У Боровному Камінь-Каширського район кажуть, що коровай «свинка з’їла»
Не лише у світі, а й на Волині знайдеться чимало дивних місць. Наприклад, у с. Боровно на Камінь-Каширщині на весілля не печуть короваїв – не прийнято. За інформацією газети «Волинь», навіть місцеві старожили достеменно не знають, відколи повелася ця традиція. Але з діда-прадіда переповідають, що якось у них у селі коровай свинка з’їла, тому пекти його більше не велено.
Наші села зазвичай багаті на коровайні традиції. Все має значення: кого кликати весільний хліб замішувати, щоб наречені щасливі були у шлюбі, яких пісень співати, чим піч задобрювати. Кожній мелодії, кожному слову, проказаному вголос над тістом, приписують магічну функцію. А як файно на весіллі коровай ділять! Словом, то є ціла складна церемонія. А в селі Боровне над усіма тими «фокусами» тільки сміються. Кажуть, їхні молодята щасливо живуть і без короваю.
– Щороку в нас до шлюбу стає три-чотири пари, – розповідає сільський голова Михайло Оліферчук. – І нікому не печуть короваю. Так уже здавна повелося.
Михайло Іванович зізнається, що сам уперше почув про те, що є на світі коровай, маючи… двадцять п’ять літ. Гуляв на весіллі в однокласниці, що виходила заміж за жителя с. Черче Камінь-Каширського району. Там і стояло на столі таке диво. Коли ж до короваю родина молодого заспівала пісню, аж зворушився.
А в Боровному молодих благословляють до шлюбу звичайним хлібом. Віра Марценюк, яка колись працювала секретарем Боровненської сільської ради й реєструвала подружжя, радіє, що її село має таку міцну традицію. Бо роки йдуть, а короваю, хоч як це сьогодні модно, все-таки не печуть.
– І в мене було весілля без тої церемонії, – згадує. – Розписалися в сільській раді – на тому й кришка. Зібралися моя родина, чоловікові родичі приїхали з Іваничівського району. Гуляли без короваю. І дочку заміж віддавала, не мала мороки зі всякими коровайними законами. Мені воно не подобається, чесно вам кажу. Бо була на других весіллях і бачила. Як начнуть з тим коровайом! Тільки чути: «гей-гоп за Івана», «гей-гоп за Степана». Таке воно довге, таке занудне. Та куди це годиться? Я проти короваю. Хоча й додає: весільний хліб, спечений умілими коровайницями, дуже смачний. Але тої мороки, каже, таки не вартий, - поділилася жінка думкою з кореспондентом видання.
Традиційно весільне святкування у Боровному закінчується прощальною вечерею. Спершу молода обтанцьовує дружок, свекруха знімає з неї вельон – і всі гості востаннє сідають до столу. А замість короваю підсолоджують смак весілля розмаїтою випічкою.
Підготувала Міла Сергєєва, за матеріалами газети «Волинь»
Коментарі