У Володимирській міській раді відбулася робоча зустріч міського голови Ігоря Пальонки, начальника управління інфраструктури Ігоря Возного з представниками Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Захід проходив 10 серпня. Про це пишуть на сторінці міськради.
До Володимира прибули ректор навчального закладу Анатолій Цьось та виконуючий обовʼязки завідувача кафедри екології та охорони навколишнього середовища Володимир Радзій, керівник проєкту «Оцінка сучасного екологічного стану річки Луга в межах міста Володимир». Цю науково-дослідну роботу університет виконав на замовлення управління інфраструктури виконавчого комітету Володимирської міської ради.
Під час досліджень фахівці провели польові роботи щодо вивчення геоекологічних особливостей території, здійснили оцінку якості води у Лузі, на основі даних дистанційного зондування оцінили стан русла річки та рослинності, опрацювали видове біорізноманіття флори та фауни від шистівського мосту до села Федорівка.
«З часом виникнуть проблеми щодо підтоплення житлової забудови», – сказав Володимир Радзій.
Фахівець вказав на проблемні місця, та рекомендував планувати заходи щодо реконструкції русла та прибережної території з метою запобігання руйнування берегів, можливого підтоплення та створення умов для розвитку рекреаційної привабливості річки та її заплави.
У звіті ідеться також про те, що загалом на дослідженому відтинку Луги зареєстрували 80 видів тварин, серед них немає видів, занесених до Червоної книги України та пунктів 4 і 6 Бернської конвенції.
За індексами Вудивісса та Майєра визначили рівень якості води що є незначне забруднення, загалом на окремих ділянках вода має або задовільний, або добрий екологічний стан своєї якості.
Довідково: флора рослин річки становить 119 видів. Відмітили інтенсивні процеси природного заростання русла, що уповільнює течію, сприяє накопиченню мулу, зміні видового складу рослин. На ділянках масового скупчення відпочивальників спостерігається зникнення окремих типових прибережно-водних видів рослин тощо.
Аналіз проводили на основі картографічного матеріалу більш ніж за сто років – з метою побачити спотворення русла. Для цього використали і наклали одна на одну карти 1914, 1933, 1987 і 2022 років, що дало виявити місця, де річка підступає під житлові споруди і де руйнуються її береги.
Коментарі