Ось і розпочинається літо. Усі основні овочеві культури вже посіяно і посаджено, та робота на городі – у розпалі. Продовжуємо доглядати за рослинами. Саме на часі прополювання, поливання, підгортання, підживлювання, проріджування, розпушування ґрунту і, звісно ж, боротьба із шкідниками та хворобами. Червень – найкращий місяць для закладання компосту. Для цього підходять: бур’яни (до обсіменіння) і рештки здорових рослин, а також сухе листя, дворове сміття, тирса, попіл та інші відходи. У червні вже слід подбати про сховища для зберігання овочів: очищуємо їх, просушуємо та провітрюємо.
Висійте огіркову траву від ревматизму та гірчицю листкову до столу
Більшість зелених культур мають короткий вегетаційний період, тому їх можна висівати декілька разів на рік, створюючи своєрідний конвеєр високоякісної вітамінної продукції для споживання у свіжому вигляді. Найбільш поширені серед них, звісно ж, салат, шпинат, кріп, щавель. Але є чимало рослин, про які, на жаль, мало городників знають. Це – салат ромен, крес-салат, бораго, листкова гірчиця, мангольд та грибна трава.
PКрес-салат. Однорічна холодостійка скоростигла рослина, вибаглива до вологи. Її ніжна зелень багата на каротин, залізо, сірку, йод, вуглеводи, вітаміни, солі кальцію та інші мінеральні речовини. Рослина дуже цінна для харчування дітей і людей похилого віку, сприяє очищенню крові, зміцненню нервової системи, поліпшує функції щитовидної залози, має сечогінні та протиалергійні властивості, корисна при діабеті. Готова до споживання вже через 18-20 днів після сівби. Навіть через тиждень після появи сходів можна вибірково збирати трохи листя. Воно має приємний, злегка гострий смак і запах хрону. Листя використовують у свіжому вигляді для салатів, бутербродів, як гарнір до других страв, варять супи та зелений борщ. Крес-салат висівають на глибину 0,5-2см, ширина міжрядь – 10-15см. Особливого догляду не потребує, лише розпушування ґрунту, бажано полив і виполювання бур’янів. Крес-салат можна висівати з ранньої весни і до осені, кожних 2-3 тижні, а взимку вирощувати в кімнаті на підвіконні в горщечках та ящиках. Влітку бажано сіяти в затіненому місці й часто поливати.
PБораго або огіркова трава. Однорічна холодостійка рослина, молоде листя якої має запах огірків. Багата на мінеральні речовини, каротин, аскорбінову кислоту. Листя корисне при ревматизмі, шкірних хворобах, як заспокійливий, послаблюючий, потогінний і сечогінний засіб, регулює роботу серцево-судинної системи, позитивно впливає на обмін речовин. В їжу використовують молоде листя огіркової трави та квітки. Листя додають до салатів, вінегретів, окрошки та страв із грибів, квітками можна прикрашати готові страви. Висівають огіркову траву також у кілька строків на глибину 1-2см, ширина міжрядь 20-30см. Розмножується самосівом і росте на будь-яких ґрунтах. Споживати бораго можна через 30-40 днів після сівби.
PГірчиця листкова. Однорічна скоростигла рослина з приємним смаком, багата на різні вітаміни та мінеральні речовини. Сіють гірчицю рано навесні на глибину 0,5-1см, ширина міжрядь – 15-10см. Зелень гірчиці готова до споживання через 15-20 днів, але швидко грубіє і стає непридатною в їжу. Тому сіяти її слід у кілька строків. Використовують гірчицю листкову для приготування салатів, гарнірів до м’ясних і рибних страв, бутербродів, свіжою та відвареною.
Щоб виноград не хворів
Одним з найголовніших моментів у виноградарстві є захист від шкідників і хвороб. Та слід пам’ятати, що він має ґрунтуватися на використанні необхідних засобів або препаратів у таких кількостях, які виключають шкідливий вплив на людину і навколишнє середовище.
Отож, основними хворобами винограду є: мілдью, оїдіум, сіра гниль, бактеріальний рак і антракноз (чорна плямистість). Як же з ними боротися?
PОїдіум (борошняна роса, попелиця). Ознаки: на листі та гронах з’являється білий борошняний наліт. До кінця літа наліт стає щільнішим, на ньому з’являються темні крапки, пізніше на листі – локальні хлористі плями, некронізування прожилок, олійний блиск, деформація. Профілактичні заходи боротьби: покращення провітрюваності кущів, для цього потрібно рівномірно розподіляти пагони по шпалерах, видаляти листя у зоні грон при достиганні. Найефективнішими при боротьбі з оїдіумом є колоїдна сірка (1%) і мелена (250г/сотку).
PСіра гниль. Інфекційна хвороба, в результаті якої грона набувають бурого кольору, сохнуть і відмирають. Профілактика полягає у недопущенні загущення пагонами і листям. Рекомендована хімічна обробка виноградників розчинами фунгіцидів, які одночасно діють проти мілдью і сірої гнилі
PАнтракноз. Ознаки: на листі з’являються бурі плями, оточені темною каймою, які часто зливаються. У місцях плям листова тканина відмирає і випадає, на пагонах утворюються витиснені коричнево-бурі, а потім рожево-сірі овальні плями з темною каймою. Для профілактики слід проводити обприскування: перше – бордоською рідиною (1%), коли пагони досягли 10-15см у довжину.
PХлороз. Ознака: знебарвлене листя, спершу воно жовтіє, а потім набуває кремового кольору, стоншується, всихає. Щоб попередити захворювання, потрібно на глибину 30-50см вносити препарати заліза. При лікуванні доза препарату – 50-70г на один кущ.
Дощування, під корінь, краплинний – обираємо найкращий
PНайлегший спосіб поливу – це дощування. Але слід дотримуватися декількох нюансів: поливайте зранку і вдень, щоб на ніч на листі не затримувалася волога. Пам’ятайте: краплі води на листі провокують виникнення грибкових хвороб. Також потрібно розпушувати ґрунт, щоб не утворилася кірка.
PПолив під корінь – менш ефективний. Проблема у тому, що вода при цьому способі не потрапляє на глибину, а зволожує і розмиває верхній шар. Щоб збільшити користь від нього, обов’язково розпушуйте або мульчуйте ґрунт.
PСпосіб, який підходить для невеликих ділянок. Біля кожного кущика рослини перцю, баклажана і помідора прикопуємо пляшку вниз закруткою, відрізуючи дно, але не до кінця, щоб утворилася кришечка. Закрутку відкручуємо, щоб просочувалася волога, і наливаємо в пляшку води. Таким чином вона потрапляє до самого кореня, отож, найкраще використовувати 1,5-2-літрові пляшки. 5- і 6-літрові можна використати для молодих дерев.
PНайкращий спосіб – це краплинний. І для рослин, і для господарів він є найбільш оптимальним, тому що з його допомогою можна, крім зволоження, вводити макро- та мікроелементи. Для його здійснення існують спеціальні системи крапельного зрошування.
Стимулюємо і підживлюємо огірки
Догляд за огірками полягає у захисті, розпушуванні ґрунту, знищенні бур’янів, поливах і підживленні. Спочатку підживлюємо розчином коров’яку (1кг на 12л води), а потім розчином попелу: 100г на відро води, весь час помішуючи.
Найбільшої шкоди огіркам завдає переноспороз, або несправжня борошниста роса. Проти неї можна використати марганцевий розчин: 5г марганцевокислого калію на 10л води. Другий раз обприскуємо через 10-15 днів, коли з’являється наліт знизу, таким розчином: 30г кальцинованої соди на 10л води Є інший розчин: 1л молока, 50г питної соди, 100г витяжки часнику на 10л води. Для наступного обприскування: 100г курячого посліду розвести у 5л води. Якщо немає курячого посліду, то можна використати бордоську рідину. Спосіб приготування: беремо пластиковий або дерев’яний посуд (але не металевий), розчиняємо 100г мідного купоросу в 5л води, другу половину води (ще 5л) треба залишити для приготування вапняного молока, проціджуємо через марлю і змішуємо всі компоненти. Щоб рідина вийшла якісна, розчин мідного купоросу потрібно влити у вапняне молоко поступово, добре помішуючи. Готова рідина має бути блакитного кольору і мати нейтральну реакцію. Для визначення реакції потрібно взяти залізний цвях і занурити у розчин. Якщо реакція кисла, то цвях вкриється темно-бурим нальотом міді, тоді слід додати вапняного молока. При нейтральній реакції цвях забарвлення не змінює. Використовувати препарат слід у день приготування, не змішуючи з іншими.
Обприскайте сад помідорами або картоплею
Помідори – червоні, жовті та рожеві – смачні, корисні, мають багато вітамінів та навіть лікувальні властивості. А чи знаєте ви, що зелене бадилля помідора – досить токсична для ворогів саду і городу рослина, особливо для шкідників, які гризуть листя (яблуневої плодожерки, капустяної совки, лугового метелика, ріпакового квіткогриза тощо). Відвар з бадилля помідорів готуємо так: 4 кілограми дрібно порізаної сирої гички з помідорів настоюють 3-4 години в 10 літрах води. Після цього 30 хвилин кип’ятять на слабкому вогні, охолоджують і проціджують, герметично закривають у скляний посуд і виносять у погріб або інше холодне приміщення, але щоб взимку він не замерз. Відвар зберігає свою токсичність не менше року, тобто до настання нового сезону боротьби зі шкідниками.
Перед обприскуванням саду торішній відвар розчиняємо у пропорції 1 літр відвару на 2 літра води. Свіжоприготований відвар має більше токсинів, тому його розбавляють сильніше: 3 літра відвару на 10 літрів води. Для підвищення токсичності як старого, так і цьогорічного відвару до 10 літрів робочого розчину додаємо 40г мила, добре розколочуємо і приступаємо до обприскування дерев звичайним пульверизатором або поливалкою.
Бадилля картоплі є теж отруйним для шкідників саду та городу. Найбільш токсичне воно для кліщів та попелиці. З нього можна приготувати водний настій. Для цього 1,2кг дрібно порізаного зеленого бадилля (можна сухого 600-800г) заливаємо 10 літрами води, настоюємо 3-4 години і проціджуємо. Обробку ним дерев і кущів найкраще робити після заходу сонця, а у хмарну (але не дощову) погоду ввечері о 19-20 годині.
Потреба обробітку дерев проти кліщів та попелиць майже завжди випереджає строки наявності «вільного» зеленого бадилля картоплі, адже коли треба знищувати шкідників, її ще не викопали. Використовувати бадилля незібраної картоплі – недоцільно. Отож, найкраще його заготовляти під час копання бульб восени. Збирати слід тільки зелене, не вимокле під дощем бадилля. Сушити під навісами, зв’язавши у невеличкі пучки, і підвішувати на горищах. Зібране зелене бадилля ріжемо на шматочки 1 – 1,5см, сушимо і зберігаємо підвішеним у марлевих мішечках на горищі чи в інших сухих місцях до часу використання.
Словничок садівника
Ренклоди – група сортів сливи, що мають плоди переважно зеленого забарвлення, соковиті, десертного смаку, вживаються, головним чином, свіжими.
Спури – сорти плодових дерев, одержані шляхом мутацій.
Стратифікація – один із способів підготовки насіння плодових та деяких інших культур для сівби. При стратифікації насіння проходить післязбиральне достигання, внаслідок чого воно набирає здатності проростати.
Ущільнення – висаджування в міжрядді ще одного ряду дерев таким чином, щоб нове, ширше міжряддя було спрямоване з півдня на північ.
Чатала – дерев’яні, металеві, дротяні та інші підпірки і стяжки для підтримання надміру навантажених плодами гілок.
Шпалера – легка, ажурна споруда для утримання слабо якірних дерев, винограду та інших витких рослин. Її виготовляють з дерев’яних, металевих або залізобетонних стовпців та дроту.
Штамб – найтовща частина стовбура від ґрунту до першої скелетної (тієї, що несе на собі гілки менших порядків і плодові утворення) гілки.
Якірність дерева – здатність кореневої системи утримати дерево при навантаженні врожаєм, при розмоканні ґрунту від дощів, при сильних вітрах.
Народ каже…
PЯкщо у червні часті зірниці – буде щедрий урожай.
PВранці чути грім – на вечір він принесе дощ, особливо якщо гримить безперервно.
PТемніють промені сонця – чекати сильної грози.
PВеликі роси – на щедрий урожай.
PВечірня райдуга – на гарну погоду, ранкова – на негоду.
PХмари біжать проти вітру – на дощ.
PМаленький дощ вранці – день буде погожий.
PБагато сонечка – мало попелиці.
PРиба не клює і вистрибує з води - бути дощу.
PКоники в полі голосно стрекочуть – на посуху.
Сторінку підготувала Тетяна Корнійчук
Коментарі