрібно їх створювати самим, шукати альтернативні шляхи виходу зі складної ситуації.
2.Якби могла знайти хорошу роботу з гідною зарплатою, залюбки покинула б займатися бізнесом. Сьогодні дуже важко працювати через відсутність стабільності та кризу в країні.
Людмила Мартинович, керівник магазину «Продукти №15»:
1.Відкрила власну справу 19 років тому. Це був складний час у державі, безробіття. А мені, як і кожній молодій людині, хотілося реалізуватися у житті, забезпечити гідне майбутнє. Замислилася про відкриття власної справи, а до прийняття остаточного рішення мене підштовхнула сестра.
2.Такого випадку не було. Мабуть, я надто цілеспрямована і не звикла зупинятися на півдорозі. Ще один важливий аргумент – мій колектив, який я не можу покинути у нинішній період кризи. Я відповідальна за цих людей, за їхній душевний спокій, за їхню впевненість у завтрашньому дні.
Леонтій Дмитрук, підприємець у сфері обслуговування і ремонту автомобілів:
1.Займаюся підприємництвом з 1985р. За фахом я інженер-механік, тож обрав роботу і за спеціальністю, і яка мені до душі.
2.Як би важко не було, ідеї покинути улюблену справу у мене ніколи не виникало. Та й за роботою не було часу про це думати. Вважаю, що справа, якою займається людина, повинна приносити не лише матеріальне, а й моральне задоволення. Я радію результатам своєї праці. Як це приємно, коли забирають автомобіль з ремонту як новенький!
Людмила Бойко, власниця ресторану «Маєток «Золота легенда»:
1.За спеціальністю я юрист, але за фахом не працювала. Подорожуючи світом, я спостерігала за тим, як ведеться бізнес відпочинку у різних країнах, і вирішила спробувати себе у цій сфері. Ресторанний бізнес – справа дуже непроста: треба догодити гостям, а люди, як відомо, різні…
2. Про те, щоб покинути бізнес, не може бути й мови. Занадто багато сил вкладено у цю справу – і моїх, і всієї команди, яка створювала «Золоту легенду». Тож не можу зрадити їх. А проблема, на жаль, є. Це неприємне сусідство свиноферми підприємства «Пан Продукт», від якої час від часу розповсюджується неприємний запах. Я не припиняю боротьби, заявляю про це на всіх рівнях і впевнена, що переможу. Мені допомагає оптимізм і власне гасло «У житті треба бути найкращим!»
Ганна Поліщук, власниця відділу квітів у приміщенні ТД «Роксолана» і керівник магазину «Сяйво»:
1.Відкрила власну справу на початку 90-х. Цей напрямок обрала, бо за фахом я товарознавець, люблю і знаюся на квітах, можу дати пораду по догляду за ними. А підштовхнули мене до підприємництва життєві обставини. Так склалося, що сама виховувала дитину, яку потрібно було поставити на ноги, дати освіту.
2.Якби мала можливість, сьогодні покинула б бізнес. Робота напружена, а доходи останнім часом просто мізерні. Причина – низька купівельна спроможність людей. Багато хто хоче прикрасити свою оселю гарними вазонами, але не має можливості…
Анатолій Кублій, власник трьох магазинів «АВС»:
1.У минулому був військовим. Після виходу у відставку життя змусило подумати про заробіток. Власну справу відкрив у 1996р., коли в місті не вистачало продовольчих магазинів, – і жодного разу не пошкодував.
2.У період з 2009 по 2011 рік спостерігався шалений податковий тиск на підприємців, часті перевірки заважали нормально працювати. Навіть думав вийти з бізнесу. Але не зміг, не дозволило почуття відповідальності за інших людей, які довго і сумлінно у мене працюють.
Зоя Новицька, власниця магазину «Дар»:
1.У сфері бізнесу працюю з 1995р. Будучи педагогом за фахом, зайнялася торгівлею, бо в силу певних обставин потрібно було заробляти гроші, щоб годувати родину. «Дар» – це наш сімейний бізнес, працюю разом з чоловіком Михайлом Володимировичем.
2.Труднощі, звісно, були, але покинути бізнес не хотіли ніколи. Переборювали проблеми усією сім’єю і за підтримки хорошого колективу, який беззмінно працює у нас уже 16 років. Хіба ж можна підвести цих людей?
Принагідно хочу привітати всіх колег із професійним святом. Я завжди кажу, що робота підприємця – це як їзда на велосипеді: щоб втримати рівновагу, треба добре крутити педалі. Тож рівних доріг вам, шановні підприємці!
Коментарі