Темперамент і його вплив на життя людини

Публікації

Багато непорозумінь у взаємостосунках між людьми виникає тоді, коли вони не враховують різницю у своїх темпераментах. Наприклад, щось не поділили два холерики – сварка неминуча. Якщо ж це флегматик і холерик, результат може бути протилежним: конфлікт може завершитись, не досягши своєї кульмінації. Тому, знаючи особливості свого переважаючого типу темпераменту, можна краще розуміти себе і свою поведінку.
Що ж таке темперамент, і як без базової психологічної освіти зрозуміти його особливості? Темперамент (лат. temperamentum) — вроджена (біологічно зумовлена) і мало змінна властивість людської психіки, яка визначає реакцію людини на інших людей та на обставини. Розвивається він уже в утробі матері. По тому, як себе веде плід – активно чи спокійно, можна прогнозувати, яким буде малюк: холерики та сангвініки ще в материнському лоні більш активні й при народженні будуть потребувати більше уваги, а флегматики і меланхоліки – більш спокійні й, на перший погляд, менш проблемні. Це пов’язано з типом темпераменту, який не залежить від батьків. Є випадки, коли двом урівноваженим і спокійним флегматикам «у подарунок» від Всесвіту приходить дитя – дзиґа-холерик, або навпаки. В цьому є і великий плюс, і мінус. Можливо, якраз збереження рівноваги у природі й відбувається саме через такі метаморфози. Тому потрібно навчитися проявляти свої сильні сторони і управляти слабкими.
Спробуємо пройти невеличкий тест: уявіть собі чудовий день, ви пішли гуляти у парк. Пташки співають, дерева дають прохолоду, квіти милують око. Ви сідаєте на лавочку і насолоджуєтеся тишею й гармонією з природою. Скидаєте свій капелюх, жінки – вишукану шляпку, і кладете поруч на лавочку. Деякий час ви у стані медитації. Здається, ніщо не зможе зараз вивести вас із себе, настільки єднання з усім живим наповнює внутрішній простір. Та ось вас відволікає якийсь сторонній звук. Ви відкриваєте очі й бачите, що поруч з вами, на вашому капелюсі чи чудовій французькій шляпці, сидить чиясь попа. Ваша реакція на таку подію: а) почнете несамовито кричати та висловлювати «найкращі» побажання на адресу незнайомця; б) одягнете капелюх і підете, нічого не сказавши; в) почнете плакати і скаржитися на свою долю; г) сміятиметеся, побачивши, на що перетворився ваш головний убір?
Скептикам і тим, хто буквально сприймає цю образну систему, рекомендую уявити собі схожу картину, яка відповідає вашому стилю життя: ви поклали поруч пакет зі стиглими фруктами, планшет, просто задрімали, захоплено читали газету тощо. Далі малюнок допоможе вам вибрати варіант поведінки і відповіді:
Отже, перший тип поведінки на малюнку відповідає переважаючому холеристичному типу темпераменту, другий – флегматичному, третій – меланхолічному і четвертий – сангвіністичному. Іншими словами, в несподіваних і складних життєвих ситуаціях перша реакція холериків – крик і роздратування, у флегматиків – спокій, у меланхоліків – плач, сангвініків – сміх. Звичайно, що виховання, культура, стать, вік та професія людини дещо впливають на приборкання типу темпераменту, але реакція все одно буде схожа, хіба що по силі та тривалості менш чи більш яскрава.
Докладніший та науково обґрунтований тест, що підкаже вам, які ж ви з позиції темпераменту, -всесвітньо відомий та визнаний тест Айзенка. Його можна пройти в онлайн-режимі. При потребі, можна звернутися до фахівців.
Думка про те, ніби серед типів темпераментів є кращі чи гірші, хибна. Насправді плюси і мінуси є у всіх. Отже, холерик – швидко «вибухає» емоціями, так само швидко і заспокоюється, може навіть попросити вибачення за свої вчинки. В той же час меланхолік може відразу не відповісти на образу і носити її роками, поки в один день не виллє на вас навіть те, що було «за царя Гороха». Меланхоліки і флегматики легко доводять початі справи до логічного завершення, а сангвініки і холерики, починаючи якусь справу, ніколи точно не знають, де опиняться наступної миті чи взагалі їм буде цікаво займатися цим далі. Декому, наприклад, легко виступати на сцені, а декому – виконувати одноманітну роботу наодинці в офісі. А візьми й поміняй ці ролі – і один, і другий будуть нещасні. Тому вчіться пізнавати свій внутрішній світ і не намагайтеся кардинально щось ламати ні в собі, ні в інших. Пізнаючи себе, ми зможемо краще використовувати те, чим нас наділила природа.
Обираючи для своєї шестирічної дитини першого вчителя, батькам слід звернути увагу на його тип темпераменту і стиль поведінки, чи любить він дітей і свою професію. Наприклад, у класі швидкої та моторної «Марії Іванівни» флегматичні та меланхолічні діти завжди себе будуть почувати дещо відстаючими. А у класі розміреної та начебто, на перший погляд, повільної «Катерини Павлівни» усе гаразд. Звичайно, в наших школах багато хороших і мудрих вчителів, працюють і психологи, які враховують саме ці аспекти, але для того щоб ваша дитина краще адаптувалася до навчання і до нового колективу, варто врахувати: якщо ваші старші діти вже у когось навчалися, то це ще не аргумент, що і найменшому Петрику там буде комфортно.
Бажаю усім гарного проведення часу, пізнавати себе та відкривати свої особливості.
З любов’ю ваша Наталія Рахель

Розділ новин: 

Коментарі