Рішення Верховного Суду щодо квартири громадян Саргсян гальмують місцеві виконавці

Чи можемо ми уявити, як у нашу оселю вриваються сторонні люди і, доводячи, що ця квартира належить їм, виганяють нас із обжитого місця? Так, уявити щось подібне страшно. А родині Саргсян, які проживають у нашому місті, таке довелося пережити. До беззахисної жінки і трьох неповнолітніх дітей увірвалося 8 свавільців, які заявляли, що є власниками квартири. Жодного представника влади при цьому інциденті не було. Та погромники, які довели жінку і дітей до стресу, знайшли собі ще й захисників…
Уже декілька років Жирайр Саргсян добивається справедливості щодо власної квартири. Уродженець Вірменії, він з 1992 року є громадянином нашої держави, проживає у Володимирі-Волинському, член виконкому форуму народів України. У 2008 році взяв у банку «Кредит Агріколь» певну суму займу для розвитку власного бізнесу. Однак справа з бізнесом не склалася і пан Саргсян змушений був поїхати на заробітки в Росію. У цей час банк і служби управління юстиції стали турбувати сім’ю. Було прийняте судове рішення про відшкодування банку позиченої суми, а відповідні виконавчі служби продали квартиру. Повернувшись, Жирайр Саргсян став боротися за своє право на житло. Судове засідання тягнулося 4 місяці, зрештою було винесене рішення на користь Саргсяна. Однак громадянин Василь Канюк, який став новим власником квартири, не змирився і подав позов в Апеляційний суд Волинської області, який 23.07.2014 року виніс рішення на користь позивача. Через декілька днів Марина Саргсян подзвонила чоловікові на роботу і в розпачі повідомила, що в їхню квартиру ламають двері. В результаті стресу жінка опинилася в лікарні. Що залишалося робити господареві квартири? Як він мав захищати дружину і дітей? Коли всі учасники інциденту опинилися у відділенні міліції, чомусь прийняли заяву лише погромників, а Саргсяна – ні.
Це обурило чоловіка, і він звернувся по допомогу у Верховний Суд України. Рішення суду цього разу – на боці родини Саргсян. Здавалося б, на цьому можна було поставити крапку, але сторона, яка програла, очевидно, має вплив у місті, й вирішила зламати вірменську родину морально. У квартирі стало без видимої причини зникати світло. На заявки власників ніхто не реагував. Крім того, сторона, що програла, з метою перегляду справи і собі звернулася у Верховний Суд, але у розгляді їм було відмовлено. Вже два місяці, як сім’я Саргсян подала позов у суд на виконавчі служби і людей, які завдали їм матеріального і морального збитку.
Та, як не дивно, складається враження, що у тих, хто стоїть на сторожі закону в нашому місті, терези симпатій схиляються до свавільців. І з цього приводу виникає ряд питань. Як можна було продати квартиру Саргсян без дотримання відповідних чинних вимог, зокрема, у присутності лише одного покупця? Чому боржнику (в даному випадку Жирайру Саргсяну) не було заздалегідь повідомлено дату, час і місце проведення торгів? Невже у відділі державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції не знають вимог законодавства? Як можна було виставляти з квартири жінку з трьома дітьми? Невже у Вікторії Антоневської, яка є заступником начальника відділу державної виконавчої служби і на яку особливо тримає образу родина Саргсян, втрачені почуття жіночого і материнського співчуття? Чому пані Антоневська і ввірена їй служба дозволили собі обійти закон і відібрати квартиру без відповідної ухвали суду? Чому це пройшло безкарно для Вікторії Антоневської? Чому люди, які увірвалися до квартири Саргсянів, не покарані за самоуправство? Чому гальмують слідство Леонід Ліпейко і Андрій Ткачук, слідчі міського управління МВС? За що вони намагаються вигородити тих, хто познущався з жінки та дітей? Хіба у Володимирі-Волинському життя і здоров’я людей не є найвищою цінністю, яка проголошена Конституцією нашої держави? Зрештою, панове правоохоронці, невже ви думаєте, що Бог не бачить зла, яке ви творите? Чи, можливо, для вас Бога не існує?
-Я хочу добитися справедливості, - каже Жирайр Саргсян, - бо ми живемо у країні, яка проголосила себе правовою державою. У нас йдуть реформи, завдання яких – підняти Україну на європейський рівень. Хіба те, що роблять зі мною і моєю родиною, говорить про цивілізацію, про європейський напрямок? А якби я собі дозволив увірватися до чужої квартири, поглумитися з чужої дружини і дітей, що б зі мною зробили? Згноїли б у тюрмі! Але я собі такого ніколи не дозволю, бо я – людина.
Родину Саргсян підтримує не тільки вірменська община, яка проживає в Україні, а й усі порядні українці. Зрештою просто соромно за деяких наших земляків, соромно перед людьми, які обрали нашу землю своєю другою Батьківщиною.
Алла Фісенко,м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі