У жовтні: збираємо врожай, закладаємо сад, сіємо квіти

Публікації

Ось і настав час золотої осені. Триває масове збирання овочів – моркви, буряків, редьки, петрушки, капусти білоголової пізньої та брюссельської, цибулі-порею, хрону. Водночас пора збирати цвітну капусту, яку дорощуватимуть у теплицях або парниках.
У жовтні після збирання врожаю пізніх овочів і очищення грядок від рослинних решток завершуємо підготовку ґрунту для підзимової і весняної сівби. Завершуємо збирання врожаю у зимових теплицях, де немає осінньо-зимових культур, і приступаємо до їхнього ремонту. Початок жовтня – найкращий час для закладання саду, а також це час для садіння дерев.
Про наступний врожай дбаємо з осені
Щоб плодові дерева нормально росли, розвивалися та радували нас плодами, вони потребують постійної уваги і догляду. Саме зараз їм потрібно приділити достатньо уваги.
Насамперед доречно у першій половині жовтня провести полив. Особливо це важливо, коли осінь суха, без опадів. Кореневій системі потрібна вода, оскільки вегетація для надземної частини плодового дерева закінчилася, а коренева система продовжує активно рости і розвиватися до початку грудня. Доречно під кожне дерево вилити 50-80л води залежно від його величини. Перед цим варто приштамбований круг неглибоко перекопати, розпушений ґрунт буде краще вбирати воду, водночас позасипаються кротовини, по яких вода даремно втрачається. Поливати варто за кілька прийомів, щоб вода могла проникнути у глибші шари.
Одночасно з поливанням приштамбованого ґрунту доречно внести органічні добрива – гній, перегній, компост з розрахунку 20-40кг під дерево. Це слугуватиме джерелом живлення в подальші роки. Потрібно пам’ятати про дуже важливий момент – у свіжий гній під плодовими деревами люблять сповзатися личинки хруща (хробаки). Щоб їх знищити, є простий і надійний спосіб. Отож, у 10л води слід розчинити 100-150г аміачної води або 80-100г карбаміду і полити міжряддя кущів та приштамбові кільця плодових дерев. Це зовсім не подобається личинкам, і вони зникають із саду. Цю операцію варто провести наприкінці жовтня. Норму витрат встановлюють візуально, приблизно 10л на 5кв.м або ж 10л під 2 плодових дерева.
Наприкінці жовтня варто побілити штамби та скелетні гілки плодових дерев, що дасть можливість захистити їх від морозу та сонячних опіків взимку. Якщо не побілити дерева, вони можуть загинути.
Для побілки саду користуються водоемульсійною фарбою, вона краще тримається на деревині, ніж розчин вапна.
Що робити з кімнатними рослинами?
Наближається початок опалювального сезону, а відповідно повітря стає сухим і від цього страждають кімнатні рослини: земля в горщиках дуже швидко пересихає, листя жовкне і опадає. Тому рослини треба щодня обприскувати з пульверизатора, на підвіконня ставити посуд з водою, на гарячі батареї класти мокрі ганчірки чи коробочки з мокрим піском. Добрим заходом від пересихання землі в горщиках є мох сфагнум. Ним можна вкрити поверхню землі, а навесні, висушивши і подрібнивши його, можна у невеликій кількості додати до субстрату. Мох сам по собі дуже добре вбирає воду, тому земля не так пересихатиме.
Рослини із субтропіків – лавр, аукуба, бенгальські троянди, криптомерія, мирт, олеандр – треба занести в прохолодну кімнату чи веранду, де температура не піднімається вище 10 градусів. Поливати їх потрібно дуже рідко, тільки щоб не пересихало коріння.
Для більшості кімнатних рослин настає період спокою. Ці рослини поливають рідше, а підживлювати їх не треба зовсім. Проте вони все-таки потребують певного догляду. Перш за все їх треба регулярно обдивлятися, чи немає на них шкідників, землю обережно розпушувати загостреною дерев’яною паличкою, щоб коріння також дихало.
Для кактусів осінь – це також початок періоду спокою. Їх треба розмістити в прохолодному світлому місці, наприклад, ближче до скла на вікні, що орієнтоване на схід чи захід. І майже не поливати, тобто не частіше 1 чи 2 разів на місяць.
У жовтні зацвітають кринум, панкраціум, валлота, сухаріс (амазонська лілія). Протягом цього періоду рослини потребують регулярного і ретельного догляду. Їх треба добре поливати, обприскувати, підживлювати, але пам’ятати, що для цибулинних рослин перезволоження набагато шкідливіше, ніж пересихання.
У жовтні починають квітувати азалії. Їх слід регулярно обприскувати, поливати і ні в якому разі не повертати в інший бік, інакше вони скинуть листя і бутони. Воду для азалій треба використовувати підкислену, приблизно pH-5, тобто у воду з криниці можна додати будь-яку кислоту і кислотність перевірити індикатором. Хлоровану водопровідну воду варто не менше доби потримати у відкритій посудині, щоб хлор вивітрився. Температура води для поливання азалій має бути вищою за ту, що знаходиться в кімнаті, на 1-2 градуси.
Народ каже…
Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, це віщує дощ, а коли він спадає на землю, буде суха погода.
-Якщо в полі далеко розноситься луна, буде дощ.
-Якщо листя з дерев опаде швидко, треба чекати холодної зими.
-Шкірка на цибулі тонка – зима буде теплою, груба – чекай холодної зими.
-Пізньоцвіт осінній, коли він є на галявинах у жовтні, вказує, що буде рання зима, якщо ж з’явиться аж у листопаді – чекай пізньої зими.
-Поки листя з вишень не обсиплеться, сніг, хоч і випаде, лежатиме недовго: відлига зжене.
-Якщо у вишні листя опаде до Покрови, зима буде люта; якщо ж до цього числа вишня зелена, зима буде тепла.
-Пізній гриб – пізній сніг.
-Горіхів і жолудів багато, а грибів мало – зима буде морозною.
Збираємо овочі правильно, щоб довше зберігався
Редьку, пастернак і селеру викопують садовими вилами або лопатою, бо вони залягають глибоко у ґрунті. Листя обрізують на рівні шийки. Дрібні коренеплоди селери і петрушки залишають до зими. Якщо є опалювані теплиці, у них висаджують селеру та інші коренеплоди масою 50-100г для осінньої і зимової вигонки зелені.
Збирають висіяні у серпні зелені рослини: шпинат, салат листковий, кріп, цибулю-ріпку на перо. Ці овочі виривають з коренем і прикопують у підвалах або сховищах. За температури +3…+5 градусів у темному приміщенні листя салатів відбілюється, втрачає гіркоту і його можна використовувати протягом усієї зими. Шпинат також висмикують з коренем до приморозків (для кращого зберігання рослини не потрібно мити). Зберігають його у поліетиленових пакетах за температури -1…-2 градуси протягом двох місяців.
Цибулю-порей краще збирати у другій половині сонячного дня. Її викопують лопатою або садовими вилами, складають на землю, трохи підрізують корені. Потім сортують за діаметром несправжньої цибулини, зв’язують у пучки і прикопують у підвальному приміщенні у вологий пісок, де вони можуть зберігатися свіжими до трьох місяців. Деякі городники не викопують цибулю-порей, а залишають на зиму на грядках. Навесні одержують зелену цибулю.
У першій-другій декадах жовтня настає час збирання білоголової капусти середньопізніх і пізньостиглих сортів та її квашення. О цій порі спостерігається стійке похолодання і, природно, призупиняється ріст рослин. Низькі температури й нетривалі приморозки до -4…-5 градусів не позначаються на якості капусти, яку ще не зрізали. Зібрані головки, залишені на ділянці, необхідно накрити, якщо передбачаються приморозки. Для продовольчих потреб головки зрізують під корінь з двома-трьома зовнішніми листками, даючи їм просохнути, але не допускаючи в’янення. Пошкоджені – одразу заквашують.
Щоб одержати зелене перо цибулі ріпчастої рано навесні, на початку жовтня (за 15-20 діб до сталого похолодання) висаджують дрібну сіянку, ріпку, аби вони укорінилися з осені. Під зиму також садять часник. Його розмножують зубцями або бульбочками.
Крім того, під зиму висаджують щавель, поділивши кущі із старих плантацій, а також висівають насіння шпинату. Він добре зимує з належно розвиненою розеткою листків і дарує городнику ранній врожай.
У свіжих помідорах – небезпечний шкідник
У засобах масової інформації з’явилися повідомлення, що у свіжих імпортних помідорах виявляють небезпечного шкідника — південноамериканську томатну міль. Ця інформація викликала серйозне занепокоєння фахівців, адже на наших городах може з’явитись ще один американський «агресор», якого можна порівняти за шкідливістю з колорадським жуком. В Україні шкідника виявили на Тернопільщині.
Батьківщиною томатної молі є Центральна Америка. Останнім часом шкідник активно поширився у Південній Америці, Європі та країнах Середземномор’я. У теплому кліматі томатна міль спроможна впродовж року давати 10-12 поколінь. Вона відзначається підвищеною адаптивністю і має високу стійкість до синтетичних інсектицидів. Найбільше томатна міль пошкоджує томати: її личинка розвивається в рослинних тканинах, мінуючи в листя, стебла, плоди. Міль спроможна масово пошкоджувати картоплю, перець і баклажани. Якщо їх немає, вона поселяється на інших рослинах родини пасльонових. Томатна міль завдає вельми значної шкоди: листя засихає, а плоди втрачають товарну цінність. Втрати врожаю можуть сягати від 35 до 100%. Крім того, шкідник може бути переносником вторинних інфекцій.
Аби не допустити поширення шкідника в Україні, пильність мають проявляти не лише овочівники, але й покупці. Купуючи імпортні овочі, треба уважно їх оглядати. Личинки томатної молі живуть зверху на помідорах — біля плодоніжки. При виявленні шкідників насамперед треба повідомити про це в обласну Державну фітосанітарну інспекцію. Боротьба з томатною міллю утруднена. Ефективний захист можливий за дотримання цілого комплексу заходів: дотримання сівозміни з використанням непасльонових культур; сезонна дезінфекція теплиць; знищення пошкоджених рослин та рослинних решток; москітні сітки на вікнах та вентиляційних отворах, подвійні двері при вході в теплицю та ліквідація пошкоджень у стінах і в даху.
Микола Загола, головний
спеціаліст – державний фітосанітарний інспектор при пункті пропуску Ізов (залізничний)
Словник садівника
Бланшування – короткочасне підварювання плодів до напівготовності, яке застосовується при їхньому консервуванні. Воно викликає проходження у плодах певних змін, зберігає забарвлення, підвищує еластичність плодів, у результаті чого вони не ламаються при укладанні в тару.
Бордоська рідина – хімічний препарат для боротьби з більшістю грибкових захворювань винограду, плодових, ягідних та інших рослин. Являє собою суміш водного розчину мідного купоросу, води та вапняного молока.
Борознування – короткосмужне, несуцільнолінійне розрізування кори стовбура та основи скелетних гілок, що застосовується при передчасному затвердінні кори і для стримання потовщення цих органів. Борознують кору також при надмірному потовщенні та природному при цьому розриві кори, а також при пошкодженнях кори морозами.
Бронзівка – шкідник з підродини яскраво забарвлених літаючих жуків із складними надкрилами. Личинки живуть у старих трухлявих пеньках, дуплах, мурашниках. Пошкоджують квіти плодових культур.
Борошниста роса – хвороба рослин, що спричиняється паразитичними грибками. На стеблах, листках, плодах утворюються білі або сіруваті борошнисті нальоти. Щоб позбутися збудника хвороби, вражені пагони і плоди вирізають та спалюють, а рослини обробляють сірчаними препаратами та іншими отрутохімікатами.
Бери – один із класів, на які поділяються груші та яблука. Ці плоди високодесертні, мають видовжену форму з м’якушем, який тане у роті.

Розділ новин: 

Коментарі