«Тут завжди можна поїсти, як удома в мами: смачно, швидко і з апетитом»

Так відгукується про їдальню Володимир-Волинського педколеджу один із працівників фірми «Пан-Буд» на ім’я Володимир, який разом з іншими своїми товаришами більше двох років щодня ходить сюди на обід.
Подобається відвідувачам і привітний та доброзичливий персонал, який із посмішками на обличчях зустрічає кожного. Подобаються смачні та поживні обіди і широкий асортимент найрізноманітніших страв і студентам коледжу, які забігають сюди переважно під час великої перерви. Приваблюють їх і доступні ціни. Опікується їдальнею підприємець Леонід Моргачов, який орендує це приміщення вже дев’ятий рік. Він особисто закуповує і доставляє сюди продукти, слідкуючи, щоб вони були свіжі та якісні. Їдальня, за словами Леоніда Павловича, відомча і підпорядкована обласній раді. Харчуватися тут може одночасно 80 людей. Завдяки директору педколеджу Миколі Савельєву, нещодавно в залі зроблено сучасний ремонт, і він тепер має затишний та гарний вигляд, що теж приваблює сюди охочих смачно поїсти. У залі встановлена спеціальна барна стійка, де можна купити каву, соки, чай, солодощі та інші вироби, вибір яких досить великий.
-Турбуємося ми також і про меню. Наш пріоритет – якісно, смачно і недорого. Щодня тут буває по п’ять-шість других страв (картопляні биточки зі сметаною, відварені сардельки, котлети, шніцелі, тефтелі в соусі, тушкована куряча гомілка), декілька гарнірів до них (картопляне пюре, пшенична каша, овочеве рагу, різноманітні соуси), дві-три перших (борщі, супи), шість-сім найрізноманітніших салатів, кілька видів напоїв (кефір, молоко, компот із свіжих фруктів, чай, кава і фруктові соки), молочні страви, піца, пиріжки, хот-доги, хот-бургери, деруни, чинахи, гречаники та багато інших наїдків, а також різноманітне печиво, тістечка та десерти (желе, морозиво). Усе це виготовляємо самі. Пробували навіть запікати яблука з медом та варити гарбузову кашу, але на ці наїдки знайшлося небагато бажаючих. Ми також продаємо недорого студентам напівфабрикати та інші вироби нашого виробництва. Ціни у нас досить доступні. Наприклад, обід із трьох страв коштує 25-27 гривень, піца (100г) – 7 гривень, пиріжок – 4, котлета з картопляним пюре – 11,70, а тушкована куряча гомілка – 14 гривень. Щоправда, студенти зазвичай майже ніколи не беруть усіх страв, обходяться другим та десертом. Щодня меню оновлюється, а асортимент страв змінюється, - розповідає Леонід Павлович. – Продукти та сировину для їдальні закуповую тільки я сам. М’ясо курей беру безпосередньо на птахофабриці, свинину та яловичину – у магазинах «М’ясна точка», оскільки там є відповідні сертифікати якості, а овочі та фрукти – у населення, борошно, макарони та інші вироби – на гуртівнях. Несертифіковані продукти завжди даємо на перевірку в санепідемстанцію. Обліком, бухгалтерією та іншою документацією я теж займаюся сам. Сам складаю калькуляцію, продумую меню страв і займаюся звітністю. Харчуватися до нас ходить дуже багато людей. Це не лише студенти, а й працівники багатьох підприємств, фірм, які дуже добре знають нашу їдальню і стали постійними клієнтами. А все тому, що тут працюють справжні професіонали, які вміють не лише смачно приготувати наїдки на будь-який смак, а й швидко обслужити навіть найвибагливішого відвідувача. Наприклад, старша по кухні буфетник Світлана Гоц працює в їдальні з першого дня, тобто, вже дев’ятий рік. А наш ас кулінарії кухар Зоя Закірова прийшла сюди шість років тому. Посудомийниця Людмила Мілушкова працює лише перший рік, але дуже швидко здружилася з колективом. Є у нас кондитер Валентина Онишко. Її кондитерські шедеври славляться на все місто. При потребі дівчата запросто можуть підмінити одна одну. Як давно я займаюся цією справою, яку страву найперше приготував сам? - із посмішкою перепитує господар їдальні. – За фахом я теж працівник харчової промисловості. Після закінчення Бердянського технікуму виноградарства і виноробства працював на Володимир-Волинському винзаводі, потім довгий час заготовляв м’ясо і торгував ним, постачав у магазини. Коли ж ця справа перестала приносити прибуток, вирішив зайнятися громадським харчуванням. Для цього орендував цю їдальню. До речі, сюди мене за чиєюсь рекомендацією запросив директор навчального закладу. Спочатку було важко, оскільки їдальня мала не дуже хорошу репутацію. Страви, які тут готували, їсти було неможливо. Тож довелося докласти чимало зусиль, щоб усе змінити. Потрохи справи налагодилися, і тепер наша їдальня користується чималим попитом у студентів і працівників коледжу. Єдина проблема – щорічні тендерні конкурси на оренду приміщення. Нинішнього року, завдяки не дуже доброчесним «конкурсантам», які наганяють ціни, оренда приміщення зі стартової суми 1230 гривень на місяць зросла до 8300. Тому я вважаю, що ця совкова система, яка існує нині в тендерній політиці, коли акцент робиться на вартість оренди, це не зовсім правильно з боку держави. Потім ця вартість закладається у витрати, і це впливає на ціну страв. Нікому від цього не легше. Що стосується громадського харчування у навчальних закладах, то там треба все кардинально змінювати. Потрібен новий підхід не лише з боку держави, а й з боку людей, які цим займаються. А першу свою страву я приготував, коли був студентом. І це була смажена картопля. Стосовно фірмової страви, то я дуже люблю готувати традиційну українську страву борщ з пампушками, який кожен готує по-своєму, маючи власні рецепти. До речі, ця страва щосереди є у нашому меню. Так що запрошую, – посміхається Леонід Павлович.
Ксеня Лучко, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі