«Школа життя, що веде в майбуття»

Приємна зустріч відбулась у студентів факультету журналістики Університету ІІІ віку. В гості до нас завітала молода і приваблива жінка директор ЗОШ №5 імені Анатолія Кореневського вчитель-методист Ірина Костюк. Насамперед Ірина Ростиславівна привітала присутніх зі святом Стрітення, подякувала за запрошення і побажала всього найкращого. Затим пані директор розпочала розповідь про себе.
-Народилася я у Володимирі-Волинському в робітничій сім’ї. До 8-го класу навчалася у школі №4. У 1985 році, коли збудували ЗОШ №5, перейшла на навчання у цей заклад, який у 1988 році закінчила зі срібною медаллю. Вищу освіту здобула на філологічному факультеті Волинського державного університету імені Лесі Українки. Свою педагогічну кар’єру розпочала зі скромної посади лаборанта кабінету хімії, потім стала піонервожатою. Після декретної відпустки почала працювати вчителем української мови та літератури. 2005-2015 роки – заступник директора з навчально-виховної роботи. На час відсутності очільника школи виконувати обов’язки директора доводилося мені. Після смерті директора школи Анатолія Кореневського 24 березня 2015 року наказом управління освіти була призначена керівником школи. Загальний стаж педагогічної діяльності 26 років, тож порівняно директорський – досить малий, усього два роки.
-Ірино Ростиславівно, чи важко бути директором школи?
-Я вважаю, що кожна професія по-своєму нелегка. Все залежить від того, як ставитися до своїх обов’язків.
-Розкажіть, будь ласка, про ваші досягнення за цей короткий час вашого директорства?
-За ініціативи педагогічного колективу і за підтримки депутатів міської ради школі було присвоєно ім’я Анатолія Кореневського. Чи правильно вчинили? Я думаю, що лише ті педагоги, батьки і учні, які особисто знали покійного директора, можуть дати відповідь на це питання. Мені пощастило працювати з цією мудрою, толерантною, інтелігентною людиною. Своїм становленням як педагога і керівника я також завдячую Анатолію Антоновичу. Його науку я пам’ятаю і часто згадую.
-Які інноваційні технології впроваджуються у школі?
-Учні початкових класів мають змогу навчатися за системою розвивального навчання, яка рекомендована і дозволена МОН. У нас за цією системою навчають лише двох дисциплін: української мови і математики. Обладнано три класи, де учні початкових класів відвідують групу продовженого дня. Сюди входять навчальний кабінет, ігрова кімната і спальня. Відповідно до санітарно-гігієнічних норм, учням початкових класів рекомендують денний сон, і ми цю вимогу забезпечуємо у повному обсязі. Уже два роки на базі нашої школи діє підготовча група «Пізнайко» від ЦПО, тому у мешканців нашого мікрорайону вже немає потреби возити дітей у ЦПО.
-А як у школі проводиться спортивно-масова робота?
-Спільними зусиллями педагогів та учнів школа виборола у міських олімпіадах ІІІ місце, зайнявши 46 призових місць. Приємно зазначити, ми маємо І місце в чемпіонаті з туристсько-краєзнавчих походів, І місце у спартакіаді з волейболу, І місце у «Козацькому гарті».
-Школі вже 32 роки. Що за останні роки зроблено для покращення матеріальної бази закладу?
-Замінено всі вікна на енергозберігаючі. Проведено капітальний ремонт підлоги 2-го, 3-го та 4-го поверхів, де вкладено плитку. Проведено ремонт покрівлі школи, замінено систему опалення, придбано 180 комплектів парт із стільцями, закуплено три комп’ютерні класи, комплекти плазмових телевізорів для семикласників, ноутбук для активного впровадження у навчальний процес інформаційно-комп’ютерних технологій. Ремонт здійснювався винятково за кошти місцевого бюджету. Також відремонтовано системи освітлення у коридорах, здійснено поточний ремонт фасаду.
-А як ведеться відеоспостереження у школі?
-Запис із камер ведеться на відеореєстратор, а ноутбук знаходиться у кабінеті директора, і лише я та мій заступник з господарської частини маємо до нього доступ. Відеоспостереження сприяє контролю за безпекою дітей, чергуванням вчителів, поведінкою учнів, а головне - за тим, хто приходить і виходить зі школи.
Вражень від школи багато. На першому поверсі працює шкільний буфет, на другому – фітнес-кабінет із сучасними тренажерами. Приємно вражає музей, в якому багато історичних експонатів. Бібліотека налічує 21 тисячу книг і підручників. У коридорах встановлені відеокамери. І здивувало те, що у школі, де навчається 1100 дітей, навіть на перервах тиша.
Степан Войтович, студент факультету журналістики Університету ІІІ віку.

Розділ новин: 

Коментарі