У переселенців зі сходу України виникають проблеми з реєстрацією

Останнім часом до редакції газети «Місто вечірнє» почастішали візити людей, які переїхали до нашого міста з Луганщини та Донеччини. Зрозуміло, що покинути рідні домівки їх змусили воєнні дії. Із самого початку перебування у Володимирі-Волинському всі переселенці були зареєстровані й через 6 місяців повинні пройти перереєстрацію. Обов’язки провести перереєстрацію покладені на центр надання адміністративних послуг. Та, як виявилось, є певні причини, через які особи, що переселилися зі сходу, таку перереєстрацію пройти не можуть. Із цим питанням ми звернулися до керівника Володимир-Волинського ЦНАПу Ірини Савчук.
-Із п’ятого квітня поточного року набрала чинності Постанова Кабміну №207 від 2 березня 2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Первинна реєстрація осіб, які перемістилися, здійснювалася наступним чином: міграційна служба на підставі наказу МВС видавала довідку встановленої форми ,і на цій довідці ЦНАП робив відмітку про реєстрацію. Після 6-місячного терміну особи зобов’язані пройти перереєстрацію, але неодмінно за згодою господаря будинку, в якому вони проживають. Якщо квартира чи будинок мають декількох власників, необхідна згода кожного. Для переоформлення реєстрації надається 30 діб. Інакше переселенці втрачають свій статус і відповідні пільги. Діти, яким виповнилося 14 років, згідно із Сімейним кодексом, самостійно пишуть заяву на перереєстрацію.
Що ж, закон суворий, але це закон. Проте суть проблеми власне і полягає в тому, що господарі квартир у багатьох випадках не дають згоди на реєстрацію своїх наймачів. Це, безперечно, їхнє право, але виникає питання: як же надалі жити людям, які змушені були залишити рідну землю? Невже у нашому місті немає вільних приміщень, де б ці люди змогли мешкати? Хіба переселенці зі сходу – чужі нам люди? В чому їхня провина? Вони хочуть жити в Україні. Ці люди приносили їжу нашим воїнам, допомагали їм. Їхні чоловік, брати і сини служать в українській армії. Більшість із переселенців повернуться до рідного краю, щойно закінчиться війна, і працюватимуть для українського народу. Тільки яка згадка про нас залишиться в їхніх серцях?
Антоніна Булавіна, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі