У свято Вознесіння Господнього знана у Володимирі-Волинському та за його межами писанкарка, наділена прекрасним голосом, Тетяна Пасієвич отримала орден Святої рівноапостольної княгині Ольги. Ця нагорода вважається однією з найвищих, якими православна церква відзначає жінок. Привітати свою посестру володимир-волинські союзянки зібралися у «Світлиці». У затишному колі однодумиць линув сильний, чистий і прекрасний голос Тетяни Пасієвич, яку союзянки лагідно називають «соловейком».
Про Тетяну Пасієвич є що розповісти: педагог із 40-річним стажем роботи у педагогічному коледжі, знана писанкарка, роботи якої вже не раз були представлені за межами України. От і нещодавно 30 писанок майстрині відправлено у Туркменію на виставку української творчості, після якої їх буде розміщено у місцевих музеях. Участь у виставці вийшла спонтанною, майстриня її не планувала, та усе вирішив телефонний дзвінок.
«Зателефонував один з організаторів виставки і розпочав розмову словами: «Це вас турбують із зони АТО». Виявляється, що він потрапив на службу на схід, але не забув передзвонити і запросити мене взяти участь у виставці. Відмовити вже я не могла. Подумала: якщо людина там про мене згадала, то відмовлятися вже не личить», - згадує майстриня-писанкарка.
-Писанками займаюся протягом сорока днів після Великодня. Цього року виконала 90 писанок, у доробку вже маю більше семисот власних узорів. Виготовляючи писанку, ніколи не дивлюся на зразок, пишу як душа підкаже і, доки не дороблю, не знаю напевно, що вийде. Дуже не люблю, коли людина підходить під час ярмарку чи виставки і починає торгуватися, збивати ціну. Я ж нікого не змушую щось купувати. Якщо вас не влаштовує ціна – не беріть, та не можна знецінювати авторську роботу. Щире захоплення викликають, звісно ж, діти: коли вони підходять до писанок, розглядають їх і у них блищать оченята, то я залюбки можу просто так подарувати роботу, на виготовлення якої пішло досить багато часу, аби потішити дитину», - розповідає Тетяна Пасієвич.
При тому, що жінка займається писанкарством уже 35 років, бере участь у мистецьких виставках у Володимирі-Волинському, активна учасниця обласних конкурсів, у столиці та за кордоном, майстриня, яку не раз нагороджували дипломами різних рівнів, не має ніяких звань. Отож, її посестри-союзянки прийняли рішення подати відповідне клопотання для включення Тетяни Пасієвич у ряди народних умільців.
Тетяна Пасієвич – фаховий музикант. Її спів – це щось надзвичайне. Тетяна Олександрівна вже двадцять років співає у церковному архієрейському хорі. Ще у роки юності вона була дяком у церкві в селі Бубнів, звідки сама родом, і там почала співати. І от нарешті за свою активність отримала відзнаку від церкви. «Я навіть і не сподівалася на це», - скромно каже Тетяна Олександрівна.
Тетяна Пасієвич, здається, встигає скрізь. Її енергії вистачає і на виготовлення писанок, і на улюблену роботу, і на спів для душі у церковному хорі, і, звісно ж, на виховання п’яти онуків. Усі хлопці теж мають потяг до мистецтва, і це не дивно, адже у них перед очима такий приклад.
Тетяна Корнійчук, м.Володимир-Волинський
Коментарі