Ще сонце припікає по-літньому, але вже ночі пронизливо холодні. Настала осінь. Вересень – час збирання врожаю овочів: огірків, кабачків, патисонів, гарбузів, помідорів, баклажанів, перцю, капусти білоголової середньостиглих сортів. До середини вересня викопують пізню картоплю. Готують ділянку для висаджування озимого часнику, грядки для підзимових посівів моркви, редиски, червоних буряків та інших холодостійких рослин, які висівають у листопаді у злегка підмерзлий ґрунт. Продовжують збирати лікарські овочеві рослини: викопують корені хрону, кореневища щавлю, коренеплоди петрушки, корені кульбаби, зрізують рослини кмину, суцвіття календули, листя кропиви. Завершивши збирання, готують ділянку під урожай наступного року. В саду збирають пізні осінні та зимові сорти яблук, груш, слив. Наприкінці вересня час садити живці смородини. Нові радощі й нові квіти приносить осінь квітникарям.
«Кавуни на Волині ще кращі, ніж у Середній Азії»
Антоніна Булавіна,
с.Заріччя, Володимир-Волинський район
Найбільша ягода на землі – кавун, рослина не українського традиційного городництва. Батьківщина кавунів та динь – Центральна Азія. Звідти культури поширились у степові зони Причорномор’я та Кубані, звідки примандрували й в інші регіони. Серпень та вересень – справжній рай для тих, хто полюбляє кавуни та дині, а вже про поживну й лікувальну цінність цих рослин і говорити годі! Проте вирощувати ці культури у західних та північних регіонах України довго не наважувалися. Все-таки рослини теплолюбні, до наших погодних умов незвичні. Та останнім часом вирощування кавунів і динь в домашніх умовах стало популярним. І хоч рослини не досягають великих розмірів, але смаком не поступаються південним «родичам».
Євгеній Рибай із села Заріччя – один з тих, кому до вподоби вирощувати кавуни. Цією справою він захопився ще в дитинстві, коли вперше кинув у землю кавунове зернятко, але у хлопчини нічого не вийшло. Після закінчення 1-ої міської школи Євгеній вступив у педагогічний коледж на відділення образотворчого мистецтва, але з певних причин працювати в освіті не забажав і нині трудиться на підприємстві «Гербор». Має хорошу сім’ю – дружину Юлію і двійко маленьких дітей. Уже більше 5 років займається Євгеній вирощуванням кавунів та динь. Перші спроби, коли знову, як у дитинстві, намагався виростити кавун з насіння, були невдалими. Тоді придбав готове насіння. І справи пішли на лад. Тепер у Євгенія власний баштан. Основні сорти кавунів, які він вирощує, це «Вогник», «Легінь», «Цукровий малюк», «Цільнолистний жовтий». Ці сорти найкраще пристосовані до наших умов. Звичайно, вони не досягають великих розмірів, а тому доцільніше вирощувати рослини в теплиці. Перед висадкою кавунів у ґрунт потрібно внести органічні добрива. Насіння вноситься спочатку густіше – через 5см, а потім сходи прориваються. Дуже важливо слідкувати, щоб рослину не заглушило зілля, інакше вона припинить ріст. Особливого підживлення кавуни не потребують, лише потрібно скроплювати препаратами від фітофтори. Кавунам і диням потрібне сонце і помірна волога. Однак в період достигання волога небезпечна. Від надміру дощів рослина починає гнити, стає надто водянистою. Про те, що кавун стиглий, свідчить зовсім сухий хвостик. Диня ж при дозріванні стає жовтою. Євгеній Рибай стверджує, що вирощені ним кавуни хоч і невеликі за розміром, але смачні, запашні й, на відміну від привезених, всередині яскраво-червоні до самого краю шкірки.
Отож, дійсно, як каже Євгеній, на Волині кавуни ще кращі, ніж у Середній Азії. Та й вирощувати їх, як бачимо, дуже просто. Треба сказати, що господар займається вирощуванням інших городніх культур, частину яких використовує для своїх улюбленців – кроликів.
Зберігаємо овочі правильно
Коли достигає довгоочікуваний урожай, перед городником постає питання: як зберегти овочі? Незнання правил їхнього зберігання може звести нанівець усі клопоти і зусилля, затрачені протягом весняно-літнього періоду. Треба пам’ятати, що зберігання овочів, городини триває досить довго, часто навіть довше, ніж вирощування. Якщо в період росту в овочах інтенсивно нагромаджуються поживні речовини, то після того як відбулося їхнє роз’єднання із стеблом, вони починають їх втрачати. Зберігаючи овочі у сприятливих умовах, втрати поживних речовин можна звести до мінімуму, тоді як при неправильному зберіганні вони можуть взагалі стати непридатними до споживання.
-Картопля добре зберігається в темному прохолодному місці за температури не нижче 0 градусів. Коли ж вона нижча, крохмаль швидко перетворюється на цукор і картопля стає солодкою й несмачною. Однак коли бульби трохи підмерзли, у теплому приміщенні вони знову стануть їстівними, оскільки під дією тепла у них відбувається зворотний процес – цукор перетворюється на крохмаль. Важливий момент: картоплю необхідно зберігати у темному місці, оскільки від світла вона зеленіє через утворення отруйної для людей і тварин речовини – соланіну. Позеленіла картопля придатна лише на насіння.
-Моркву та білі коренеплоди потрібно зберігати у щільних ящиках, адже вплив вуглекислого газу, яким насичене повітря, провокує появу білої гнилі (склеротинії). Також моркву можна тримати до весни на грядках. Для цього восени її не викопують, а лише зрізують бадилля. Потім грядку накривають товстим шаром соломи та осіннім листям, а зверху для захисту від вологи-поліетиленовою плівкою. Якщо зима дуже холодна, варто накидати зверху снігу. Також морква довго не псується, якщо її укласти на зберігання в лушпиння цибулі або хоча б побризкати водним настоєм цибулиння.
-Достиглі й сухі цибулини очищають від землі та складають у мішок з тканини або в ящик з фанери без кришки. Тримати їх потрібно подалі від батареї опалювання. Очищена від землі висушена цибуля, сплетена, як коса, добре зберігається на кухні. Також придатне для зберігання цибулі горище.
-Часник можна тримати на кухні у скляних банках з борошном, яким пересипають достиглі висушені головки, верхні вкривають шаром 2см. Можна кожну головку часнику занурити на кілька секунд у розплавлений парафін. Як тільки він захолоне, залишається все скласти у стару панчоху й підвісити в сухому місці.
-Кореневища хрону зберігають у ящиках, уклавши їх горизонтально і засипавши піском.
-Плоди солодкого перцю будуть свіжими цілу зиму, якщо тримати їх у дерев’яному ящику, пересипавши річковим піском.
-Помідори (відбираємо непошкоджені зелені плоди) для тривалого зберігання укладаємо у пласкі ящики і тримаємо за температури 10-15 градусів тепла. Щоб мати свіжі помідори до новорічного столу, напередодні осінніх приморозків викопуємо кущі із зеленими плодами, не струшуємо з них землю і підвішуємо корінням догори у нежилому приміщенні з температурою 1-5 градусів вище нуля. Також відібрані зелені плоди можна обгорнути папером, укласти в ящики або кошики, застелені соломою, і тримати у сухому темному місці при температурі +11…+13 градусів.
Словник садівника
Антоціани – забарвлюючі речовини (пігменти) синього, червоного і фіолетового кольорів, які містяться в багатьох рослинних клітинах. Вони зумовлюють забарвлення квітів, плодів, стебел, листя.
Антракнози – загальна група захворювань рослин, що спричиняються паразитними грибками (на яблуні, винограді, смородині та інших). Характерна ознака антракнозів – утворення плям у вигляді опіків темно-червоного забарвлення. Пошкоджується, головним чином, листя. Зимує збудник в опалому листі. Тому спалювання його – основний профілактичний засіб боротьби.
Апробація – обстеження насаджень з метою виділення кращих рослин, з яких беруть живці або проводять інші необхідні роботи (встановлення сортової чистоти саджанців тощо).
Асиміляція – від латинського «уподібнення». В біології – переробка й використання організмами для своєї життєдіяльності речовин, які надходять з навколишнього середовища. Властивість асиміляції притаманна тільки зеленим рослинам.
Берноти – бородавчасті нарости на пагонах карликових підщеп, в яких містяться зачатки корінців. Берноти бувають конічні, циліндричні, овальні, округлі. Розміщуються завжди на 2-4-річній деревині біля основи однорічних пагонів, рідше – біля бруньок. Якщо берноти потрапляють у вологий ґрунт, з них розвиваються корінці.
Біологічні методи боротьби зі шкідниками – використання проти шкідників плодових та інших культур їхніх природних ворогів (комахоїдних птахів, паразитичних і хижих комах, хижих кліщів, збудників хвороб комах – вірусів, бактерій).
Садимо, викопуємо, пересаджуємо
У вересні, якщо не встигли у серпні, ще можна розмножувати поділом багаторічні квіткові рослини: астильбу, хосту, флокси, півонію, примули.
У завчасно підготовлену грядку починають садити нарциси, тюльпани, гіацинти, а можна й одразу перекопати її, внести перегній чи компост і безпосередньо під цибулинки насипати чистого піску. Садити треба на глибину, яка дорівнює трьом висотам цибулини.
Перші приморозки не страшні більшості рослин. І все ж деякі з них гинуть одразу. Найбільше бояться морозу чорнобривці, садові бальзаміни, жоржини, настурція. Більшість же рослин продовжують рости й цвісти і гинуть лише від великих морозів. Щоб врятувати теплолюбні рослини від перших осінніх приморозків, звечора накрийте кущики старим одягом, щедро поливши перед цим рослини.
Жоржини, які постраждали від приморозків, можна викопати. Їх зрізують «на пень» висотою 20см, викопують і підсушують на сонці.
У вересні викопують гладіолуси. Краще це робити наприкінці місяця, коли цибулинки добре визріють. Наприкінці вересня можна пересаджувати декоративні кущі. На постійне місце садять молоді саджанці, які виросли з живців або від прикопування гілки.
Ще не пізно поділити великі гнізда лілій.
Деякі квіткові рослини можна викопати і посадити в горщик. Вони довго цвістимуть у кімнаті. Це чорнобривці, лобелія, агератум, карликові айстри, цинії.
Народ каже…
-Гримить у вересні грім – на теплу осінь.
-Якщо перший день бабиного літа погожий, то й осінь буде теплою.
-Лебеді летять у вирій пізно – осінь буде тривалою і теплою.
-Вишня довго не скидає листя, стоїть зелена – зима прийде пізно.
-Дощовий вересень – на добрий врожай наступного року.
-Вранці на клумбі з червоними каннами на кожному листочку краплина води – вдень піде дощ.
-Листя папороті закручується вниз – перед ясною погодою, а розкручується догори – на негоду.
-Заяча капуста стулила з вечора пелюстки – ознака доброї погоди на завтра.
-У вересні листя на вербі вже пожовкло – чекай ранніх приморозків.
-Перед ранніми приморозками також жовтіє листя на березі.
-Якщо у вересні масово падає листя з багатьох видів дерев – чекай довгої холодної зими.
Коментарі