Рятувальники допомогли чоловікові, який заблукав по дорозі в Шистів

Історія про те, як чоловік пішов на день народження у сусіднє село, або чому, якщо є вибір між кавою з молоком і просто кавою, треба обирати перше.
Житель Володимира-Волинського Валерій вирішив привітати із днем народження свою хрещену, яка мешкає у Шистові. Підлаштувати власний робочий графік під рух транспорту йому не вдалося, тому вирішив, що зайде в село пішки, а назад повернеться вечірнім автобусом. Закінчивши працю, чоловік вирушив у Заріччя. Там він спитав, як дійти до Шистова. Розповідає, що спочатку дорога була нормальною, а потім почалися високі трави, кущі. Валерій вирішив, що за чагарниками врешті буде село, тому наполегливо долав відстань. Щоправда, інколи йому доводилося обходити густі зарослі боком. Може, це і спричинило те, що невдовзі чоловік заблукав. Уже сутеніло, а Валерій все більше хвилювався, як йому вибратися зі своєрідної пастки. На нього напав блуд. Місцевість стала болотистою, навколо чоловіка звивався високий очерет. Погода також не сприяла: це було 21 жовтня і вже не перший день моросив дощик. Провалюючись у м’який грунт, чоловік ішов далі, сподіваючись дістатися хоч у якийсь населений пункт. І він нарешті постав перед очима, однак виникла нова перешкода: шлях до села перекривав канал. Спочатку Валерій було подумав, що перейде його, бо ніби сильний чоловік, ще й у тверезому стані. Але тривале блукання під дощем виснажило, ноги стали ватними, чоловік ледь ступав, тому вирішив не ризикувати. Гукав до людей, які жили за ровом, але безрезультатно – відстань була значною. Розвести вогнище, щоб зігрітися, було неможливо – сікла мжичка, сірники відсиріли. Перестав працювати і мобільний телефон, хоча чоловік встиг зробити дзвінок своєму братові Сергію. Той із другом на машині кинувся шукати Валерія. І таки знайшов, щоправда, лише через дві години після прохання про порятунок. І знову халепа – чоловіки виявилися по обидва боки каналу. Добре, що Валерій таки не пішов у воду – канава була не такою безпечною, якою видалася на перший погляд. Чоловік розповів, що брат кидав трос у надії витягти його на інший бік. У результаті Сергій таки викликав рятувальників.
Минуло зовсім небагато часу, коли приїхали пожежники з місцевої частини. За допомогою драбини чоловіка витягли з іншого берега канави. Від годинних поневірянь у сиру прохолодну погоду він не міг іти сам, тому його підтримували рятувальники. Імена героїв-рятівників Валерій знає: це начальник караулу Олександр Богацький, Микола Мосорук, Микола Ковальчук, Ярослав Карачун. Житель Володимира дякує цим людям за сумлінне виконання професійного обов’язку.
Валерій вийшов з міста о пів на шосту вечора, а повернувся додому о пів на другу ночі. Мабуть, за цей час він переосмислив багато речей у своєму житті. «Я немов помудрішав на десять років після такої пригоди, - каже 53-річний чоловік. – Якщо раніше пив каву без молока, то тепер варто спробувати і з молоком».
І річ не тільки в каві з молоком.
Аліна Зай,м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі