Сім’ї загиблих військових побували на екскурсії у Словаччині

Публікації

Ці люди розуміють одне одного, як ніхто… Їх об’єднала спільна біда – втрата дорогої людини: чоловіка, батька, сина, брата, який віддав своє життя за нас з вами, за нашу країну, за нашу волю. Завдяки духовенству вони зібралися разом, аби підтримати одне одного, поспілкуватися, а подекуди трохи відволіктися від буденних клопотів та турбот і разом відвідати міста й села Словаччини.
Тижневий відпочинок за кордоном для сімей загиблих військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади був організований головою єпархіального відділу Володимир-Волинської єпархії із взаємодії з військовослужбовцями та іншими силовими формуваннями УПЦ протоієреєм Олексієм Шараном та головою того ж відділу Волинської єпархії УПЦ протоієреєм Олександром Мазураком, за сприяння словацької сторони в особі протоієрея Михаїла Росича (настоятеля церкви с.Пстріна, що знаходиться неподалік міста Сніни) та меценатів.
Перетнувши польський, а потім і словацький кордони, волиняни опинилися серед чарівної гірської природи міста Сніни. Привітно і радісно зустрів нашу групу отець Михаїл, який увесь час не залишав нас ні на хвилинку, приділяючи максимум уваги, все показуючи та пояснюючи. Проживали ми у тризірковому готелі, де було триразове харчування.
Відпочивши після довгої дороги, наступного дня наша група мала можливість відвідати місцеву школу. Ми оглянули навчальні класи, спортивний майданчик, ознайомилися з досягненнями школи, зіграли в унікальну спортивну гру пейнбол, в яку можуть грати і діти з обмеженими фізичними можливостями: на колінах, лежачи (її придумав і запатентував директор цієї школи). Ми побували в музеї міста Сніни, зустрілися з міським головою у залі для офіційних прийомів. У кінці зустрічі очільник міста подарував кожній дитині м’яку іграшку на згадку. Побували ми також на двох концертах: шкільному (звіті всіх шкіл міста) і на вечорі колядок у русинів.
Не менш насиченим був і третій день. Ми поїхали у місто Гуменне, де дітки та їхні мами поплавали у чудовому басейні. Пізніше було спілкування з консулом, після чого всі із задоволенням пограли в боулінг (більшість із присутніх грали його вперше). Повернувшись до Сніни, діти виявили бажання ще раз піти до школи зіграти у пейнбол, який їх найбільше захопив своєю незвичайністю.
Наступного дня вранці ми відправилися до Пряшева – третього за величиною міста Словаччини. Там зустрілися з Блаженнійшим митрополитом Ростиславом, Предстоятелем Православної Церкви Чеських земель та Словаччини. Блаженнійший привітав дітей на словацькій землі, благословивши, дав їм солодкі подарунки. Побували ми і у Пряшівській богословській семінарії та на вечірньому богослужінні у ще одному храмі Пряшевської єпархії, де настоятель також привітав дітей зі святом і вручив смачні солодкі гостинці.
Ходили до церкви у місті Сніна, кожен приступив до таїнства сповіді та причастя. В кінці служби настоятель місцевого храму привітав нашу групу і також подарував дітям солодощі. Після обіду ми поїхали у село Осадне, побували на вечірньому богослужінні у місцевому храмі, який унікальний тим, що під ним розміщено гробницю (у ній поховано 1025 воїнів Першої світової війни).
Надзвичайно цікавою для дітей була поїздка й в аквапарк Ширава у місті Михайлівка, де вони мали можливість покататися з гірок, скупатися у цілому комплексі басейнів (хвильовому, термальному, басейні для релаксації і масажу, дикій річці), гарячих водах під відкритим небом.
Непомітно промайнув тиждень активного відпочинку. Настав день, коли ми мали вирушати в дорогу додому. Вставши рано, поїхали до храму села Стрина, де служить о.Михаїл. На околиці села знаходиться парафіяльний будинок. Там святий Миколай в особі отця Михаїла роздав великі подарунки не тільки дітям, а й дорослим. Пізніше ми прийшли до місцевого храму на недільне богослужіння, і діти знову мали можливість причаститися. В кінці богослужіння ми привітали настоятеля і його громаду з наступаючими різдвяними та новорічними святами, побажавши помочі Божої у їхній діяльності. Повернувшись у готель, ми пообідали, зібрали речі й вирушили додому через Закарпаття та Львівщину.
Скрізь, де ми бували, нас ніхто не оминав гостинністю, приязністю. Було дуже приємно відчувати батьківське тепло, турботу і увагу о.Михаїла до нашої групи. Всі залишилися задоволені цією поїздкою, дякуючи за приємно проведений відпочинок.
Протоієрей Олексій Шаран, голова єпархіального відділу Володимир-Волинської єпархії із взаємодії з військовослужбовцями та іншими силовими формуваннями УПЦ

Розділ новин: 

Коментарі