Рак – це не вирок, а діагноз. і він лікується так само, як і всі інші хвороби

За даними ВООЗ, щороку від злоякісних пухлин у світі гине 10 мільйонів людей, а в Україні випадків ракової патології більшає на 2,5-3%. На Волині, за інформацією головного лікаря обласного онкодиспансера Ореста Андрусенка, на 100 тисяч населення припадає 284,7 онкохворих. Щороку в області виявляється 2,6-2,7 тисячі випадків злоякісних новоутворень (хворіє майже кожен 50-й волинянин). Помирає від раку 1,7-1,8 тисячі волинян, 30-33% з них - працездатного віку. Майже третина хворих отримали недугу через куріння. Серед інших найпоширеніших причин – екологія, нездорове харчування, негативні емоції та інфекції. 1138 онкохворих, серед яких 9 дітей і 1 підліток, перебувають в даний час на обліку і в Нововолинській ЦМЛ, 1141 – у Володимир-Волинській районній лікарні. Рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце (на Волині – 60 %), на другому місці – рак шкіри та шийки матки. Щорічно у світі діагностується близько мільйона нових випадків захворювання на РМЗ, 600 тис. жінок помирають від цієї хвороби. В нашій країні лише у 6% хворих РМЗ діагностується на 1-й стадії. Це суперечить загальносвітовій тенденції, коли смертність від раку знижується завдяки ранньому (на 1-й та 2-й стадіях) виявленню хвороби. Майже 90% таких хворих після лікування одужують. Останніми роками завдяки маммографу, який є у Нововолинську, ситуація з виявленням ранніх стадій раку дещо покращилася і в нашому регіоні.
«Я просто жила і вірила… Те, що сказала людина, не збулося, збулася воля Божа»
Олена і Василь народилися і проживали в Нововолинську, вчилися разом у школі й дружили з дев’ятого класу. Потім Василь пішов в армію. А коли повернувся, зустрівши на вулиці Лену, зрозумів, що це – його доля. Вони одружилися, через рік народилася дочка, потім – друга. Здавалося б, усе гаразд, двоє знайшли одне одного, і є все необхідне, щоб бути щасливими. Та біда, як кажуть, не дрімала. Сім’ю Олени ніби переслідував рак, і вона стала четвертою, кого не обминула ця недуга. В обласному онкодиспансері їй ампутували одну грудь. У той час жінці виповнилося 38 років, і вона подумала, що її життю настає кінець. Далі – опромінювання, хіміотерапія… Згадуючи ті часи, Олена Іванівна каже:
-Тоді мені допомогла віра (за кілька років перед тим жінка стала відвідувати церкву християн віри Євангельської – авт.). Раніше, якщо доводилося лежати в лікарні, мені ніколи не було так добре. Я відчувала радість і посміхалася так, що зводило щелепи. Дивувалася сама собі, бо онкодиспансер – таке місце, де зовсім не до веселощів.
«Досі пам’ятаю, як дивувалися лікарі, як вони прибігали дивитися на нас, не могли повірити у таке диво»
Після виписки жінка почувалася дуже погано. Здавалося, що вже не одужає. Часто їздила на перевірки, але нічого втішного медики сказати не могли. Їй пророкували смерть… І коли через якийсь час Олена Матвіюк завагітніла, медики були здивовані. Їй настійливо радили позбутися вагітності, казали, що не виживе, що дитина народиться неповноцінною, але жінка чомусь вірила: Бог їй допоможе, дуже раділа майбутній кровинці й вирішила, що буде народжувати, навіть ціною свого життя.
-Ангелінка народилася здоровою і міцною дівчинкою. Звичайно, були деякі прикрощі: мене хотіли класти в лікарню на збереження, але я не погодилася і народила сама. Досі пам’ятаю, як дивувалися всі лікарі, як вони прибігали дивитися на нас, не могли повірити у таке диво. Зараз Ангеліні вже 15 років, і вона навчається у коледжі «Львівська політехніка». На що я надіялась і що допомогло зберегти таку віру у щасливе завершення, якщо медицина фактично прирікала мене на смерть? – перепитує моя співрозмовниця. – Я просто жила. Те, що сказала людина, не збулося, збулася воля Божа. Мій чоловік і дочки теж прийняли хрещення, і вся наша сім’я стала християнською. До того ж ми з чоловіком стали прийомними батьками для дівчинки-сироти – Сніжани.
Пізніше сім’я Матвіюків поповнилася двома прийомними синами – Денисом і Володею. Турбот в Олени додалося.
-Зважаючи на всі домашні клопоти, я якось забула про себе, але біль у спині нагадав про хворобу. Помітила, що вранці не можу нормально підвестися з ліжка, що треба добре походити, щоб розігнути спину. Це мене дуже стурбувало.
Коли Олена в черговий раз поїхала на перевірку, висновок лікарів її приголомшив – метастаза тазових кісток… Жінка досить надивилася на те, які важкі болі та страждання терплять люди з таким діагнозом, і їй стало дуже страшно: до такого повороту у своїй долі вона не була готова:
-Мене охопили відчай і зневіра. Повертаючись додому, я думала: «Як же так? Як Господь, якому я так вірила, міг допустити таке зі мною?» Живий, реальний Бог зник з мого життя. Я благала його, кричала і плакала, але він був глухий до моїх благань…
Їй знову запропонували лягти у клініку. І коли настав час зробити це, Олена, вже вкотре, звернулася до Бога: «Господи, допоможи мені знову повірити в Тебе. Я не хочу йти у лікарню, поки не відчую Тебе у своєму серці».
«Лежачи на лікарняному ліжку, я пообіцяла Богові, що стану матір’ю ще для однієї сироти, якщо він мені допоможе»
Напередодні поїздки вона пішла до пастиря, і він сказав саме ті слова, які так були потрібні стражденній душі.
До Луцька поїхала вже зовсім інша людина: дуже спокійна, з вірою в те, що їде не лікуватися, а нести до людей Божу волю. Жінка знову пройшла курс опромінення, хоч хімії вже не застосовували, бо це був досить важкий процес. За час перебування у клініці Олена часто зустрічалася з такими ж, як і сама, нещасними, пояснювала їм, що треба примиритися зі своїм горем, примиритися із собою і з Господом, повірити, що він допоможе перенести страждання, які випали на їхню долю, допоможе зцілитися.
-Там лежав 24-річний хлопець із Володимира-Волинського, - ділиться спогадами. – Був він дуже агресивно настроєний проти всього світу, багато пив, намагаючись у пляшці втопити свою біду. В нього виявили саркому і ампутували ногу. Я прийшла до нього і пояснила, що горілка не допоможе, що треба шукати розраду в Ісуса, і він мені повірив – у ту ж ніч покаявся. Через кілька днів хлопець помер, але я відчула втіху, що в останні хвилини життя допомогла йому, зробила добру справу.
Лежачи на лікарняному ліжку, Олена «уклала договір» з Богом, звертаючись до нього: «Господи, коли ти зцілиш мої кістки, то даю тобі обітницю, що візьму ще одну сироту і заміню їй матір». І Господь її почув.
Коли через п’ять місяців вона поїхала на перевірку, то не знала, який вердикт винесуть лікарі, й готова була дякувати Богу за все, що б їй не випало. Та висновок медиків був утішним: кістки підлікувалися і нових проявів хвороби не виявили. Вже в палаті до неї повернулася надія:
-Мені хотілося працювати, не зупинятися на цьому, що ми мали. На мене напало таке натхнення, що, повернувшись додому, розповіла своїм про змову з Богом і, взявши з собою прийомного сина Володю, поїхала в інтернат.
А через якийсь час, коли я брала Іванку, яка стала нашою сьомою дитиною, проходячи перекомісію, знову почула від лікаря, що є велика підозра (50х50) на пухлину в легенях. На щастя, згодом цей діагноз не підтвердився.
Йшли роки… Олена з чоловіком стали батьками ще для чотирьох сиріт: Тані, Вадима, Вікторії та Ангеліни, ще одну дівчинку Софійку вдочерила їхня дочка Ліля. Четверо старших дітей вже мають власні сім’ї, п’ятеро – студенти. Зараз Олені Іванівні вже 56. Жінка почувається добре, страшна хвороба випустила її зі своїх кігтів. Найбільша втіха для неї – четверо онуків, троє з яких – Марик, Даша і Мілана – проживають в Америці, Софійка з мамою мешкає поряд, у Нововолинську.
«Протипухлинні вакцини нового покоління – дієва зброя, яка допомагає побороти недугу»
Стверджує завідувачка лабораторії експериментальної онкології та променевої терапії Національного інституту раку кандидат біологічних наук Наталія Храновська, яку прошу розповісти про сучасні методи боротьби з раком.
-Хвороба, яка ще кілька років тому вважалася невиліковною, сьогодні виліковується. Головне – не запускати її. Чим раніше пацієнт дізнається про неї, тим простіше буде справитися з недугою. Тому кожному, навіть якщо його нічого не турбує, необхідно раз на рік робити загальний аналіз крові, рентгенографію органів грудної клітки. Жінкам – відвідувати гінеколога і проходити маммографію. Чоловікам – спостерігатися в уролога. А людям, старшим п’ятдесяти, рекомендується раз на десять років робити колоноскопію. Якщо ж з’явилися якісь симптоми – висипання, підвищена температура, збільшення лімфатичних вузлів, безпричинна втрата ваги - потрібно відразу звернутися до лікаря. Тим більше, що з’явився ще один достатньо ефективний засіб для лікування раку, який може застосовуватися у комбінації з існуючими методами, в тому числі у пацієнтів, що мають протипоказання. В результаті досліджень останніх десятиріч у галузі протипухлинного імунітету, біотехнології та генної інженерії сформувався новий напрямок активної специфічної імунотерапії – вакцинотерапія, метою якої є індукція стійкої індивідуально специфічної реакції імунної системи на пухлинні антигени, розпізнавання та виведення з організму залишкових ракових клітин після основних методів лікування. У нашій країні розробкою протипухлинних вакцин займаються вже багато років, можна навіть говорити про формування ряду наукових шкіл, що задіяні у розв’язанні даної проблеми. Серед останніх перспективних розробок – вакцини на основі дендритних клітин (професійні антигенпрезентуючі клітини, ключові індуктори й дієві активатори всіх імунокомпетентних клітин, що беруть участь у протипухлинному захисті). З розкриттям функцій цих клітин пов’язаний прорив у створенні протиракових вакцин. У науково-дослідній лабораторії експериментальної онкології та клінічних відділеннях нашого інституту розроблено декілька оригінальних конструкцій вакцин на основі дендритних клітин із залученням технологій, які не мають аналогів у світі. Вперше вакцини почали застосовувати більше двадцяти років тому, але тоді вони не були настільки ефективними як тепер, - пояснює Наталія Миколаївна. – Нам вдалося вдосконалити цей метод. Злоякісна пухлина настільки підступна, що виробляє спеціальні механізми, невидимі для імунної системи. З цієї причини людський організм не завжди розпізнає ракові клітини, що залишилися після операції, і вони можуть розмножуватися. Нашим завданням було виростити в пробірці та ввести в кров пацієнта велику армію антигенпрезентуючих клітин, які сприяють утворенню величезної кількості клітин-кілерів, здатних знищити злоякісні. Для цього ми використовуємо видозмінені ракові клітини самого пацієнта. За допомогою спеціальних технологій до них додаються природні підсилювачі (імунокомпетентні дендритні клітини), які поглинають все чужорідне. Один з видів підготовки пухлинної тканини, розроблений у лабораторії медичної фізики та біоінженерії інституту, полягає у спеціальній механіко-хімічній активації пухлинної тканини, що підвищує імуногенність ракових антигенів. Імунна відповідь на пухлинний антиген під дією вакцини починається in vitro (в пробірці), а закінчується в організмі хворого утворенням специфічних цитотоксичних Т-лімфоцитів за рахунок отримання антигенної інформації від дендритних клітин. Вибіркові дослідження розроблених вакцин показали їхню суттєву клінічну ефективність. У підсумку було одержано покращення показника 5-річної виживаності хворих на рак легені ІІБ-ІІІА стадій на 25%, хворих на рак яєчника ІІІ-IV стадій – на 35%. Введення вакцини, на відміну від хіміотерапії, не супроводжується розвитком у пацієнтів будь-яких суттєвих побічних ефектів. Та застосування вакцин на основі дендритних клітин – це лише частина комплексного лікування онкологічних хворих. Призначається вакцина після закінчення основного лікування (хіміопроменева терапія) за спеціально розробленою схемою (5 введень, 1 раз на місяць), яка дозволяє закріпити одержаний результат, забезпечуючи специфічну імунопрофілактику рецидивів та метастазів. Для кожного введення вакцини ми з клітин крові (моноцитів) пацієнта додатково вирощуємо порцію живих функціонально активних дендритних клітин. Природно, що для приготування вакцин і зберігання матеріалів має бути певна технічна база. У нашій лабораторії така можливість є: частинки видалених пухлин, з клітин яких ми готуємо вакцину, зберігаються у спеціальних морозильних камерах десятиліттями.
На сьогоднішній день метод знаходиться на завершальних етапах вивчення і тільки після реєстрації буде доступним для застосування в рутинній клінічній практиці. Дуже хотілося б, аби цей напрямок розвивався й надалі та отримав підтримку у нашій державі.
Успіх лікування залежить від вчасного діагностування
У кожного з нас своє ставлення до грізного та небезпечного захворювання. Одні сподіваються на істинно слов’янське «можливо, пронесе», інші панічно бояться його.
-Впадання в обидві крайності – даремне й небезпечне заняття, а в питаннях здоров’я – особливо, - вважає головний лікар Львівського медичного центру «Біокурс», лабораторія якого є у Володимирі (вул.Ковельська, 99) та у місті гірників (б-р Шевченка, 34), Тарас Жиравецький. – Рак, як правило, не виникає раптово у здоровому організмі. Його появі передують так звані стани передраку: різноманітні хронічні захворювання, виразки, доброякісні пухлини, папіломи. А взагалі ракові клітини є в кожної людини, але розвиваються більше у тих, хто не вміє відмітати від себе негативні емоції, які є першоджерелом багатьох хвороб. Втішним для нас є те, що будь-який передрак на сьогодні виліковується. Сучасна медицина володіє десятками методів визначення онкопухлин. Один із таких методів, який проводять у медичному центрі « Біокурс», – аналіз крові на онкомаркери. Справа у тому, що при наявності в якомусь органі групи клітин - «онкохижаків» - у крові з’являються особливі білки – онкомаркери, які в нормі відсутні або містяться у надзвичайно малих концентраціях. І тільки за аналізом крові на наявність того чи іншого онкомаркера можна буквально «пальцем» вказати на орган, уражений раковим процесом. Цих аналізів не слід боятися як вироку, бо успіх лікування залежить від вчасного діагностування. Найважливіший – це клітинний рівень, і на цьому рівні можна встигнути уникнути не тільки раку, але й ризику його розвитку. Набір онкомаркерів швейцарської фірми «Roche» складає на сьогодні понад 20 показників для діагностики онкології шлунка, прямої кишки, молочної залози, яєчників, простати, печінки, підшлункової залози та інших органів. Проведення таких аналізів дозволяє не тільки вчасно діагностувати захворювання, але й правильно боротися з ним, адже за рівнем онкомаркера в крові можна (і потрібно) судити про ефективність виконаної онкологічної операції, контролювати хід терапевтичного лікування пухлин (хіміотерапії), попереджати виникнення рецидивів хвороби. За рівнем маркера можна відрізнити передракові захворювання від самого раку. Коштують такі аналізи у Нововолинську 150-400 гривень (у Львові ціни вищі). Результати аналізів видаються вже наступного дня. Працює лабораторія у Володимирі-Волинському: 8.00-11.20, тел.097-097-73-21, у Нововолинську: 8.00-11.20, тел.097-961-03-36.
Сторінку підготувала Ксеня Лучко

Розділ новин: 

Коментарі