«Шанувальники Мельпомени, які без сцени уже не уявляють свого життя»

Так відгукується про аматорський колектив театру «Авантюра» режисер Олена Марків.
Уже багато років нововолинців та гостей міста не можуть залишити байдужими вистави народного аматорського театру «Авантюра», яким майже сім років керує режисер Олена Марків. У її творчому доробку постановки «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»  Михайла Старицького, «Обережно: жінки!» Андрія Курейчика, «Перший» за мотивами п’єси Валентина Красногорова «Райские врата». Ця вистава посіла друге місце на обласному огляді-конкурсі народних аматорських театрів на приз народної артистки Наталії Ужвій «Талантами щедра земля». На цьому ж огляді актор театру Віктор Гаврилюк отримав нагороду за кращу чоловічу роль. Вистава «На перші гулі» Степана Васильченка у постановці театру «Авантюра» у 2013 році отримала перше місце на 18-му Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена». Здобула перемогу в номінації «Краща вистава сучасної тематики» і «Дуже проста історія», яку у  2015 році артисти театру представили на огляд журі на Першому відкритому театральному фестивалі «Комора» у Кам’янці-Подільському. А актриса театру Алла Бойко отримала нагороду в номінації «Краща акторка другого плану». Нещодавно в Палаці культури відбулася прем’єра вистави «Допоки ти віриш», яка дуже сподобалася глядачам. Пам’ятають нововолинці й «Просту історію», яку вони дивилися в лютому. Практично жодне свято в місті не обходиться без театралізованих сценок акторів театру «Авантюра», яким притаманна безмежна закоханість у свою справу, одержимість і відданість Мельпомені. Справді треба бути дуже закоханим у театр, щоб без жодної матеріальної вигоди, працюючи у зовсім іншій сфері (у шахті,  на заводі чи на іншому підприємстві), після зміни замість відпочинку в колі родини поспішати на репетицію чи виїзну виставу. Тож ми попросили пані Олену розповісти про свій колектив.
-Театр існує у нашому місті  вже  півстоліття. Він був створений на базі згорілого будинку культури шахтарів. Засновницею самодіяльного народного театру в Нововолинську вважають Віру Андріївну Сурніну. В далекому 1957 році Віра Сурніна, вперше з’явившись на сцені  нашого міста, захоплено вигукнула: «О! Та у вас тут, як у столиці, як у справжньому театрі!» У Нововолинську вона здійснила 30 постановок. Саме її невтомна активність,  ентузіазм, творчий пошук і нестримне горіння у творчій праці привели театр до загального визнання. Тут працювала і заслужена артистка УРСР Марія Курганська.  В її творчій палітрі сотні зіграних ролей, 25 із них – у нашому театрі. У різні роки режисерами театру були Віктор Ніжинець, Ольга Маркевич, Леонід Сахарук, Анатолій Хохлов, Тетяна Шляхтіна, Андрій Кривицький. У 1964 році після перемоги на республіканському огляді художньої самодіяльності театру було присвоєне високе й почесне звання народного. «Робота в народному театрі – праця відповідальна і серйозна», - любив поторювати Володимир Маркевич, який зіграв на нововолинській сцені близько 50 ролей. Невтомним шанувальником театру був і Володимир Черних. Він 44 роки не залишав сцену, багато і вдумливо працював над кожною роллю. Ветераном театру був також і кріпильник шахти Федір Сидорчук, першою роллю якого була роль Тимоша у п’єсі Васильченка. Цей шахтар був настільки закоханий у театр, що вступив заочно на театральний факультет Московського народного університету. При театрі також працювала дитяча студія. Після того, як він згорів, актори переселилися до Палацу культури, і з роками все звелося до театрального гуртка. «Авантюра»  існує лише сім років. Чому саме «Авантюра»? - посміхається моя співрозмовниця. – При поїздці на міжнародний фестиваль «Від Гіпаніса до Борисфена» потрібна була назва колективу. На збори і виїзд нам лишалося лише п’ять днів, а доїхати в Очаків було досить важко, оскільки багато людей прагнули відпочити на морі. Тому весь цей поспіх і збори здавалися настільки авантюрними, що й виникла така ідея. У словнику Даля ми прочитали, що слово «авантюра» означає братися за справу, яка не завжди завершується успішно. А оскільки іноді в нас так і виходить – зважуємося на щось таке, що не завжди буває аж надто успішним, тож ми й лишили цю назву. Театр – мистецтво синтетичне, яке поєднало в собі усі жанри. Тому наш колектив зібрав і продовжує збирати людей різного віку, закоханих у поезію, пісню, музику та запальний танець. Вони прагнуть проявити свій талант на сцені. Та біда в тому, що ми не можемо задіяти їх усіх, адже героїв у кожній п’єсі не дуже багато. Зазвичай це 10-12 акторів, а всіх у нас в театрі 26, тому доводиться шукати вистави з багатьма героями і придумувати нові ролі. Ядром нашого колективу, його серцевиною є такі актори-аматори як Алла Бойко, Віктор Гаврилюк, Аліна Шпур, Сергій Петрук, Алла Скрипник, Олександр Савчук, Вадим Павлов, Олександра Удод, Ірина Костюк, Марія Олійчук та Марія Душук. Усі вони вже не уявляють себе без театру. Нещодавно ми отримали запрошення на фестиваль «Комора фест», який пройде у жовтні у Кам’янці-Подільському. Веземо туди дві вистави: одна з української класики «На перші гулі», а оскільки фестиваль молодіжний і там будуть представлені п’єси сучасних українських та зарубіжних драматургів та режисерів, то покажемо ще й виставу «Допоки ти віриш», прем’єра якої відбулася в нашому місті у День театру. П’єса доволі складна, і ми переживали, чи захочуть глядачі її дивитися. У країні йде війна, у кожного безліч проблем, і глядачам потрібно щось таке, щоб вони могли відволіктися та посміятися. А ми пропонуємо їм виставу, в якій ідеться про те, що люди інколи купують в житті те, що не можна купувати: любов, час своїх близьких тощо. І мені дуже сподобалося, що під час показу в залі стояла абсолютна тиша, хоча було багато дітей. Після вистави глядачі довго нам аплодували і виходили із залу притихлі й замислені. Гадаю, побачене, мабуть, таки зачепило якусь струнку в їхніх душах. У цю мить мені пригадалося, як  минулого року, перебуваючи на фестивалі «Комора», ми побачили унікальний колектив з Вінниці, який створили люди з обмеженими можливостями. Дуже цікаво було бачити гру цих акторів, які пересувалися на сцені в інвалідних візках.Тож ми тепер задумуємося над тим, щоб і в наш театр залучити людей у візочках, які мають бажання проявити свій акторський талант на сцені, - ділиться планами режисер Олена Марків.
Валентина Савчук, м. Нововолинськ

Розділ новин: 

Коментарі