Під час виконання бойового завдання в боях із російськими окупантами загинув іще один житель громади – Сергій Іванов. Про це повідомив міський голова Ігор Пальонка у фейсбуці.
Прощання з полеглим старшим солдатом відбулося у середу 11 травня.
Містяни гідно вшанували пам’ять Героя-захисника, сформувавши живий ланцюг, починаючи з повороту на вулицю Павлова та вздовж Ковельської до собору Різдва Христового.
«Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким Героя... Не забудемо! Не пробачимо!» - написав очільник громади.
7 травня громада міста Володимира попрощалась із ще одним Героєм, який поліг за нашу свободу та незалежність, – Сергієм Сучковим. На колінах та із синьо-жовтими прапорами під звуки сирени, що сповіщала чергову тривогу, містяни зустріли кортеж із тілом воїна, який рухався своєю останньою дорогою. Чин похорону відбувся у храмі Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.
53-річний володимирчанин Сергій Сучков був старшим розвідувальної групи. Підзрозділ під його керівництвом здійснював розвідку сил противника на різних напрямках виконання бойових завдань. Завдяки героїчним та відважним діям офіцера 25 березня було відбито атаки ворога, зупинено його просування та звільнено населений пункт Благодатне, що на Миколаївщині. За це офіцер був відзначений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У своє останнє бойове завдання старший лейтенант Сергій Сучков відправився 2 травня разом із розвідувальною групою, яка вчергове здійснювала розвідку місцевості з метою безпечного висування піхоти у визначений район. Під час просування група потрапила у ворожу засідку, але завдяки прийнятим вольовим рішенням та відважним діям офіцера відбила атаку, просунулася вперед і добула розвідувальні дані стосовно противника. Уже наступного дня життя захисника обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу. За мить до загибелі він таки встиг відвести свою групу у безпечне місце. У Сергія Сучкова залишилися дружина та троє дітей.
Жорстока війна забрала жительку селища Благодатне Нововолинської громади Оксану Горпініч. Громада втратила мужню доньку, люблячу дружину, маму, фахового медика, пише мер Нововолинська Борис Карпус.
8 травня у Нововолинській громаді попрощалися із двома полеглими Героями: солдатом Богданом Білоконем із Грибовиці та старшим солдатом Сергієм Сенем із Нововолинська.
«Коли почалася війна, Богдан перебував за кордоном. У перший день, 24 лютого, він повернувся на Батьківщину та вступив у лави Збройних сил України. Був щирою та порядною людиною, завжди готовий прийти на допомогу кожному, вів здоровий спосіб життя та займався спортом. Не лишився осторонь і тоді, коли потрібно було захищати нашу Україну від ворога. Останній бій Богдана був дуже важким, але він відважно і з гордістю виконав свій громадянський обов’язок перед країною», – розповідає колега та побратим загиблого Олександр Волохатий.
8 травня стало чорним днем для Литовезької територіальної громади. Велелюдна процесія зібралась у селі Заставне, щоб в останню путь провести славного воїна Петра Царика, який поклав своє життя, захищаючи Україну.
Під звуки військового оркестру та з десятками синьо-жовтих прапорів провадили труну із загиблим через усе село. Востаннє для нього прозвучали залпи військового салюту, повідомляють на вебсайті Володимир-Волинської РДА.
Петра Царика знали і поважали у рідному селі та в сусідніх селах. Був чудовим чоловіком для дружини, люблячим батьком двох донечок, добрим сином і братом, майстром на всі руки, столярні вироби якого є чи не в кожній хаті в односельців.
Пройшовши кілька років тому пекло АТО, після 24-го лютого цього року Петро знову став на захист Батьківщини. Життя Героя обірвалося, та пам’ять про нього житиме вічно.
Редакція газети «Місто вечірнє» висловлює щирі співчуття родинам загиблих.
Коментарі