“Сонячній” дівчинці Софійці із багатодітної родини учасника бойових дій терміново потрібна наша допомога

Зараз дитина, яку після трьох тижнів перебування в реанімації обласної дитячої лікарні перевели в звичайну палату, у вкрай важкому стані знову потрапила під опіку реаніматологів. І згорьована мама весь цей час знаходиться поруч зі своєю донечкою, життя якої зараз висить на тонесенькій волосинці, і благає про милосердя та допомогу.
В родині Томчуків із міста гірників, глава якої Петро Томчук рік і чотири місяці захищав свободу і незалежність України та нас із вами на передовій, а рік тому повернувся з району бойових дій, – четверо дітей, І 2,5–річна Софійка – найменша з них. Як розповідає мама малої Тетяна, вже від народження лікарі поставили їхній дівчинці ряд страшних діагнозів, серед яких: повна атріовентрикулярна комунікація незбалансованої форми (аномальне сполучення між передсердями і шлуночками, дефект міжпередсердної перегородки і розщеплення передньої стулки мітрального клапана серця), тетрада Фалло (вродження вада серця), гіпоплазія правого шлуночка (відсутній отвір через який кров із серця потрапляє до легень), дилатація лівого шлуночка( патологічне збільшення маси міокарда лівого шлуночка, викликане хронічно підвищеним навантаженням на серце, яке найчастіше виникає внаслідок того, що серце качає кров проти збільшеного опору). Крім усього іншого, внаслідок хвороби в Софійки розвинувся ще й синдром Дауна. Подібні патології несумісні з життям, тому медики не давали батькам жодного шансу на те, що їхня донька виживе.
-У Софійки була вроджена патологія серця, через що воно майже не качало кров, патологія шлунка і дванадцятипалої кишки. Тож коли їй виповнилося 10 місяців, ми повезли її у Київський інститут серця, де доньці у вересні 2017 року зробили першу операцію, а трохи згодом – ще одну на шлунок. Обійшлося це нам у 30 тисяч гривень.
Звичайно, що зібрати таку суму нашій багатодітній родині було не під силу. Тому звернулися по допомогу до друзів і добрих та милосердних людей, для яких чужих дітей не буває. І вони не залишилися байдужими до горя матері. Кожен надсилав, скільки міг, навіть із-закордону, за що ми їм безмежно вдячні, - розповідає мама малої, з якою ми зв’язалися телефоном. - Після операцій здоров’я доньки значно покращилося. Вона стала добре їсти, підросла й була славною й потішною дівчинкою І ми всі дуже раділи, сподіваючись, що все буде добре, - з болем і сльозами і голосі каже Тетяна. - Біда сталася в кінці січня. У Софійки різко підскочила температура, і вона стала кашляти. Я повела її в лікарню. Там її оглянули і стали мене заспокоювати. Мовляв, ви, мамочко, даремно хвилюєтеся, у дитини звичайний ларингіт. Нам виписали лікування, і ми повернулися додому. Тиждень донька почувала себе добре, температура спала, кашель минув, але через три дні все почалося знову.
[caption id="attachment_43974" align="alignleft" width="225"]
Дитина вся позеленіла, стала сильно плакати, кричати Я знову звернулася до лікаря, і нас поклали в лікарню, їй стали колоти, ставили крапельницю, і температура трішки спала. Та через два дні – знову - 38,5. Софійка позеленіла і верещала так, ніби її ріжуть. Я поставила їй клізму, але дитина заходилася від крику. Молода лікарка ж не надала цьому великого значення, сказало, що мовляв, через те й кричить, що скучила за домівкою. Тоді я зателефонувала до Луцька нашому кардіологу й розповіла їй про ситуацію. Та порадила везти доньку до них. Але коли я звернулася до медиків , аби нам дали машину невідкладної допомоги, ті здивувалися: «У вихідний день ( була субота) це не можливо». Та я все таки зуміла настояти. З важким ураженням печінки Дитину відразу ж поклали в реанімацію. Можливо, якщо б у нашій міській лікарні, маючи перед собою амбулаторну картку дитини, лікарі послали нас на РМТ і поставили правильний діагноз, не дійшло б до таких важких наслідків. Шансів виборсатись у малої було мало, казали медики. Печінка дівчинки була вся в дірках та гнійниках, живою залишилось лише 10 відсотків органа. Імунітет - майже на нулю, - згадує ці страшні дні Таня. - Та все ж мене не покидала надія, що Софійка видужає, адже вона - сильна дівчинка, до двох років витримала дві важкі операції.
В реанімації дитина пролежала більше трьох тижнів Усі ці дні мама чотирьох малолітніх дітей, залишивши старшеньких удома на чоловіка, молила Бога й лікарів про порятунок Софійки, не відходячи від донечки навіть на 5-10 хвилин. Щодня на медикаменти й аналізи у неї йшло більше 2-х тисяч гривень, адже малій двічі на день кололи антибіотики, вартістю 550 гривень за ампулу. А ще ж інші ліки, памперси та особливе харчування. Всі гроші, які встигли зібрати родичі та друзі Томчуків, пішли за кілька днів. Тож родина малої знову звернулася до небайдужих людей та ЗМІ. Напередодні нинішніх вихідних дівчинці стало краще, вона потроху пішла на поправку, і її перевели палату. Та вранці у понеділок Тетяна зателефонувала й, плачучи, повідомила у розпачі, що Софійку знову забрали в реанімацію. Стан її дуже важкий, і лікарі роблять усе можливе, щоб урятувати дитину. А на це знову потрібні чималі кошти, яких у родини немає. Друзі та зовсім незнайомі, але небайдужі до чужої біди люди, проводять у місті різні благодійні акції та ярмарки виручку від яких передадуть на лікування Софійці. Але цих грошей дуже мало. Тому Тетяна й Петро Томчуки вже вкотре звертаються до всіх, у кого добре й співзвучне до їхнього горя серце, і благають допомогти їхній мужній крихітці подолати важку недугу й вижити. Я вірю наших людей вірю що вони не залишать нас у біді і допоможуть навіть якщо не матеріально то хоча б молитвою за нашу донечку. А ми зі свого боку проситимемо у господа милості і благодаті для кожного хто допоможе нам у великій скруті - благає нещасна мати.
І ми теж віримо в добро, милосердя і співчуття до ближнього небайдужих співвітчизників і просимо пам’ятати, що чужих дітей дійсно не буває, і від біди не застрахований ніхто із нас…
Гроші на лікування Софійки можна перераховувати на картку її матері Тетяні ТОМЧУК у «ПриваБанку» № 4149 4996 4950 4584 або ж №5375 4141 0599 5863 - МОНОБАНК.
Валентина Савчук, м Луцьк
Конкурс журналістських матеріалів «Поспішаймо творити добро!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

Розділ новин: 

Коментарі