У Києві формують «чорну сотню» чиновників – ворогів люстрації

Люстратори державного рівня просять регіональних активістів напрацювати інформацію.
Як дві рани на тілі держави, одночасно нагадують про себе хвилями гострого болю мобілізація і люстрація. Четверту хвилю кривавої мобілізації Україна відчуває зараз, четверта хвиля люстрації на Україну чекає у квітні, хоча перші її напади, можна сказати чесно, минули без очікуваних результатів. А міст на кшталт Володимира-Волинського, можна сказати, взагалі не торкнулася, хоча воно друге на Волині, де було створено люстраційний комітет. В основному діяльність володимирських люстраторів маневрує серед частоколів людської злоби і заздрості. «Комуняки і бандити», на думку місцевих керівників - “князьків”, права на очищення влади не мають, бо тягнеться за ними хвіст темного минулого. Жаль, але єдину у світі ідеальну людину з кришталево чистою репутацією тисячоліття тому розіп’яли на хресті, тому люструвати тепер доведеться власними силами. Як це робити правильно та в рамках закону, яким має бути склад люстраційного комітету та якими повноваженнями наділені люстратори після набуття чинності закону «Про очищення влади», розповість люстратор з досвідом, секретар Громадської ради з люстрації при Міністерстві юстиції Максим Маньковський.
-Пане Максиме, за якими вимогами слід формувати склад люстраційного комітету?
-Законом такі вимоги не прописані. Нема обмежень вікових, за національністю, не обов’язкова вища освіта. Маю багато прикладів, коли нам успішно допомагають навіть студенти. Основний критерій – це повинні бути відомі громадські активісти, котрі свою громадськість, публічність довели діяльністю. Не окремі особи, а громадські організації, що мають у власній історії кілька вдалих розслідувань. Ми радо вітаємо люстраційні комітети, до складу яких входить низка громадських організацій. Люстрація – великий об’єм роботи, згодом, можливо, з люстраторів створимо комітети при громадських радах. Я займаюся громадською діяльністю давно, знаю, як створюються комітети, організації. За люстрацію вболіваю душею, особисто багато вклав у ці починання, тому не хочу, щоб в комітети влазили люди заради своїх корисливих інтересів. Не хочу, щоб вони потрапили в цей процес, але знаю – такі будуть. Часто траплялися випадки, коли люди приходили займатися очищенням влади виключно заради користі. На превеликий жаль. Звучали пропозиції, мовляв, ми у районах, областях знаємо всіх хабарників, крадіїв-чиновників, здебільшого керованих бажанням звести рахунки чиїсь або власні. Скільки таких приходило, горіли співпрацею і одразу запитували: «А які я матиму привілеї? Мені потрібен мандат, щоб я показував, щоб мені сприяли…» І все. І такій людині не довіряєш. Тому добирати працівників у комітет потрібно дуже обережно, дивитися, чого вони варті та хто за ними стоїть. Якщо ми зараз спаплюжимо момент люстрації – втратимо дуже багато часу.
-Комітети, які вже утворилися, легітимні, мають право на діяльність?
-Право на діяльність комітети мають у рамках закону «Про громадські організації». Але зауважу: Громадська рада з питань люстрації, легітимний орган при Міністерстві юстиції, від себе офіційного статусу нікому не надавала! Повноваження на рівні організації встановлюйте як хочете, а ми нікому нічого не винні. Єгор Соболєв щодня приймає по кілька делегацій з областей з претензіями на статус: мовляв, вони народні, а ми – не знати хто. Шановні, давайте не будемо мірятися статусами, давайте все доводити діями. Якщо у вас все вичищено, немає жодного хабарника, а всі чиновники-корупціонери пішли в небуття, то я зніму перед вами капелюха і скажу, що ви – найкращі люстратори в Україні. Всі починання на люстраційній ниві вітаємо, ми є відкритими до співпраці, аби вона була щирою та на користь Україні.
-Можливо, бажання люстратора володіти мандатом, що захищав би його дії, не таке вже й корисливе, а цілком зрозуміле та має право на втілення?
-Я рік займаюся люстрацією, ми починали її з Єгором, і ніколи у мене не було мандата, я на нього не претендував, бо тільки чесна робота, чесна позиція викликає у людей довіру. Для цього на одному із засідань ради ми прийняли рішення – співпрацюємо з людьми, тільки коли перевіримо їх. Конкретний приклад – Автомайдан, з яким у нас тепер партнерські стосунки, постійно проводимо сумісні акції. Скажу чесно, з ними була нелегка розмова, але домовилися, що головна мета у нас – очистити владу, а не поділити між собою мандати чи інші «корочки». За таким принципом працюватимемо з іншими організаціями. Дійсно, настане момент, коли стануть потрібні офіційні представники в регіонах, в кожній області. Зараз триває очищення центральних органів влади, а навесні 2015 року почнуться перевірки обласних та районних організацій. І ми не зможемо охопити всю Україну, бо в Раді маємо всього 12 людей, окремо в люстраційному комітеті на волонтерських засадах працюють юристи. Проводити конкурсний відбір на вакансії не будемо. Як матимемо реальну людину, якій довірятимемо, тоді надамо їй певні повноваження, і все це теж залежатиме від професійної поведінки люстратора. Зараз просимо, щоб активісти працювали на місцях, перевіряли чиновників, напрацьовували інформацію, хто з них чим дихає, які будинки, машини має.
Звертаємося до місцевих журналістів, вони – основна складова нашої Громадської ради, професіонали, що вміють займатися розслідуваннями. Інформація, якою володіють журналісти, – неоціненна для нас. Відбір кандидатів проводитиметься публічно, через обговорення на сайтах ради.
-Що входить в обов’язки Громадської ради з люстрації?
-Відповідно до Положення про Громадську раду, затвердженого Мін’юстом, рада має налічувати надалі 12 членів. Для уникнення узурпації влади, рада не обиратиме постійного голови, натомість визначатиме головуючого на кожному засіданні. Кожен член ради візьме під контроль державні відомства за конкретним напрямком, які перевіряються відповідно до закону. Це щодо організаційних моментів. Основне завдання ради – контролювати, щоб ніхто не уникнув люстрації, і тому наш досвід, репутація, довіра багатьох людей стануть тим інструментом, який завадить приховати від громадськості кулуарні або незаконні рішення органів перевірки. Ми будемо здійснювати запити стосовно конкретних осіб і публічно розголошуватимемо результати. Обіцяю уникати будь-якої державно-бюрократичної формалізації та нудних звітів. Зобов’язуємося звітувати по конкретних рішеннях та результатах. Рекомендуємо підписатись на сторінки в соцмережах членів Громадської ради, оскільки вони відтепер будуть джерелом важливої інформації про проходження процесу люстрації в Україні.
-Чим між собою відрізняються етапи очищення влади?
-Перша хвиля, автоматична, якраз спрямовувалася на чиновників, котрі свої посади займали з 2010 до 2014 року. Наскільки я знаю, 357 чиновників звільнено. Не багато, але при виконанні залишилися чиновники, яких мали б люструвати, однак вони працюють далі. Чому? З цим ми зараз розбираємося. Друга хвиля – перевірка, оголошена Мін’юстом. Кожен чиновник має написати заяву-пояснення, чому він під люстрацію не потрапляє, та дати згоду на перевірку своєї персони, майнової декларації. Згідно із законом, перевірка може тривати рік. Чимало установ користується цією шпариною у законі. Першими стали судді. Їхня перевірка була запланована на 19 грудня, але своїм рішенням вони перенесли її на 19 червня. Все робиться для того, щоб не публікувати свої майнові декларації, інакше люди побачать багатьох суддів-мільйонерів. Іншої причини для відкладення перевірки ми не бачимо. Третя хвиля люстрації (майнова) стосується чиновників обласних та районних адміністрацій. Не секрет, вони теж сидять на схемах розкрадання державного майна. Сподіваємося, що ця хвиля дасть основний результат очищення влади.
-У випадку люстраторського безсилля регіональні активісти можуть звертатися по підтримку у Громадську раду?
-Можуть і повинні. На сайті Міністерства юстиції є форма офіційної скарги, є номери телефонів Департаменту люстрації, Громадської ради. Скарги розглядаємо всі. З 16 жовтня, відколи закон набрав чинності, вже отримано тисячі скарг. До речі, хоч в Україні зараз багато проблем, закон люстрації йде попереду всієї перебудови системи, але багато людей просто не розуміє, що це таке насправді. От сусід сусідові дулю показав – давайте будемо люструвати сусіда. Наголошую: люстрація – не покарання, люстрація – це відсторонення від влади чиновника, який не гідний виконувати свої обов’язки. Звертайтеся із скаргами по темі, бо багато таких, що просто забирають час, а наші люди працюють на громадських засадах. Зараз ми формуємо «чорну сотню» чиновників, ворогів люстрації, які продовжують працювати, хоча мали б бути давно звільненими. Тому будемо вдячними за допомогу з боку населення. Зможемо натиснути на порушників через органи центральної ради, надати інформації стосовно них публічного розголосу – шляхи люструвати чиновника є різні, але нам треба працювати спільно.
-Як закон «Про люстрацію» впливає на суддів?
-Із цим маємо проблему. Минулого року навесні прийнято закон «Про відновлення довіри органам судової системи». В окремих моментах ці два закони про довіру та люстрацію перегукуються. Узаконивши відновлення довіри, ми дали суддям «чарівну паличку». Насправді в законі була вимога про обирання нових голів. Але ми, громадські активісти, не маємо доступу до всіх кулуарних моментів у Верховній Раді. Тому вимога в останній момент перед голосуванням тихо зникла із законопроекту. Система не захотіла очищуватися. А в Конституції маємо всього два моменти, які уможливлюють звільнення судді. Винен чи не винен – з кожним суддею треба розбиратися окремо. В кінці листопада минулого року ми спитали у суддів, готові чи ні пройти люстраційну перевірку, наприклад, опублікувати свої майнові декларації, тим самим дати певний меседж суспільству? Отримали стандартну відповідь: «Законом не передбачено, натомість люструємо клерків, які у нас працюють». З усього спостерігається явне ухилення від очищення.
-То наскільки реальною є чистка у владних кабінетах? Можливо, все так і залишиться на рівні законів, які ніхто не зможе виконати?
-Наша система мала провести люстрацію ще на початку 90-их. Усі комуністи та КДБ-істи пішли б тоді – і все було б простіше. Зараз, розбираючись з кожним окремим випадком, людиною, ми втрачаємо саму люстрацію. До того ж, у закон «Про очищення влади» внесено поправки. В Україні люстрація гальмується насамперед державною владою. І однією зі змін, які напрацьовує зараз робоча група Департаменту, буде створення незалежного органу з люстрації, який поза волею Президента, парламенту та уряду буде гнати тих, хто чіпляється за свої посади. До створення цього органу було вирішено погодитися з правом Президента поновлювати на посадах тих люстрованих чиновників, які мають надзвичайне значення для обороноздатності країни. Ми контролюватимемо кожне повернення. Навряд чи Президент буде жартувати з цим, але ми на сторожі. Венеціанська комісія, консультативний орган при Раді Європи, який займається аналізом законів та законопроектів, отримала український текст закону «Про очищення влади» 3 жовтня. За даними президента комісії, Україна пообіцяла прийняти новий закон про люстрацію до березня 2015 року. Поки ми чекаємо змін, я звертаюся до усіх, хто дійсно прагне очищення влади: не треба критикувати всіх і за все, вигороджуючи своє невміння боротися з системою. Ми програємо саме в системному підході. Система з’їдає нас, змушуючи займатися тим, чим вигідно їй, і цим самим робить з нас міських божевільних. І звично, і банально, але вкотре актуально – зміни залежать від нас.
***
Із проблемами та запитаннями щодо люстрації звертайтеся за телефоном: 063-039-72-37 або пишіть на електронну адресу: [email protected]
Кристина Павлюк, м.Київ

Розділ новин: 

Коментарі