У Сельці нелюди жорстоко травмували героя АТО

Драматичною подією закінчився другий день Трійці у селі Селець. На риболовлю до місцевих ставків приїхало багато рибалок. В результаті зіткнення з рибінспекцією представники ромської національності прийняли за одного із своїх суперників місцевого жителя, який випадково проходив мимо. Ним виявився Святослав Оніщук, учасник АТО, який був двічі поранений при виході із Дебальцевого.
Він – звичайний сільський чоловік: вродливий, кремезний, неговіркий і водночас із почуттям гумору. Народився 11 червня 1980 року в Сельці у селянській родині. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої здобув спеціальність механіка сільськогосподарської техніки в Оваднівському ПТУ. У 1998-1999 роках служив у ракетних військах в місті Радехів Львівської області. Після армії життя було таким, як і у більшості людей. Щось вдавалося, а щось ні. В одному щастило, а в іншому дошкуляли проблеми. Найбільшим щастям стала кохана дружина Наталія, яка народила двох чудових діток – сина Олежика та донечку Кіру. Святослав і Наталія створили щасливу сім’ю. Їх поєднало щире і пристрасне кохання. Та, мабуть, щастя не можливе без випробувань…
1 серпня 2014 року Святослава Оніщука знову призвали до війська. Спочатку він служив у районі містечка Нікішине на Донеччині. Тут молодий чоловік та його побратими вперше побачили на власні очі, що таке війна. Але справжнє пекло було ще попереду. В жовтні 2014 року Святослав отримав поранення в руку та ногу. Лікувався у Харкові, потім був переведений до Луцька. Після лікування отримав відпустку, зміг побувати вдома, обійняти рідних людей і знову повернувся у зону АТО.
Новим етапом служби стало селище Новоорлівка. Воно опинилося в епіцентрі військового протистояння. Позиції українських військ обстрілювали не погодинно, а майже щохвилини. Зрештою обстріли стали настільки звичними, що наші вояки навіть ризикували фотографуватися на тлі вибухів. Але жорстока реальність виявилася сильнішою за бойовий романтизм. Відступаючи з Новоорлівки до Артемівська, їм довелося три дні пробиватися крізь дебальцівський котел. Отож таких як Святослав пеклом уже не налякаєш. Вони бачили, як на чорні пустелі перетворювалися квітучі поселення.
Родина знала, що Святослав перебуває в районі Дебальцевого. Наталія з тривогою чекала кожного дзвінка від чоловіка, раділа і здригалася, коли кімнату наповнював мелодійний передзвін мобільного телефона. Заглядала в оченята своїх маленьких дітей, сподіваючись, що Олежика та Кірочку не підведе дитяча інтуїція і вони впевнено скажуть: «Тато повернеться!»
Війна пощадила захисника Батьківщини, але лиха рука людської підлості чекала у рідному селі. Болить серце у кожного односельця, у всіх друзів Святослава Оніщука, які пишаються єдиним у Сельці героєм Дебальцевого.
Внаслідок отриманої важкої черепно-мозкової травми постраждалий потрапив у реанімаційне відділення ТМО. Нині його стан важкий. Зловмисникам вдалося зникнути з місця злочину. Але їх неодмінно покарає як рука правосуддя, так і справедливий вирок Творця.
Антоніна Булавіна, с.Селець, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі