«Треба лікувати не саму хворобу, а шукати її першопричину»

Вважає народний цілитель із містечка Старокостянтинів Михайло Прощук. Застосовуючи медичні знання та володіючи даром біоенергетика, він може за допомогою магічної сили руки встановити хворому діагноз, допомогти видужати, зняти порчу, розповісти до подробиць, що з людиною колись відбувалося і що станеться у майбутньому.
Про те, що на Хмельниччині живе чоловік, який руками сканує людський організм, ніби сучасний рентгенівський апарат, автор публікації дізналася від випадкової попутниці в автобусі. Жінка розповіла, що в неї були серйозні проблеми з ногами: артрит і варикоз дошкуляли так, що вже ледве могла пересуватися по квартирі. Вона побувала у багатьох лікарів, знахарів та екстрасенсів, але, крім залишених там і в аптеках чималих сум, так нічого й не виїздила. Та після лікуванні у Прощука їй стало набагато легше.
-У Михайла Степановича я пробула два тижні. І тепер навіть сама змогла поїхати до Луцька, провідати сина й онуків, - посміхнулася моя супутниця, яка назвалася Вірою Іллівною з Турійського району. – Невдовзі планую поїхати до цілителя ще раз.
«Кожна недуга має тисячу причин, і дуже часто вони знаходяться у хребті»
Розповідь пані Віри зацікавила мене не лише як журналіста, а й як людину, в якої теж є проблеми зі здоров’ям. Тож невдовзі я вирушила в дорогу і вже через  декілька годин знайомилася з сім’єю Прощуків: Михайлом Степановичем, його дружиною Валентиною і внучкою Еммою.
Найперше цілитель, поставивши мене спиною до себе, попросив дивитися на хрест у його руці, а другою рукою ніби просканував моє тіло. Потім почав називати недуги.
-Усі наші хвороби і збої в організмі – від хребта, адже хребет – це стержень людини, і від того, в якому він стані, залежить,  ковтатимемо ми щодня пігулки чи будемо здорові, - почав пан Михайло. – Хребет виконує функцію опори людського тіла, є вмістилищем спинного мозку, який забезпечує роботу всіх життєво важливих органів. Тому, якщо утворилися патології в будь-якому відділі хребетного стовпа, це призведе до розвитку хронічних захворювань внутрішніх органів. Кожен наш орган з`єднаний зі спинним мозком нервовими волокнами. Якщо розвинувся остеохондроз, кривошия, змістилися хребці, то налагоджена система дає збій. І скільки таблеток чи уколів не приймай, результат буде нульовим, здоров’я не покращиться. У дорослої людини хребет складається із 32-33 хребців: (7 шийних)  (С1-С7), 12 грудних (D1-D12), 5 поперекових (L1-L5), крижів і куприка. Крижі утворюють 5 зрощених крижових хребців, а куприк – 3-4 куприкових. Кожен із цих хребців тісно взаємозв`язаний з іншими органами людини. Якщо, наприклад, говорити про хребці шийного відділу, то зміщення С1 загрожує збоєм артеріального тиску. Це іноді призводить до мігрені, порушень сну тощо. С2 відповідає за зоровий і слуховий нерви, скроневі кістки і органи зору. Проблеми з цим хребцем обертаються непритомністю, порушенням слуху, заїканням та іншими розладами мови.  «Вотчина» С3 – зуби, щоки, лицьові нерви, вуха. Він може провокувати невралгії, ангіни, ларингіти і вугрові висипання. С4 «обслуговує» рот, шию, сигналізує про патології щитовидки, проблеми зі слухом, аденоїдами. Зміщення С5 може відгукнутися тонзилітом і болями в горлі, С6 – патологіями в роботі шлунково-кишкового тракту: гастрити, виразки, а С7 – обмеженням рухливості плечового пояса, гіпотиреозом. Хребці грудного відділу взаємодіють із легенями, серцем, нирками, шлунком, руками, печінкою, залозами, бронхами та шкірою. Зміщення D1 викликає напади астми, больові відчуття в долонях і руках, Д2 – збій серцевого ритму, ішемію, біль в області грудини, D3 – бронхіт, плеврит, запалення легенів, астму, D4 – жовчнокам’яну хворобу, жовтяницю, порушення жирового обміну. Пошкодження D5 може стати причиною хвороби печінки, викликає порушення згортання крові, D6 – патології травної системи: гастрити і виразки, D7 – цукровий діабет, порушення слуху і травлення, виразку шлунка, D8 – проблеми у  функціонуванні селезінки, діафрагми, часто мучить гикавка. D9 відповідає за  проекцію наднирників, які викликають алергію і збій у діяльності імунної системи. Деформація D10 безпосередньо впливає на нирки, може спровокувати погіршення загального самопочуття, D11 – на розлад сечовипускання і хвороби нирок, а D12 відповідає за репродуктивну сферу, здатний зробити негативний вплив на травлення. Щодо хребців поперекового відділу, то вони мають безпосередній зв`язок із кишечником, апендиксом, сечовивідними шляхами, тазостегновими суглобами і статевими органами. Якщо сталася деформація в цій частині хребта, то можуть даватися взнаки: L1 – порушення стільця (запор або діарея), грижа, коліти; L2 – кишкова колька, запалення апендикса, болі в паху і стегнах; L3 – проблеми із сечовим міхуром, зниження потенції, біль у колінах; L4 – біль у гомілці і стопах, люмбаго, ішіас, розлад сечовипускання; L5 – набряклість, плоскостопість, больовий синдром у щиколотці, геморой, біль під час сидіння і навіть нетримання калу. Проблеми з куприком можуть трансформуватися в запори і порушення функцій органів малого тазу. Тож, як бачите, потрібно лікувати не саму хворобу, а першопричину її виникнення – тобто хребет, - каже мій співрозмовник. – «Якщо захворювань багато, проблема всього одна – хребет», - повторював кілька століть тому Гіппократ. Народними та біоенергетичними методами набагато швидше і якісніше лікуються фіброміоми, безпліддя, кишково-шлунковий тракт, вегето-судинна дистонія, нервові розлади, різного роду депресії. Я вже неодноразово доводив на практиці, що навіть забитий солями хребет можна почистити. Ту ж фіброміому можна вилікувати народними методами, які ще у 1736 році відкрив простий масажист, а в 30-х роках минулого століття радянські вчені написали і захистили на цю тему ряд дисертацій. На жаль, зараз цими методами користуються лише окремі лікарі, а багато молодих фахівців у галузі гінекології про них взагалі не знають або ж не визнають, - зауважує Михайло Степанович.
«Моя місія на землі – хвалити Бога і допомагати стражденним»
-Як давно займаюся діагностикою і лікуванням людей? – перепитує цілитель. – Я  не лікую, а просто  з  іменем Господа на устах допомагаю стражденним, адже кожен із нас повинен виконати свою місію на землі. Моя місія – хвалити Бога і з допомогою молитви та даного мені дару допомагати хворим. Для того щоб побачити, які в людини є недуги, мені потрібно вкласти силу, віру, енергію. У будь-якої людини є сім енергетичних центрів, кожен із яких відповідає за певні відчуття. Перший – за духовність, другий – за свідомість, третій – за емоції, четвертий – за любов, п’ятий –  за ненависть, шостий – за сексуальність і сьомий – за підживлення енергетики. На квантовому рівні я налаштовуюся на ці енергетичні центри пацієнта і відчуваю все, що він переживає, бачу всі органи, всі захворювання. Дехто вважає це містикою, але жодної містики тут немає. Є лише вміння управляти власними енергетичними полями, глибше пізнання свідомості та можливостей організму. Для декого нині це здається фантастикою, але ж телевізор, комп’ютер та мобільний телефон колись також здавалися фантастикою. Свого часу в те, що такі прилади існуватимуть, також вірило мало людей. Глибоко переконаний, що пройде час, і те, що багатьма сприймається як фантастика, виявиться буденною справою. Тому не хотів би, щоб мене вважали екстрасенсом, чаклуном, магом і т. д. Те, чим я володію, – дар від Бога. Про те, що мені дано цей дар, я вперше дізнався у десять років. Якось уночі, вже під ранок, відчув, що задихаюся. Спочатку злякався, але потім пригадав покійну бабусю, яка  радила у важкі хвилини хреститися і читати «Отче наш». Та щойно я проказав «Во ім’я Отця і Сина...», як мені перехопило дихання, через мить відпустило, а тоді переді мною з’явилося біле світло. Потім чийсь голос продовжив: «...і Святого Духа. Амінь». А далі: «Пам’ятай, Мишко, що є Бог і є Дух святий». У паніці зірвавшись з ліжка, я побіг до мами і розповів їй про свою пригоду. Мама обійняла мене і заспокоїла: «Мабуть, усе  це  тобі, синку, наснилося». Та я чомусь був упевнений, що це не сон, що це знову повториться. Наступної ночі я розмовляв зі своєю ровесницею. Причому, розмова ця відбувалася не подумки, а насправді. Навіть мама чула голоси і вранці запитала: «З ким це ти розмовляв?» По завершенню розмови знову з’явилося сліпуче срібне сяйво, якого я ніколи не бачив у природі. Ті дивні зустрічі повторювалися. Під час однієї з розмов мені сказали: «Через три роки ти втратиш найдорожчу людину». І справді, через три роки померла мати. Прийшла натомлена з роботи і лягла відпочити. Я  був у сусідній кімнаті, а молодша сестра бігала з однолітками на вулиці. Раптом я почув дивний звук, подібний до пострілу. Прибіг до мами, а вона – нежива. Після того у  мене все й почалося: подивившись на людину, бачу, що з нею буде погано. Вже й сам себе почав боятися. Виходить так: що подумаю – те й відбувається, - згадує мій співрозмовник.
Після закінчення школи Михайла забрали на військову службу, під час якої їхній спецпідрозділ «Альфа» сім разів посилали в Афганістан. В одному з таких рейдів юнак у черговий раз був поранений у голову. У військовому госпіталі, виймаючи з його черепа осколок, хірург сказав: «Дякуй Богу, хлопче. Ти народився в сорочці. Ще б кілька міліметрів, і тебе не було б».
А врятувала  юнака солдатська каска, в якій застряг осколок. Повернувшись з Афганістану, він екстерном закінчив військове училище і ще якийсь час продовжував служити в армії за контрактом прапорщиком Після демобілізації Михайло вступив у Казанський медичний університет на спеціальність воєнно-польовий лікар. Після закінчення вузу кілька років жив і працював у Росії. Там він одружився, і в нього народився син. У ті роки люди майже перестали отримувати зарплату, тому, щоб забезпечити родину, глава сім’ї якийсь час їздив на заробітки в Польщу. Та людина влаштована так, що її завжди тягне туди, де вона народилася. Тому 2002 року Михайло Прощук повернувся додому, на Хмельниччину. Дружина із сином залишилася в Росії.
«Якщо б усі люди володіли своїм біополем, у нас не було б війн, ворожнечі та  ненависті»
-У Хмельницькому я влаштувався працювати в центр нетрадиційної медицини, по допомогу в який завжди зверталося дуже багато хворих. Тут я заочно вступив  у Хмельницький інститут соціальних технологій Міжнародного університету розвитку людини. Та через рік центр із невідомої причини закрили, і я трохи працював в обласній лікарні. Потім майже три роки, отримавши відповідну ліцензію, займався лікарською практикою у чеському місті Всетін. Міг би там і залишитися, якби не ностальгія. Тож знову повернувся на Батьківщину. Тут я познайомився з нинішньою своєю дружиною Валентиною. У неї були син і дочка Настя, які стали мені рідними. Ми купили у Старокостянтинові півбудинку і стали допомагати людям. У своїй практиці я ніколи не відкидаю методів традиційної медицини. Якщо бачу, що з хворобою не впораюся, кажу це відверто.
При лікуванні Михайло Прощук застосовує різноманітні методи: біоенергетику, голковколювання, вакуумну терапію, банки, магніт, лазер, масажі, народні засоби, фітотерапію, молитву тощо. Частину цих процедур виконує пані Валентина, яка, будучи медсестрою за фахом, за дванадцять років багато чого навчилася від чоловіка.
Навіть важко перерахувати недуги, з якими їдуть до Прощука люди. За десять днів перебування тут мені довелося вислухати чимало різних історій хвороб і зцілення. Найбільше запам’ятався випадок із 21-річною Іриною з Шепетівки. Як розповіла її мама Ольга, дівчинка народилася дуже кволою і батькам довелося витратити чимало часу і коштів, возячи її по різних лікарнях і знахарях.  Це трохи допомогло, й Іра зуміла закінчити училище та стати медсестрою. Але десь рік тому дівчина почала катастрофічно втрачати вагу. Що тільки не робили батьки, куди не зверталися, нічого не допомогло. До Михайла Прощука дівчину привезли у червні з вагою 31 кілограм. А вже у серпні, після кількох відвідин цілителя, дівчина набрала вагу до 39 кілограмів. Серед пацієнтів було досить багато й таких, яким «пороблено». Тамара Прокопчук разом із 16-річною дочкою Вікою приїхала з Рівного. Жінка все життя пропрацювала зв’язківцем у військовій частині, із собою привезла купу одягу, який, як розповіла, їй презентувала приятелька. І тепер, мовляв, її переслідують різні хвороби, дочка стала неслухняною і непокірною, з роботи звільнили і т.д. Після півгодинного емоційного переліку всіх нещасть відвідувачка попросила цілителя попрацювати не лише з нею й дочкою, а і з… подарованим одягом.
Посміхнувшись, Михайло Степанович трішки почаклував над жінкою, а потім наказав їй кілька разів зігнутися й розігнутися. Тамара виконала ці вправи і сказала, що їй стало значно краще, перестало шуміти в голові, не болить спина і в грудях.
-Уся біда в тому, що, перебуваючи серед військових, ви звикли до команд. Цей спосіб спілкування перенесли й на доньку. А в неї – перехідний вік. Від того й усі проблеми. Вам просто потрібно підлікувати нервову систему, а у доньки проблеми з функціями малого тазу та жіночими органами, - пояснив  жінці. – Залагодьте вдома всі справи і приїжджайте, будемо лікуватися.
-На жаль, серед нас немало людей, які носять у своєму серці зло на інших, спрямовують хвороби, що навіть закінчуються смертю. При  цьому вони забувають, що в майбутньому це може обернутися не лише проти них самих, а й проти їхніх дітей та внуків. Якщо б усі люди володіли своїм біополем, своєю енергетикою і працювали на чакрі «ана-хата», яка дає любов, випромінює доброту, ніжність, тоді у нас не було б війн, ворожнечі, вбивств, усі любили б та поважали одне одного і не стикалися з такими проблемами, які тривожать людство щодня. До речі, хоч я й глибоко віруюча людина, мало вірю в обряд «вигнання біса» у храмі, де є кілька сотень як хворих, так і здорових людей.  Серед них є такі, що поглинають негативну енергію лише частково, а інші – повністю, як губка. Тому подібний ритуал у сотню разів ефективніший наодинці з хворим. Аби менше піддаватися негативному впливу, треба більше посміхатися, особливо до тих, хто намагається вас образити,  облаяти чи принизити. І тоді вам не будуть страшні не тільки кривдники, а й так звані енергетичні вампіри. А найбільший захист – це віра в Бога, добро, взаємна повага і взаємне розуміння. Хоча б раз на тиждень треба піти в церкву, стати прямо під куполом і щиро від душі помолитися, - радить цілитель.
P.S. Михайло Прощук повідомив: якщо набереться достатньо пацієнтів, які захочуть дізнатися свій діагноз чи позбутися негативної енергетики, він навіть зможе домовитися про приїзд. Т. 067-420-02-42.
Валентина Савчук, м. Старокостянтинів Хмельницька область

Розділ новин: 

Коментарі

Чи можна дізнатися контакти?

Коментарі