«Ситуація під контролем! Лебедям на озері поблизу Нововолинська поки що нічого не загрожує»

Переконують спеціалісти природоохоронних служб, з якими, на прохання небайдужих нововолинців, спілкувалася кореспондент газети.
У суботу вранці мені зателефонувала наша давня читачка Жанна Давиденко і сказала, що зі мною хоче поговорити її знайома.
-Виручайте! Можливо, Ви знаєте, до кого можна звернутися? Вже багато років підряд на озері, яке знаходиться на межі Володимир-Волинського та Іваничівського районів, гніздяться лебеді. Тепер же ця водойма майже висохла – лишилася невелика калюжа, в якій зараз і плаває лебедина пара та п’ятеро лебедят. Калюжа ця от-от може висохнути зовсім, а перенести потомство на іншу водойму лебеді самі навряд чи зможуть. Серце розривається, коли бачиш таку біду. Птахи можуть загинути. Їм негайно потрібна людська допомога! – благала моя співрозмовниця, яка назвалася Галиною Коваленко.
Після кількох дзвінків до людей, які мають хоч якесь відношення до водойм і охорони природи, вдалося зв’язатися з інспектором держекоінспекції Віктором Гулічем із Володимира-Волинського. Вислухавши мою розповідь, Віктор Мечиславович з розумінням поставився до цієї проблеми.
-Гадаю, до понеділка з лебедями нічого не станеться, а в понеділок ми спробуємо якось вирішити це питання, хоча воно не зовсім пов’язане з профілем нашої роботи, - пообіцяв чоловік.
-У неділю на озері побував мій колега з Іванич Микола Кривонюк, який оцінив ситуацію. Перенести птахів зараз на іншу водойму не так просто, як здається на перший погляд. Лебідь – дуже сильний і хоробрий птах, який завжди готовий до кінця захищати своє потомство. Одним ударом потужного крила і дзьобом він здатний убити лисицю чи серйозно травмувати людину. Якщо ж навіть якось і вдасться забрати пташенят та кудись перевезти, то батьки можуть їх покинути. Тому цим питанням мають займатися відповідні спеціалісти – орнітологи, які знають, як поводитися із птахами. У найближчі кілька днів синоптики прогнозують дощі, тому боятися того, що з озера зовсім зникне вода, поки що не треба. До того ж там протікає невеличка річечка Студянка, - пояснив еколог, який, як і обіцяв, зателефонував у понеділок. – Не варто також турбуватися і про їжу для них, тим більше, що підгодовувати диких лебедів спеціалісти не рекомендують, щоб не розучилися добувати корм самостійно. Це, в основному, травоїдні птахи, і живляться вони активним мулом, личинками, водоростями, залишками та корінням водяних рослин, молюсками, дрібними рачками та черв’яками, яких добувають у воді та в очереті. А такого корму там зараз вистачає. Крім того, ми з’ясували, що це озеро належить до території Зарічанської сільради. Тож я зв’язався із сільським головою і попросив його підготувати відповідне звернення до обласних природоохоронних служб, аби вони зайнялися цим питанням і взяли його під свій контроль. Ми зі свого боку теж триматимемо його в полі зору.
-Я вже підготував відповідний лист в обласне управління екології та природних ресурсів, - повідомив зарічанський сільський голова Ігор Пальонка. – Прошу, щоб вони прислали спеціаліста, який би оцінив ситуацію на місці та вирішив, що робити з птахами.
Після розмови з екологом та сільським головою, щоб остаточно впевнитися, що життю лебедів нічого не загрожує, все ж вирішила проконсультуватися із профільними спеціалістами, зателефонувавши до природоохоронної ГО «Українське товариство охорони птахів» у Києві. Слухавку підняла жінка, яка назвалася керівником відділу з розвитку Зоряною Лук’янчук. Дізнавшись про суть питання, вона відповіла:
-Зараз, у період виведення потомства, лебеді дуже агресивні й нікого до себе не підпустять навіть на кілька метрів. Так що говорити про те, щоб їх кудись перевезти, не доводиться. Бували випадки, коли лебідь одним ударом дзьоба перебивав руку людині, яка намагалася його зловити. Крім того, це дуже передбачливі птахи: якщо б відчули, що не зможуть вивести на тому озері потомство, вони б там не гніздилися, а знайшли собі іншу водойму. Багато води їм теж не потрібно. Занурюючи голову на довгій шиї під воду і обстежуючи дно, вони можуть діставати рослини, що ростуть на глибині до одного метра, а також відшукати поживу і в мулі. Так само вже з перших годин життя самостійно живляться тим, що знайдуть поблизу, і малі лебедята, які лише на ніч повертаються у гніздо, щоб погрітися під материнським крилом, - заспокоює пані Зоряна. – В даному випадку треба просто поспостерігати за птахами і діяти за обставинами.
Валентина Савчук, с.Заріччя, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі