На нараді працівників районної культури 6 липня прозвучала «ідея» РДА про перетворення фестивалю «Українське коровай-сузір’я» на звичайні обжинки.
Уже вісім років поспіль у нашому древньому місті, центрі хліборобського району, серці чудового краю народних умільців і майстринь, проводиться фестиваль «Українське коровай-сузір’я». Це свято стало своєрідною родзинкою Володимира, бо до княжого міста приїжджають не лише коровайниці, рукодільниці, умільці та пісняри з усього району, а й з усієї Волині, України і навіть закордонні гості, адже слава про володимирський фестиваль поширилася за межі України. Останні два роки це свято було приурочене захисникам Вітчизни – воїнам АТО. Воно викликало зворушливий відгомін у серцях переважної більшості мешканців міста та району. Цього літа працівники районного будинку культури знову замислилися над проведенням у жовтні фестивалю. Захід мали присвятити дітям українських воїнів, які залишилися сиротами, і тим, які, гнані війною, втратили рідні домівки.
Але, як виявилося, у районній державній адміністрації є своя «ідея», яка нічого спільного зі шляхетними намірами працівників районного будинку культури і бажанням громадськості не має.
На нараді, що відбулася 6 липня у приміщенні РБК, виконуюча обов’язки начальника районного відділу культури Галина Руденчук та заступник голови РДА з гуманітарних питань Юрій Жовнерук повідомили, що замість традиційного фестивалю 3-го вересня відбудуться обжинки у місті Устилузі.
Ця звістка викликала негайну реакцію серед мешканців міста і району. Соціальні мережі зарясніли обуреннями і навіть лайливими словами на адресу районного керівництва. Що ж діється? Чому і уже не вперше влада намагається зірвати фестиваль, який став загальноукраїнським? Що це, неповага до культури і народної творчості чи повна зневага розуму людського? Зрозуміло, що пересічний житель міста і району запитає: а чому раптом 3-го вересня, чому, власне, Устилуг і чому саме обжинки? Відповідь зрозуміла, адже на цей час планується візит до Устилуга Президента України. Треба ж лизнути… главі держави! Треба ж продемонструвати, як на Володимирщині весело, заможно і гарно живеться людям! Треба ж показати, що особи, які очолюють район, недарма займають посади і отримують високі зарплати. (Ось саме за цим зарозумілим бажанням зберегти свої посади та зарплати і приховалися причини наших з вами проблем: високих тарифів і цін, бездоріжжя у селах, безробіття, неякісного медичного обслуговування тощо). Чому обжинки? Так ще за часів совдепівщини було заведено, що на зустріч з керівниками країни допускалася обмежена кількість людей. Отож автори «ідеї» добре прорахували, що багатотисячному Володимиру, а також бажаючим із сільської місцевості просто не знайдеться місця в Устилузі, а тому не дуже вони туди рватимуться, і зрештою ніхто не заважатиме керманичам району показати власне обличчя перед Президентом, тобто на обжинках. До того ж нова районна влада танцює під дудку місцевих фермерів, яким потрібно зберегти свій рейтинг, адже час промайне швидко і нові вибори не забаряться. Хіба цій владі потрібне народне свято, кого з можновладців цікавлять діти війни, якщо мова йде про гідну зустріч глави української держави і забезпечення рейтингу «потрібним» людям на наступних виборах? Ордени і подяки все одно отримають не працівники культури і навіть не знамениті коровайниці, як би не старалися. Ми живемо не при тій владі, яка цінує активних працьовитих людей. Цій владі потрібні люди, які безвідмовно втілюють у життя її антинародні ідеї.
Своїми думками щодо «ідеї» влади поділилася депутат районної ради Ганна Фурман.
-Устилузька рада ні копійки не дала на фінансування РБК, а тепер хоче скористатися надбаннями районної культури. Артисти, які приїздять на наш фестиваль, до Устилуга не поїдуть. У них своє розуміння, для кого і для чого їх запрошують. Районна культура завжди робила все можливе і навіть неможливе, аби на володимирському фестивалі були кращі виконавці України. До нас приїжджає маса людей, особливо молоді, з інших міст. На площі та вулицях древнього Володимира під час фестивалю проходить велике гуртування людей з різних регіонів України. А тому фактичну відміну фестивалю, зведення його до розмірів обжинок я характеризую як сепаратизм. Іде відверте намагання з боку місцевої влади розмежувати місто і село. Фестиваль став спільним святом для городян і для селян. До нього готувалися всі. Короваї, випечені на фестиваль, прикрашені пшеничні снопи уособлювали і одвічну працю селянина, і задіяного у промисловій переробці сільськогосподарської сировини городянина. Хіба не заслуговує такого свята наш годувальник – хлібозавод? Це свято солдата, який захищає землю, що родить хліб, і дитини, яка росте на цій землі, і вчителя, який цю дитину навчає і виховує. Саме в той час, коли народ повертається до свого коріння, влада намагається все повернути по-своєму. Зрештою обжинки – це місцеве сільське свято, а не районне. Не всі села в один день закінчують жнива. Одні раніше, інші – пізніше. До того ж хотілося б нагадати, що два роки тому уже була спроба районного керівництва нівелювати проведення фестивалю. Це закінчилося тим, що тодішньому керівнику РДА Володимиру Савчуку надягли на голову корзину для сміття. Отож теперішня влада також «дограється» до громадської непокори.
Свій погляд на проблему висловила голова районного об’єднання «Союз Українок» Віра Чайковська.
-Чому ми забуваємо те, що зроблено? Фестиваль – захід всеукраїнського змісту. Наш досвід переймають інші області. Володимирський фестиваль заслужив високої оцінки обласного управління культури. До того ж цього року передбачалася дуже хороша тематика фестивалю – діти війни. Це добрий привід для того, щоб запросити діток із східної України, здружити їх з місцевими, адже діти – це майбутнє. І саме вони, здружившись нині, покладуть край протистоянню між заходом і сходом, створять єдину державу. Кому це так не подобається? А обжинки – це місцеві заходи, які може проводити кожна сільська громада.
Проте на нараді один із директорів сільських будинків культури все-таки насмілився сказати: «А нас хтось питає?» Це також парадокс нашого суспільства. Народ, який, згідно із Конституцією, є не тільки найвищою цінністю держави, але і її господарем, насправді право голосу має лише під час виборів. Далі у цього народу ніхто нічого не питає. Звичайно, деякі «демократи» хоч сьогодні готові йти в маси і почути думку народу, але… саме ту думку, яку вони хочуть почути. Для цього в арсеналі влади є все: підкупи, погрози, звільнення з роботи.
Цікавою є думка громадського активіста, керівника ГО «Нове відродження» Григорія Горотя:
-Фестиваль розкручений, має всеукраїнський статус, в Україні більше такого немає. Проводиться багато років поспіль, минулого року короваї передали військовим в АТО. Про фестиваль пишуть, і якраз для того у Володимир їдуть журналісти із центральних видань.
Цікаво, як цей фестиваль зібралися поєднувати із сільгосптехнікою, буряками, картоплею та морквою? Ще, може, стадо живих свиней виставлять на фестиваль? Це ж дуже романтично – приїхати в Устилуг, почухати свині п’ятачок і послухати, як вона хрюкає.
Якби у декого була природня фантазія і середній ступінь інтелекту, то обжинки провели б і без краденого фестивалю. Але навіщо думати і напружувати сіру речовину в голові – вкрав і сказав, що так треба. Звичайно, в РДА дехто наслухається прокльонів на свою голову від попередніх організаторів, у цьому можна не сумніватися, але на їхню долю це не вплине – не той масштаб і не ті люди. Тим більше, провидінню достеменно відомо, що РДА тут ні при чому – їхнє завдання не думати, а виконувати те, що скажуть, думати за них є кому.
Депутат районної ради Павло Карпюк «ідею» можновладців оцінив одним словом: «Катастрофа».
Так, катастрофа. Катастрофа демократії, катастрофа високих цілей Майдану, катастрофа культури. Невже народ, який веде кровопролитну боротьбу за незалежність, завтра зустріне своїх захисників повальним крахом економіки, культури, моралі? А це неминуче станеться, якщо культурою керуватимуть люди, які не мають відповідної вищої освіти, якщо на керівні посади потрапляють не досвідчені спеціалісти, а ті особи, які «потрібні», якщо влада не навчиться радитися передусім з народом і прислухатися до його думки.
Наш народ пережив чимало трагічних подій за всю свою історію. І завжди йому на допомогу приходили його висока культура, глибокі та мудрі звичаї і традиції. Народні свята будять дух нації, поклик прадідів, будять думку і високу мрію. Мабуть, ще ніколи українці так не відчували себе нацією, як тепер. Зводячи народні свята нанівець, влада демонструє неповагу до власного народу, до його культури, розмежовує соціальні верстви населення, сприяє розвалу національної єдності.
Волиняни! Час бити на сполох. Нас хочуть роз’єднати. Хочуть знищити нашу культуру. Ми – єдиний народ, єдиний і в горі, і в радості. А тому фестиваль «Українське коровай-сузір’я» повинен відбутися.
P.S. Коли верстався номер, стало відомо, що на нараді в РДА очільниця району Наталія Василець дала вказівку про створення оргкомітету з підготовки фестивалю «Українське коровай-сузір’я». Коли планується проведення фестивалю і якою має бути його тематика, чи охопить цей величний захід усі верстви населення, поки що не відомо. Ще радитимуться…
Алла Фісенко м. Володимир-Волинський
Коментарі