У вириту й незасипану траншею впав і травмувався маленький хлопчик.
У народі кажуть: «Кому війна, а кому мати рідна». В цей час, коли Україна дає гідну відповідь ворогу, окремі громадяни не тільки дбають лише про власні інтереси, а й відкрито створюють проблеми для інших, цинічно вдаючи із себе патріотів.
До редакції зателефонувала мешканка села Когильне Жанна Шевченко і розповіла про те, яке моральне і фізичне варварство твориться в її рідному селі.
-У кінці вулиці Застав’я, на якій я живу, знаходиться приблизно 10 метрів комунальної землі, де поросла трава. Поряд уже багато літ тулиться стара покинута хата. Нещодавно у нас з’явилися невідомі люди і зупинилися саме біля цієї хати, - розповідає пані Жанна. – Один із чоловіків, вказуючи на стару хату, сказав, що тут мешкав його дід і заховав горілку. Тепер цей онук приїхав шукати захований «скарб». Мій батько Степан Олексійович Олійник дозволив, бо нічого поганого в цьому не бачив. Незнайомець, не пред’являючи ніяких документів, узявся до роботи. Викопав ямки, але не загорнув.
Цілий тиждень незнайомці не з’являлися. Степан Олексійович власноруч загорнув ямки, і раптом ці люди пригнали техніку. Машина вже мала взятися до роботи, але мешканці вулиці, а згодом і всього села не дозволили виконувати якісь дії. Звичайно, розпалилися пристрасті. Згодом лідер незнайомців приїхав своїм авто, а за ним приторохкотів тракторець. Незнайомець запевнив селян, що буде копати окопи. Поліція, яка прибула до місця події за викликом мешканців Когильного, складу злочину в діях незнайомця не знайшла. Те, що людина збирається рити окопи, очевидно, з усіма погоджено. Когильничани зателефонували до зимнівського сільського голови В’ячеслава Католика і розповіли про ситуацію, але В’ячеслав Артурович (за словами пані Жанни) відповів, що військові не проти того, аби люди рили окопи, адже все-таки йде війна і вороги можуть прийти з будь-якого боку.
Громадянам села не залишалося нічого іншого, як своїми силами заборонити нахабі псувати територію з незрозумілою метою. Жанна Шевченко заявила, що викличе телебачення. Це, очевидно, подіяло, тому що відразу виявилось, що сільський голова ніякого дозволу не давав, а військові нічого про це не знають. Такою інформацією із жителями села поділилася староста Таїсія Подзізей. Таїсія Яківна порадила зв’язатися з екологом і дала номер Віктора Голіча, інспектора Державної екологічної інспекції. Пан Голіч дав пораду зробити відеозйомку, якщо знову продовжаться «роботи».
-Та наші проблеми лише починалися, - продовжує пані Жанна. – Нагрянула поліція. Виявилося, що від Валентина Повзуна (під таким іменем удалося встановити особу самовольця) надійшла заява-скарга на мого батька. В заяві йдеться, що батько погрожував панові Повзуну, вживав лайливі слова. Ми заперечили те, що написано в заяві. Поліцейський дав нам номер цього пана. Валентин Повзун не змусив себе довго чекати. Він погрожував нам в’язницею за те, що факт риття траншеї зняли на камеру. І ось 18 травня приблизно о 15 годині приїхав великий екскаватор і вже почав рити траншею. Селяни не розгубилися, негайно викликали поліцію, зателефонували екологу. Та, напевно, у цих безсовісних нахаб у селі є своя людина, яка їх попередила, бо вони негайно змилися. Повзун теж швиденько сів за кермо свого авто. Правда, казали, що він виїхав із села пізно ввечері, видно, у когось ховався. Поліція не знаходить у ритті цих «окопів» кримінального злочину і вважає, що це адміністративне порушення.
Та як би не пояснювали факт спеціалісти, селян хвилює те, що на їхній території порили землю і ніхто не поспішає все прибирати. Днями у глибоку траншею впав і травмувався маленький хлопчик. Що ще може статися, невідомо.
Навіть важко пояснити здоровим глуздом те, що відбувається. Безкарність, свавілля, бездіяльність органів правопорядку та місцевого самоврядування? Чому раптом через багато років до закинутої хатини з’явився нащадок? Чому селянам Когильного не пред’явлено ніяких документів, які б підтверджували право пана Повзуна на риття «окопів»? Чому так відверто і цинічно ігнорується думка громади? Чому так нахабно псується екологія села? Зрештою і цивільні посадовці, і військові мали б повідомити селян про необхідність риття укриттів і ця акція мала би бути організованою. А не так, коли з’являється невідомий тип і заявляє, що цю справу доручили йому. Не дивно, що люди обурилися і звернулися до газети.
Так, людей ми почули, а тепер коментарі від осіб, які повинні прояснити ситуацію і про яких йдеться у цій історії.
В’ячеслав Католик, зимнівський сільський голова: «Я особисто ніякого дозволу на риття ровів не давав. До мене зверталися певні фізичні особи з метою створення укриттів від можливого нападу, але військові це не підтвердили. А тому подібні дії є протизаконними і нині цим займаються правоохоронні органи».
На жаль, почути коментар від працівника поліції, номер якого нам повідомила Жанна Шевченко і який був на місці риття «окопів», нам не вдалося. Працівник поліції зауважив, що ведеться слідство, відкрито кримінальне провадження і тому до кінця слідства ніяких коментарів не може бути. Проте зацікавили слова поліцейського про те, що укриття в Когильному вирили самі селяни. Звичайно, здоровий глузд підказує: яка була потреба когильничанам викликати правоохоронні органи до укриття, яке вони вирили самі?
Очільниця Льотничівського старостату Таїсія Подзізей заперечила наявність такого укриття і назвала вигадкою. «В селі є дуже стара хата, яка вже давно продана і до якої ніхто не навідувався. Раптом через стільки часу з’явився невідомий і сказав, що буде шукати кабель. (Зверніть увагу, що Жанні Шевченко він сказав, що шукатиме закопану горілку – автор). Він почав рити ями. Жанна була проти цього, і її підтримали селяни. Тоді він прислав техніку і заявив, що за командою військових ритиме укриття. Я особисто зв’язалася з військовиками, які заперечили подібне твердження. Ми вирішали подзвонити екологу, викликали поліцію, повідомили сільського голову. На місце події з’їхалися всі й переконалися, що вчинене самовільне псування земельного покриття. Але техніка зникла ще до появи правоохоронців і посадових осіб, однак рови залишилися незакритими. Недавно туди впала дитина. Отож є рішення засипати рови власними силами. А що ще залишається робити? Ми не даємо нікому права незаконно плюндрувати нашу землю: ні чужим загарбникам, ні своїм».
Віктор Голіч, інспектор Державної екологічної інспекції: «Відразу, щойно мені повідомили про подію, я виїхав у Когильне разом із правоохоронцями. Зафіксовано зсув твердого земельного покриття, але це не входить в мою компетенцію, а в компетенцію Державного земельного кадастру. Проте правоохоронці все записали, і наразі, як мені відомо, триває слідство. Звичайно, як державний службовець я не маю права робити якісь конкретні висновки, та як людина все-таки висловлю свою думку. Живемо у тривожний час. У країні йде війна. Дорога кожна людина, кожна година і кожна хвилина. Техніка, яку використали ці невідомі для риття незрозуміло проти кого укриттів, могла б знадобитися на передовій. У цей тривожний час подібні дії є цинічними і навіть блюзнірськими. Потрібно дотримуватися закону, а не вдаватися до свавільних дій».
Як бачимо, всі троє посадовців: сільський голова, староста та інспектор екологічної інспекції – на боці селян. Залишається чекати закінчення слідства. Хоч, як сказала пані Таїсія, рови селяни загорнуть самі. А даремно. Варто таки змусити це зробити тих, хто знехтував думкою селян.
Антоніна Булавіна, с. Когильне, Зимнівська ОТГ
Коментарі